Постанова № 33003034, 14.08.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.08.2013 справа №908/1270/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А.суддів Радіонової О.О., Татенко В.М. за участю представників сторін: від позивача: Юрченко Г.О. - директор, згідно наказу №137/1/П від 07.09.2009р.; Коляда А.С. - довіреність б/н від 11.01.2013р.від відповідача:Кіктенко О.В. - довіреність №64 від 21.11.2012р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАС-буд", м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької області від11.06.2013р. (повний текст підписано 17.06.2013р.) у справі№908/1270/13 (суддя Немченко О.І.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МІДАС-буд", м. Запоріжжя до Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", м. Запоріжжя про стягнення 23 966грн.26коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.06.2013р. у справі №908/1270/13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАС-буд", м. Запоріжжя до Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в сумі 23 966грн.26коп. - задоволені частково та з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість в сумі 10 628грн.75коп. та судовий збір в сумі 757грн.02коп.

Товариством з обмеженою відповідальністю "МІДАС-буд", м. Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій йдеться про часткове скасування судового рішення у зв'язку з тим, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладенні у рішенні суду, не відповідають обставинам справи; судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник просить частково задовольнити позовні вимоги, стягнувши з відповідача заборгованість в розмірі 21 271,25грн.

Представники позивача наполягають на задоволенні апеляційної скарги, частковому скасуванні судового рішення та частковому задоволенні позову на суму 21 271,25грн.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення суду залишити без змін, у задоволенні скарги відмовити, про що також зазначив у наданому відзиві на апеляційну скаргу.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МІДАС-буд", м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в сумі 23 966грн.26коп.

Позовні вимоги до Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", м. Запоріжжя обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №627 про надання послуг автомобільним транспортом від 19.10.2012р., зокрема несвоєчасною та неповною оплатою наданих позивачем послуг спеціалізованим автомобільним транспортом. Правові підстави заявленого позову - ст.ст.212, 509, 525, 526, 530, 612, 629, 901, 905 Цивільного кодексу України та ст.ст.175, 218 Господарського кодексу України.

25.04.2013р. від позивача надійшли уточнення до позовної заяви, згідно яких, на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач просив, зокрема, зобов'язати відповідача прийняти послуги автовишки шляхом підписання актів виконаних робіт. Тобто, позивачем змінено предмет позову.

Судом зазначена заява до розгляду не прийнята, оскільки відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач має право змінити предмет та підставу позову шляхом подання письмової заяви до початку розгляду господарським судом справи по суті. На момент подання позивачем вказаної заяви, справа вже розглядалась по суті.

Задовольняючи частково позовні вимоги до Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", м. Запоріжжя суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості позову в частині стягнення заборгованість в сумі 10 628,75грн. та недоведеності позовних вимог в сумі 13 337,51грн.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Так, 19.10.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІДАС-буд" (виконавець) та Державним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (замовник) укладений договір №627 про надання послуг автомобільним транспортом (надалі договір).

Відповідно до п.1.1. договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з надання послуг спеціалізованим автомобільним транспортом (код ДК60.24.1) вишками АГП-22 на базі ЗІЛ-130 (держ. №АР2735ВС), ВС-22 на базі ЗІЛ-130 (держ. №АР8983ВВ). Склад та кількість послуг зазначені в специфікації (додаток №1), вартість 1 м/год вказана в калькуляції (додаток №2), які є невід'ємною частиною договору (п.1.2 договору).

Згідно із п.3.1 договору загальна вартість послуг за договором визначається згідно заявок замовника у відповідності з додатками 1 та 2. Орієнтовна вартість договору становить 69 300,00грн.

Оплата за автопослуги здійснюється шляхом перерахування грошових коштів замовником на розрахунковий рахунок виконавця згідно виставленого рахунку на оплату протягом 5 банківських днів з дня підписання актів приймання-здачі виконаних послуг за минулий місяць (п.3.2 договору).

Ціна машино-години узгоджена сторонами у додатках до договору та становить 165,00грн. за 1 машино-годину роботи.

За твердженням позивача, останнім за усними заявками замовника в період з 01.11.2012р. по 28.12.2012р. було надано послуг на загальну суму 35 516,26грн., однак замовником було сплачено лише 11 550,00грн.

Також позивач зазначає, що на підставі виписаних рахунків-фактур, ТОВ "МІДАС-буд" надав відповідачу акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 23 966,26грн., які ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" підписані не були.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогами підписати акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та сплатити заборгованість в сумі 23 966,26грн., однак вказана заборгованість відповідачем не сплачена з посиланням на необґрунтованість вимог позивача.

Враховуючи несплату відповідачем заборгованості за надані послуги в розмірі 23 966,26грн., позивач звернувся до суду із відповідними позовними вимогами.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд погоджується з правильністю висновків місцевого господарського суду щодо часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне:

Відповідно до ст.43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

На підставі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами укладеного договору.

