Рішення № 33002994, 13.08.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року Справа № 925/1168/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача - представник не з'явився,

від відповідача - Кулик В.С. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

справу за позовною заявою

позивача товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ"

до

відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Тіньки"

про стягнення 78 012,92 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 78 012,92 грн., в тому числі: 61 739,20 грн. основного боргу, 5 341,71 грн. пені, 10 808,59 грн. 30% річних, 123,00 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі - продажу від 07.09.2012 №№31-09-2012Х щодо оплати переданого йому позивачем у власність товар за видатковими накладними від 13.09.2012 №ХН/13-0051 та №ХН/13-0061 від 13.09.2012.

Позивач у судове засідання не з'явився, клопотаннями №25/07 від 25.07.2013 №25/09 від 05.08.2013 просив справу розглянути без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у письмовому запереченні на позовну заяву від 29.07.2013, позовні вимоги визнав в сумі 61 739,20 грн. основного боргу, посилаючись на те, що позивач не направляв відповідачу письмової претензії на погашення заборгованості за поставлений товар. Однак, 12.08.2013 відповідач перерахував позивачу 61 739,20 грн. і станом на день розгляду справи заборгованість за поставлений товар відсутня.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено наступне.

07.09.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" (продавцем - позивач у справі), та товариством з обмеженою відповідальністю "Тіньки" (покупцем - відповідач у справі), було укладено договір купівлі-продажу №31-09-2012Х (далі - договір), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а останній - прийняти і оплатити на умовах відстрочення платежу товар, асортимент якого визначається у додатках до договору або накладних документах на відпуск товару.

На виконання договору від 07.09.2012 товариство з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" за видатковими накладними від 13.09.2012 №ХН/13-0051 та №ХН/13-0061 від 13.09.2012 передало товариству з обмеженою відповідальністю "Тіньки", а останнє прийняло товар на загальну суму 61 739,20 грн.

За доводами позивача, станом на 22.07.2013 - день подачі позивачем позову, відповідач за поставлений товар не розрахувався, сума боргу становить 61 739,20 грн., крім того, за прострочення оплати товару позивач нарахував товариству з обмеженою відповідальністю "Тіньки" 5 341,71 грн. пені, 10 808,59 грн. 30% річних та 123,00 грн. інфляційних втрат, які просить стягнути з відповідача.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами між сторонами був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а останній - прийняти і оплатити на умовах відстрочення платежу товар, асортимент якого визначається у додатках до договору або накладних документах на відпуск товару.

Зміст договору відповідає положенням Глави 54 та, зокрема, ст. 655 ЦК України, відповідно до якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 61 739,20 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних від 13.09.2012 №ХН/13-0051 та №ХН/13-0061.

Обов'язки відповідача щодо оплати товару та строку її проведення визначені у пункті 5.5 договору, відповідно до якого сторони передбачили, що оплата поставленого товару здійснюється 100% від вартості товару і сплачується покупцем в строк до 15 грудня 2012 року.

У вказаний строк відповідач суму боргу не сплатив, разом з тим, у судовому засіданні ТОВ "Тіньки" надало платіжне дорученням №126 від 12.08.2013, відповідно до якого перерахувало ТОВ "Технік Енерджі" 61 739,20 грн. боргу за поставлений товар.

Відтак, провадження у справі в цій частині, підлягає припиненню, відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідальність за порушення умов договору, визначено у п. 8.2 договору, відповідно до якого за прострочення виконання зобов'язань з оплати товару покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідач прострочив оплату за договором, тому позивач правомірно вимагає стягнути з відповідача пеню.

Разом з тим, суд не погоджується з визначенням позивачем строку за який він нарахував відповідачеві пеню, з огляду на положення ч. 6 ст. 232 ГК України, якою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку пені, наданого позивачем у позовній заяві, позивач нарахував пеню за період з 16.12.2012 до 16.07.2013 на суму 5 341,71 грн., оскільки право на нарахування пені виникло у позивача з 16.12.2012 і припинилось через шість місяців, то правильним є період з 16.12.2012 по 16.06.2013, тому обґрунтованою, є сума пені у розмірі 4 619,08 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 8.5 договору сторони дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних.

Відповідач не довів, що він вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, не вказав наявності надзвичайних причин, з яких він не дотримався взятих на себе зобов'язань за договором. Відтак, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 30% річних у сумі 10 808,59 грн. (за період з грудня 2012 по липень 2013) є обґрунтованою і законною.

Враховуючи, положення законодавства, вимога позивача про стягнення інфляційних втрат в сумі 123,42 грн. підлягає до частково задоволення, у зв'язку із невірним розрахунком позивачем, отже до стягнення підлягає 61,55 грн. - інфляційних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони при задоволенні позову на відповідача при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження відшкодування позивачу сплаченого ним судового збору представник відповідача подала в судове засідання платіжне дорученням № 256 від 12.08.2013 про сплату відповідачем 1 730,00 грн.

Разом з тим, суд не може врахувати вказаний платіжний документ, як належний доказ відшкодування позивачеві сплаченого ним судового збору у цій сумі, оскільки у призначенні платежу у цьому документі зазначено: оплата за ЗЗР згідно рах№хн/13/3-51 від 12.09.2012.

Отже, відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1 705,20 грн. судового збору.

Позивач за платіжним дорученням від 17.07.2013 року №62 сплатив за поданим ним позовом 1 730,00 грн. судового збору, а за Законом України "Про судовий збір" мав сплатити лише 1 720,50 грн.

Сума переплаченого позивачем судового збору становить 9 грн. 50 коп., яка згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. ст. 49, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тіньки" (с. Тіньки, Чигиринського району, Черкаської області, код 33278344) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" (вул. Ямська, 28 А, м. Київ, код 35076670) 4 619,08 грн. пені, 10 808,59 грн. -30% річних та 61,55 грн. інфляційних втрат та 1 705,20 грн. судового збору.

Провадження у справі про стягнення 61 739,20 грн. - припинити.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" (вул. Ямська, 28 А, м. Київ, код 35076670) зайво сплачений судовий збір у розмірі 9 грн. 50 коп. ( дев'ять грн. 50 коп.), які були сплачені платіжним дорученням №62 від 17.07.2013.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено та підписано 16.08.2013.

Суддя О.І. Кучеренко