Рішення № 33003280, 08.08.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1915/14608/2012 Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В. Провадження № 22-ц/789/782/13 Доповідач - Сташків Б.І.Категорія - 57

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2013 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Сташківа Б.І.

суддів - Парандюк Т. С., Дикун С. І.,

при секретарі - Ханенко Т.І.

з участю - апелянта ОСОБА_1, представника позивача Хромчак Р.О., третьої особи ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 02 квітня 2013 року у цивільній справі за позовом виконавчого комітету Тернопільської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_3 про зобов'язання виконати рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 про зобов'язання виконати рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 29.10.2010 року № 1957 та демонтувати дворові вбиральні на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що дворові вбиральні розміщені на земельній ділянці відповідачів та порушують правила утримання території населених місць, а тому просить позов задовольнити.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 02 квітня 2013 року позовну заяву виконавчого комітету Тернопільської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_3 про зобов'язання виконати рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_1, ОСОБА_4 виконати рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 29 жовтня 2010 року № 1957, шляхом демонтажу дворових вбиралень на земельній ділянці по АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, просить рішення Тернопільського міськрайонного суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянтка вказує на те, що рішення суду є незаконним, оскільки дворові вбиральні на даний час не функціонують і використовуються лише для зберігання інвентаря, що не порушує санітарних норм. Саме ж рішення суду про демонтаж вбиралень виконати не можливо, оскільки вона не являється власником земельної ділянки та надвірних будівель після смерті ОСОБА_5 , так як не оформила своїх спадкових прав.

У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, з мотивів викладених в ній.

Представник позивача Хромчак Р.О., третя особа ОСОБА_3, доводи апеляційної скарги заперечили, посилаючись на їх безпідставність.

Колегія суддів апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи в межах апеляційної скарги за матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що на земельній ділянці, якою користується та розпоряджається ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на АДРЕСА_1 розміщені дворові вбиральні.

У зв'язку із зверненням ОСОБА_3 (суміжного землекористувача) рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1518/05 від 14.03.2012 року відповідачів зобов'язано демонтувати вказані вбиральні.

Підставою для ухвалення рішення виконавчим комітетом Тернопільської міської ради стало порушення "Державних санітарних норм та правил утримання території населених місць" затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.03.2011 року № 145 та "Санітарних правил утримання території населених місць від 05.08.1988 р., щодо розміщення дворових вбиралень

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із порушення відповідачами санітарних норм та правил утримання територій населених місць, однак не з'ясував, яким саме чином порушені права позивача і чи вони підлягають захисту.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Разом з тим, згідно зі ст. 3 ЦПК, усяка заінтересована особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу.

Захист же цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.16 нового ЦК.

Із змісту позовної заяви вбачається, що підставою для звернення до суду виконавчого комітету Тернопільської міської ради, стало звернення ОСОБА_3 про недотримання відповідачами санітарних норм щодо розміщення дворових вбиралень.

Судом встановлено, що забудова земельної ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відбулась у 50-х роках .

З генерального плану забудовника ОСОБА_5від 25.08.1953 року вбачається, що будівництво вбиральні із цементованим вигрібом є погоджено Управлінням головного архітектора м. Тернополя (а.с. 30).

З генерального плану забудовника ОСОБА_6 від 25.08.1953 року, вбачається аналогічне погодження будівництва вбиральні із цементованим вигрібом Управлінням головного архітектора м. Тернополя (а.с. ?).

З акту виданого ТОВ "КК "КомЕнерго -Тернопіль", вбачається що на прибудинковій території на АДРЕСА_1 знаходиться два цегляних туалети, під якими є вигрібні ями, що є пустими, забитими дошками та застосовуються лише для зберігання городнього інструменту та інших матеріалів. У квартирі АДРЕСА_2 є літня кухня з проведеним водопостачанням та туалетом( а.с. 180).

Із пояснень сторін в суді апеляційної інстанції встановлено, що у відповідачів є функціональна каналізаційна система та туалет, що розміщений у літній кухні.

Поміж тим, із заперечень до апеляційної скарги вбачається, що третя особа ОСОБА_3, який звернувся із скаргою на дії відповідачів до Тернопільської міської ради, заперечує не самі санітарні порушені, а самовільне будівництво вбиралень та сараю, що призвело на його думку до збільшення розмірів земельної ділянки.

Однак, задовольняючи позовні вимоги виконавчого комітету Тернопільської міської ради, суд першої інстанції, вищевказаним даним не врахував, що забудова дворових вбиралень відбулася ще у 50-х роках законним шляхом на основі діючого на час будівництва законодавства. Попередні власники земельних ділянок, на яких спорудженні житлові будинки та господарські будівлі, погоджували з планами забудови і претензій щодо збудованих туалетів не ставили.

Окрім цього, судом першої інстанції не враховано, що дворові вбиральні на даний час не функціонують, а відтак не порушують права інших осіб.

Враховуючи вищенаведене, рішення Тернопільського міськрайонного суду на підставі ст. 309 ЦПК України слід скасувати та ухвалити нове, яким виконавчому комітету Тернопільської міської ради у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 02 квітня 2013 року - скасувати та ухвалити нове, яким у позові виконавчого комітету Тернопільської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_3 про зобов'язання виконати рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради - відмовити.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України по розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Б.І. Сташків