Договір №627 від 19.10.2012р. за своєю правовою природою є договором про надання послуг і підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 ЦК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписом до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначено вище, відповідно до п.3.2 договору, оплата за автопослуги здійснюється шляхом перерахування грошових коштів замовником на розрахунковий рахунок виконавця, згідно виставленого рахунку на оплату протягом 5 банківських днів з дня підписання актів приймання-здачі виконаних послуг за місяць.

Як встановлено господарським судом, відповідачем акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 23 966,26грн. підписані не були.

Відповідно до п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В даному випадку, позивач повинен довести факт надання відповідачу відповідних послуг на заявлену до стягнення суму, а суд повинен встановити факт надання послуг позивачем відповідачу та факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за надані послуги.

Наразі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено, і матеріалами справи підтверджується факт надання останнім відповідачу послуг та наявності у відповідача перед позивачем боргу за надані послуги на суму 10 628,75грн., з наступних підстав.

Так, типова форма талону замовника (№1-ТЗ) затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995р. №488/346. Однак, оскільки державна реєстрація Інструкції, що встановлювала порядок заповнення талонів була скасована, порядок заповнення талонів, який встановлений цією інструкцією не є обов'язковим для сторін і, в даному випадку, слід керуватися умовами договору.

В свою чергу, відповідно до умов договору, відповідальна особа замовника при оформленні супровідних документів зазначає у талоні замовника фактичний час початку та закінчення виконання послуг за кожну зміну, місце виконання і відповідального за надання послуг (п. 2.4 договору). Відповідно до п.4.1.2 договору, на відповідачеві, як на замовникові, був обов'язок забезпечити своєчасне та належне оформлення в установленому порядку супровідних документів: талонів замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви позивачем були додані талони замовника, які і були предметом дослідження суду. При цьому, до уваги судом правомірно брались талони замовника, копії яких були надані позивачем разом із матеріалами позовної заяви та оригінали яких були досліджені судом на початку розгляду справи. В подальшому, в процесі розгляду справи, намагаючись врегулювати спір мирним шляхом та повторно направляючи протаксовані талони замовника відповідачу, позивач власноручно дописав незаповнені графи у талонах замовника.

Місцевим судом правомірно не прийняті до уваги талони замовника (на яких міститься підпис та штамп замовника), оскільки вони не містять час прибуття та вибуття, а отже позивачем не доведено фактичний час надання останнім послуг та вартість цих послуг.

До того ж, в якості доказу по даній справі приймається лише один талон замовника за 11.11.2012р., оскільки позивач 11.11.2012р. мав можливість надати послуги відповідачу лише з 8год.00хв. до 16год.00хв., тобто протягом 8 годин, оскільки всі 16 талонів замовника датовані 11.11.2012р., містять дату 11.11.2012р. та посилання на один автомобіль ЗІЛ-130 АГП-22, АР 27-35 ВС.

Позивачем не доведено, що послуги одним автотранспортом надавались у один і той же час кілька разів.

Колегією суддів не приймаються посилання позивача у апеляційній скарзі на те, що у листах замовника неправильно зазначено дати за листопад місяць 2012 року, і місяць зазначено як прописом "листопад" так і цифрою "11", і фактично послуги були надані у інші дні листопада 2012 року, оскільки такі твердження є припущеннями ТОВ «МІДАС-буд», які жодним чином не підтверджені документально. До того ж, з матеріалів справи вбачається, що для всебічного та об`єктивного розгляду справи судом першої інстанції неодноразово витребувались від позивача інші докази в підтвердження надання послуг (у т.ч. докази направлення автомобілів та водіїв для надання послуг відповідачеві (журнали із відповідними відмітками, тощо), які позивачем надані не були.

За таких обставин, враховуючи надані позивачем докази, а саме: талони замовника, копії яких містяться в матеріалах справи, за виключенням талонів замовника, які не містять час вибуття та прибуття (талон від 05.11.2012р. та один талон за 08.11.2012р.), двох копій талонів замовника, які були надані повторно, та беручи до уваги з 16 талонів датованих 11.11.2012р. лише один талон замовника від 11.11.2012р. із зазначенням часу з 8год. до 16год., матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу послуг всього протягом 64 годин 25 хвилин, тобто на суму 10 628,75грн. (64 год. 25 хвил. * 165,00грн. (вартість 1 машино/години)).

Виходячи з наведеного, оскільки відповідачем не надано доказів сплати заборгованості на суму 10 628,75грн., а позивачем не доведено існування заборгованості в іншій частині, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 10 628,75грн. судом першої інстанції задоволені обґрунтовано, як і правомірно відмовлено в іншій частині позову щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 13 337,51грн.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що місцевим господарським судом в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм законодавства при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Рішення господарського суду Запорізької області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2013р. у справі №908/1270/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАС-буд", м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2013р. у справі №908/1270/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 06.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписано 09.08.2013р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: О.О. Радіонова

В.М. Татенко