Постанова № 33003088, 13.08.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2013 р. Справа № 5008/880/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Юрченка Я.О.

суддів: Давид Л.Л.

Данко Л.С.

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Транскарпатбуд", с.Ляхівці,

Ужгородський район, Закарпатська область б/н від 16.07.2013 року

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 09.07.2013 року

у справі № 5008/880/2012

за позовом: ТОВ "Транскарпатбуд", с.Ляхівці, Закарпатська область

до відповідача: ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття",

м.Ужгород

про стягнення в сумі 450 000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 09.07.2013 року у справі №5008/880/2012 (суддя Йосипчук О.С.) заяву ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 12.12.12 у справі №5008/880/2012 задоволено, розстрочено виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 12.12.12 у справі №5008/880/2012 на суму 450 000 грн. боргу та 9000 грн. судових витрат строком на 7 років рівними частинами по 5 464,3 грн. в місяць.

Позивач - ТОВ "Транскарпатбуд" не погоджуючись із винесено ухвалою подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення відмовити, оскільки, вважає, що оскаржувана ухвала є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права та містить висновки, які не відповідають дійсним обставинам даної справи.

Відповідач - ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" заперечуючи вимоги апеляційної скарги у відзиві на неї зазначає зокрема, що вимоги апеляційної скарги є безпідставними, необґрунтованими, а відтак, задоволенню не підлягають.

Сторони явку уповноважених представників в судове не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином повідомлялись про час і місце розгляду даної справи. Враховуючи те, що явка уповноважених представників сторін обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за їх відсутності, оскільки, наявних матеріалів справи достатньо для прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Закарпатської області від 09.07.2013 року у справі №5008/880/2012 - без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 24.04.2013 року ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" звернулось до господарського суду Львівської області із заявою про розстрочку виконання рішення суду від 12.12.2012 року у справі №5008/880/2012, яку згідно із ухвалою господарського суду Закарпатської області від 09.07.2013 року у справі №5008/880/2012 задоволено.

Вищевказана ухвала мотивована зокрема тим, що в силу вимог ст.121 ГПК України та з урахуванням правової позиції пленуму Вищого господарського суду України, викладеної у постанові від 17.10.12 № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", що заявником доведено, а судом встановлено наявність в спірному випадку обставин, які є винятковими, ускладнюють виконання судових рішень та можуть зробити їх виконання неможливим, що є підставою згідно ст.121 ГПК України для відстрочки виконання рішення. Колегія суддів погоджується із таким висновком місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений господарським судом. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, відстрочка або розстрочка виконання рішення надається лише в тих випадках, коли є достатньо доказів, що підтверджують наявність відповідних обставин.

Наведена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до ст. ст. 32 - 34, 36, 121 ГПК України, сторона звертаючись до господарського суду із заявою про відстрочку виконання рішення зобов'язана довести факт існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у строк встановлений господарським судом.

З'ясуванням документальних доказів у справі колегією суддів встановлено, що обставини на які відповідач покликається у заяві про відстрочку виконання рішення (важкий фінансовий стан, реальна загроза банкрутства, значний розмір кредиторської заборгованості) підтверджуються документальними доказами у справі, які встановлені місцевим господарським судом при винесені оскаржуваної ухвали та не спростовані скаржником в суді апеляційної інстанції.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься фінансовий план погашення заборгованості з відповідача, з якого вбачається, що останній має намір виконання ухваленого судового рішення у наведені роки. Графік погашення кредиторської заборгованості складено виходячи із фінансових показників публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття".

Пунктом 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 12.12.12 у справі №5008/880/2012, оскільки, такий ґрунтується на нормах чинного законодавства та відповідає дійсним обставинам даної справи. При цьому, доводи скаржника про те, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали не враховано всі обставини даної справи спростовуються матеріалами справи, оскільки, із змісту мотивувальної частини оскаржуваної ухвали вбачається, що господарський суд прийняв до уваги докази подані обома сторонами та врахував матеріальні інтереси сторін.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що такі є необґрунтованими та висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі не спростовують. З матеріалів справи вбачається, що предметом заяви відповідача є розстрочка виконання рішення у справі відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, розгляд якої можливий за наявними доказами, а відтак, порушення кримінального провадження стосовно керівництва відповідача не впливає на розгляд даної заяви, що вірно зазначено місцевим господарським судом.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.2.1. постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в силу вимог частини другої статті 43 ГПК та статті 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів. У разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.

З огляду на викладене, доводи скаржника про порушення місцевим господарським судом норми ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України є безпідставними. Місцевий господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали встановив, що докази, які позивач просить витребувати не є необхідними для розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду, а відтак, обґрунтовано залишив без задоволення подане позивачем клопотання.

Покликання скаржника на договір оренди «Готельно-Туристичного комплексу» та акти виконаних робіт колегією суддів не розцінюються як такі, що мають значення для вирішення даної справи, оскільки, висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі не спростовують.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Закарпатської області від 09.07.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини та висновку місцевого господарського суду не спростовують.

Крім того, враховуючи те, що скаржником не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, а вимоги, викладені в ухвалі суду від 29.07.2013 року не виконано, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідно до ст.49 ГПК України із скаржника - ТОВ "Транскарпатбуд" слід стягнути судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 573,50 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106, 121 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Транскарпатбуд", с.Ляхівці, Ужгородський район, Закарпатська область б/н від 16.07.2013 року відмовити.

2. Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 09.07.2013 року у справі № 5008/880/2012 залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскарпатбуд» (89452, Закарпатська область, Ужгородський район, с.Ляхівці, 138, Код ЄДРПОУ: 35347116) в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 573,50 грн. за наступними реквізитами: банк ГУДКСУ у Львівській області, МФО банку 825014, отримувач УДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код ЄДРПОУ) 38007620, рахунок 31216206782006.

4. Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Матеріали справи скеровуються в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 15.08.2013 року

Головуючий-суддя Юрченко Я.О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.