Ухвала суду № 33004133, 14.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 року справа №2а/0570/1259/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року по справі № 2а/0570/1259/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпарі Групп» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2011 року № 0001432302 та № 0001442302,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 27.01.2012 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2011 року № 0001432302 та № 0001442302.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька від 07.10.2011 року № 0001432302 на суму 57191 грн. по податку на прибуток та 12108 грн. штрафних санкцій.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька від 07.10.2011 року №0001442302 на суму 114471 грн. по податку на додану вартість та 20935 грн. штрафних санкцій.

Відповідач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач надіслав до суду клопотання, яким просив відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв"язку з черговою відпусткою представника. Судом участь в судовому засіданні представника позивача обов'язковою не визнавалась. Колегія суддів розглядає дану справу за вимогами ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпарі Групп» є юридичною особою та зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області 16.07.2009 року, ідентифікаційний код 36560634 (а.с. 100), знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м.Донецька.

Відповідач - Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, яка в даних правовідносинах реалізує надані їй Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Відповідачем з 29.06.2011 року по 12.07.2011 року була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпарі Групп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.07.2009 року по 31.03.2011 року.

За результатами вказаної перевірки був складений акт №710/23-211/36560634 від 26.07.2011 року ( а.с. 09-33).

Згідно висновків акту перевірки інспекцією встановлено порушення:

- п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1., п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємства» зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 57191 грн.;

- п.п.7.2.1. п.7.2., п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 114471 грн..

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001252302 від 11 серпня 2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 71489 грн., в тому числі за основним платежем 57191 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14298 грн.;

- № 0001262302 від 11 серпня 2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 143089 грн., в тому числі за основним платежем 11 471 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 28618 грн. (а. с. 101, 103).

12.08.2011 року директором ТОВ «Альпарі Групп» на вищевказані податкові повідомлення-рішення подано скаргу до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області ДПС.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 07.10.2011 року №18601/10/23-113-1 про результати розгляду скарги ТОВ «Альпарі Групп», податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька від 11.08.2011 року № 0001252302 та № 0001262302 частково скасовані, а саме податкове повідомлення-рішення № 001252302 у сумі 2190 грн. штрафної санкції з податку на прибуток та № 0001262302 у сумі 7683 грн. штрафної санкції з ПДВ (а.с. 126-132).

За наслідками розгляду скарги інспекцією були надіслані на адресу позивача податкові повідомлення-рішення:

- № 0001442302 від 07.10.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 135406 грн., в тому числі за основним платежем 114471 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20935 грн.;

- № 0001432302 від 07.10.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 69299 грн., в тому числі за основним платежем 57191 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 12108 грн. (а.с. 102,104).

Рішенням Державної податкової служби України від 22.12.2011 року № 8084/6/10-2115 скарга позивача була залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення від 11.08.2011 року № 0001252302 та № 0001262302 з урахуванням рішення ДПС України у Донецькій області від 07.10.2011 року №18601/10/23-113-1 прийнятого за розглядом скарги (податкові повідомлення-рішення №№ 0001442302, 0001432302 від 07.10.2011 року) без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 120-123). Податкові повідомлення-рішення за результатами розгляду скарги не направлялись.

Як вбачається з акту перевірки, висновки про порушення податкового законодавства були зроблені податковим органом, виходячи з виявлення ознак нікчемності угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Фарб-Україна». Відповідач вважає, що здійснення позивачем операцій з ТОВ «Торговий дім «Фарб-Україна» мало безтоварний характер. Вказані операції на думку податкового органу, були спрямовані на заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, з метою отримання позивачем податкової вигоди, штучного формування валових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Фаб-Україна» були укладені договори купівлі-продажу обладнання від 02.09.2009 року № 27/09 та від 18.09.2009 року № 31/09, відповідно до умов яких «продавець» зобов'язується передати у власність «покупцю» обладнання для обробки ПВХ фірми «КАВАН», а «покупець» в свою чергу зобов'язується оплатити та прийняти товар. Згідно умов договорів оплата товару (у загальній вартості 641036 грн., у т.ч. ПДВ 106839 грн.) здійснюється шляхом стовідсоткової безготівковій передоплати у розмірі, що відображена у доповненнях до договорів, що є їх невід'ємною частиною (а.с. 38 - 41, 42 - 45).

Відповідно до п.п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з приписів п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що фактично умови договору постачання між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Фаб-Україна» виконувалися сторонами у спірному періоді, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, з чим погоджується колегія суддів.

Таким чином, виконання сторонами умов договорів підтверджується наявними в матеріалах справи та виданими - ТОВ «Торговий дім «Фаб-Україна» на ТОВ «Альпарі Групп» податковими та видатковими накладними: № 090701 від 08.09.2009 року, № 090701 від 07.09.2009 року (сварка двух. гол. Автоматична ВВ2030, автоматична двухголова пила АС1040, углозачисний станок СА3020 та інше ОЗ, 8 шт.) - на загальну суму 500000 грн., у тому числі ПДВ - 83333,33 грн.; № 092301 від 23.09.2009 року, № 092203 від 22.09.2009 року (автоматичний шуруповерт ЕА1010, 2 шт., стабілізатори напруги комплект (3 шт.)) на суму 141036 грн. у т.ч. ПДВ - 23506 грн.; актом виконання пуско-налагоджувальних робот згідно договору № 31/09 від 18.09.2009 року та актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (а.с.46-69).

Крім того, наявними в справі документами, а саме платіжними дорученнями № 10 від 07.09.2009 року на суму 500000 грн. та № 8 від 22.09.2009 року на суму 141036 грн. підтверджується здійснення позивачем розрахунків за вказаним договором, на всю суму отриманого товару (а.с. 70).

Факт подальшої реалізації умов договору № 31/09 від 18.09.2009 року, підтверджується актом виконаних пуско-налагоджувальних робіт від 23.09.2009 року (а. с. 137).

Посилання апелянта на недійсність правочину, тобто його укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема, права на формування податкового кредиту та формування валових витрат, не знайшли свого підтвердження в судовому як першої так й апеляційної інстанцій.

Крім того, колегія суддів зазначає, що навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Посилання податкового органу на нікчемність правочинів з підстав, визначених в статті 228 Цивільного кодексу України, суперечать положенням вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним.

З роз'яснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», нікчемними правочинами в сенсі статті 228 Цивільного кодексу України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Що стосується порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 по факту створення суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Торговий дім «Фарб-Україна», з метою прикриття незаконної діяльності, колегія суддів зазначає наступне.

Вина юридичної особи має бути доведена через вину відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність вини, зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком. Обвинувального вироку в кримінальній справі відповідачем суду не надано та в матеріалах справи такий відсутній.

З урахуванням приписів частини 4 статті 70 КАС України, які є обов'язковими для суду, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним є безпідставним та необґрунтованим. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може, зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Таким чином, відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали намір на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки договірні правовідносини між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Фарб-Україна» підтверджені первинними бухгалтерськими документами та іншими документами (накладними, податковими накладними, реєстрами отриманих податкових накладних, рахунками, товарно-транспортними накладними, платіжними-дорученнями).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що взаємовідносини між позивачем ПП «Альпарі Групп» та його контрагентом ТОВ «Торговий дім «Фарб-Україна» з постачання товарно - матеріальних цінностей мали реальний характер, тому висновок відповідача про порушення позивачем норм Закону України «Про податок на прибуток» та Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставним.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби по даній справі не доведено правомірності винесення податкових повідомлень-рішень від 07.10.2011 року № 0001432302 та № 0001442302.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року по справі № 2а/0570/1259/2012 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року по справі № 2а/0570/1259/2012 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А. Блохін