Постанова № 33003102, 07.08.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2013 р. Справа № 920/707/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників:

прокурора - Маматов М.О., посв. № 009189 від 13.10.2012 р.

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - не з'явився

3-го відповідача - Васильківська Ю.Ю., дор. № 77 від 31.05.2013 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 3-го відповідача (вх. №1888С/1-9) на рішення господарського суду Сумської області від 23.05.2013 р. у справі № 920/707/13

за позовом Прокурора Путивльського району Сумської області, м. Путивль

до 1. Голови Путивльської районної державної адміністрації Сумської області Косовського Анатолія Івановича, м. Путивль

2. Путивльської районної державної адміністрації, м. Путивль

3. Приватного підприємства «КАРЛА МАРКСА-2», с. Князівка

про скасування розпоряджень голови райдержадміністрації та визнання недійсним договору оренди земельних ділянок

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 23.05.2013 р. у справі № 920/707/13 (суддя Левченко П.І.) позов задоволено. Скасовано як незаконне розпорядження голови Путивльської районної державної адміністрації Сумської області №112-ОД від 05.03.2012 р. «Про надання земельних ділянок в оренду ПП «Карла Маркса-2» земельних ділянок на території Манухівської сільської ради». Скасоване як незаконне розпорядження голови Путивльської районної державної адміністрації Сумської області № 205-ОД від 18.04.2012 р. «Про внесення змін до розпоряджень голови Путивльської районної державної адміністрації» в частині внесення змін до розпорядження №112-ОД від 05.03.2012 р. Визнано недійсним договір оренди землі від 05.03.2012 року, укладений між Путивльською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством «Карла Маркса-2». Стягнено з Путивльської районної державної адміністрації Сумської області в доход державного бюджету України судовий збір у сумі 2867,50 грн. Стягнено з Приватного підприємства «Карла Маркса-2» в доход державного бюджету України судовий збір у сумі 573,50 грн. В задоволенні позову до голови Путивльської районної державної адміністрації Сумської області Косовського Анатолія Івановича відмовлено.

3-й відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

2-й відповідач у відзиві на апеляційну скаргу підтримує її у повному обсязі та також просить рішення господарського суду Сумської області від 23.05.2013 р. по справі № 920/707/13 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Крім того, просить розглядати справу за відсутності його представника.

Прокурор письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні зазначив, що вважає рішення законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

1-й відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення прокурора та представника 3-го відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Путивльської районної державної адміністрації від 05.03.2012 р. № 112-ОД надано в оренду строком на 1 (один) рік Приватному підприємству «Карла Маркса-2» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 293 нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок загальною площею 494.44 га ріллі за рахунок земель померлих власників земельних часток (паїв), спадкоємці яких не з`явилися та нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), місцезнаходження власників яких невідоме, до моменту звернення власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) або спадкоємців. Вказані земельні ділянки знаходяться за межами населених пунктів на території Манухівської сільської ради Путивльського району Сумської області.

Тим же розпорядженням встановлено ставку орендної плати в розмірі 3,5% від нормативної грошової оцінки.

На підставі вказаного розпорядження 05.03.2012 року між Путивльською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та Приватним підприємством «Карла Маркса-2» укладено договір оренди землі, за умовами якого в оренду передано 293 земельні ділянки на території Манухівської сільської ради нерозподілених (невитребуваних) часток (паїв) загальною площею 494,44 га, в т.ч. ріллі 494,44 га. Договір укладено на 1 рік з 05.03.2012 року по 05.03.2013 року. Договір зареєстрований у Манухівській сільській раді всупереч вимогам пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України».

Розпорядженням голови Путивльської районної державної адміністрації від 18.04.2012 р. № 205-ОД, зокрема, внесено зміни до розпорядження від 05.03.2012 р. № 112-ОД, а саме: змінено строк надання в оренду Приватному підприємству «Карла Маркса-2» 293 нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок загальною площею 494,44 га з 1 (одного) року на 5 (п`ять) років.

На підставі розпорядження від 18.04.2012 р. № 205-ОД сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 05.03.2012 року, якою внесено зміни до п.8 договору шляхом викладення його в наступній редакції: «Договір укладено на 5 (п`ять) років. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням».

У договорі оренди та додатковій угоді до нього не зазначено будь-яких додатків до цих правочинів.

05.03.2012 року сторонами договору складено акт приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду, в якому зазначено, що він складений про те, що власником ділянки, розташованої на території Манухівської сільської ради є Путивльська районна державна адміністрація в особі голови райдержадміністрації Косовського Анатолія Івановича (орендодавець). Передано в натурі в оренду строком на 1 рік ПП «Карла Маркса-2» (орендар) в особі представника Шаповалова Михайла Федоровича земельну ділянку площею 494,44 га. Орендар прийняв її у строкове платне користування згідно з договором оренди від 05 березня 2012 року, що засвідчено підписами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в рішенні, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Частинами першою та другою статті 6 цього Закону передбачено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно з частиною першою статті 41 зазначеного Закону голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до частини восьмої статті 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Зазначеній нормі відповідають приписи статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Так, частиною першою цієї статті передбачено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Тобто законодавством чітко обумовлено коло суб'єктів, яким надано повноваження скасовувати розпорядження голови державної адміністрації. Такими суб'єктами є Президент України, голова місцевої державної адміністрації вищого рівня або суд.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

У свою чергу, відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» встановлено, що у проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) визначаються місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, дії обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок, у тому числі земельних сервітутів.

Встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку.

Згідно зі статтею 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

- зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону;

- надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання ж у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. В такому випадку розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати розпорядження цією земельною ділянкою (ч. 3 ст. 123 ЗК України).

Оспорювані розпорядження голови райдержадміністрації протирічать як вказаним положенням Земельного кодексу України, так і ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», зокрема, стосовно строку, на який можуть передаватися в оренду нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки. Розпорядженнями земельні ділянки надані на строк 1 рік та 5 років, а за законом можуть передаватися лише до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Крім того, зі списків (переліку 293 нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок), наданих 2-м відповідачем, неможливо встановити чи всі земельні ділянки (земельні паї) є нерозподіленими (невитребуваними), оскільки, наприклад, серед мешканців Манухівської сільської ради, які померли та мали земельні паї та серед вибувших мешканців Манухівської сільської ради, які мають земельні частки (паї) можуть бути мешканці, які мали або мають розподілені (витребувані) земельні ділянки та мали або мають державні акти на право власності на земельну ділянку і, поряд з цим, можуть бути мешканці, які не мали і не мають державних актів та їх земельні ділянки не розподілені (не витребувані).а відтак суперечать і ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.

Зважаючи на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції обґрунтовано скасував розпорядження голови Путивльської районної державної адміністрації № 112-ОД від 05.03.2012 р. та № 205-ОД від 18.04.2012 р.

Колегія суддів також погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині визнання недійсним договору оренди землі від 05.03.2012 р., укладеного між Путивльською районною державною адміністрацією та ПП «Карла Маркса-2», виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є:

- об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

- умови збереження стану об'єкта оренди;

- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

- відповідальність сторін;

- умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону (ч. 2 ст. 15 Закону).

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо (ч.3 ст. 15 Закону).

Відповідно до ч. 4 ст. 15 вказаного Закону невід'ємною частиною договору оренди землі є:

- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання-передачі об'єкта оренди;

- проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Відтак, відповідно до даної правової норми, лише відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

В даному випадку, спірний договір суперечить вимогам ст. 15 Закону України «Про оренду землі», оскільки не містить частини істотних умов, передбачених вказаною статтею, зокрема, щодо об`єкту оренди; до договору не додано планів або схем земельних ділянок, які передаються в оренду; кадастрового плану; актів визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання його недійсним відповідно до закону (ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

Крім того, в оспорюваному договорі та додатковій угоді до нього не зазначено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в оренду до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги до 2-го та 3-го відповідачів про визнання недійсним договору оренди землі обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Щодо позовних вимог до 1-го відповідача, голови Путивльської райдержадміністрації Сумської області Косовського Анатолія Івановича, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що він не є належним відповідачем в господарському суді, оскільки не є ані юридичною особою, ані суб`єктом підприємницької діяльності в розумінні ст.ст.1, 21 ГПК України, тому не може бути стороною в господарському процесі.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Сумської області від 23.05.2013 р. у справі № 920/707/13 залишити без змін.

Постанову складено в повному обсязі 07.08.2013 р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.