Рішення № 33002906, 15.08.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" серпня 2013 р.Справа № 27-29/97-10-2192

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»

до відповідачів: Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України «Укрпрофоздоровниця» , Закритого акціонерного товариства «Санаторій Україна»

про стягнення 693877, 27 гривень.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники сторін:

від позивача: Хомутенко А.В. за довіреністю № 250 від 29.04.2013р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» (надалі - ПАТ «Одесаобленерго», позивач - при зверненні до суду ВАТ ЕК "Одесаобленерго") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України «Укрпрофоздоровниця» (надалі - ПрАТ «Укрпрофоздорониця, відповідач 1) закритого акціонерного товариства «Санаторій Україна» (надалі - ЗАТ «Санаторій Україна», відповідач 2), у якій просить стягнути з ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», ЗАТ «Санаторій Україна» на користь ПАТ «Одесаобленерго» солідарно заборгованість у розмірі 693 877, 27 грн., стягнути з ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», ЗАТ «Санаторій «Україна» на користь ПАТ «Одесаобленерго» солідарно державне мито у розмірі 6 938, 77 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236, 00 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги ПАТ «Одесаобленерго» посилається на те, що ЗАТ «Санаторій Україна» неспроможне сплатити заборгованість перед ПАТ «Одесаобленерго» у сумі 693 877, 27 грн., а відтак відповідно до п. 7 ст. 126 Господарського кодексу України, обов'язок щодо сплати зазначеної суми покладається на ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», яке є засновником дочірнього підприємства «Санаторій «Україна», що в подальшому було реорганізоване шляхом перетворення у ЗАТ «Санаторій Україна».

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.05.2010р. суддею Аленіним О.Ю. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, їй присвоєно №29/97-10-2192, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 26.04.2012р.

Представник позивача 09.06.2010 року звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» на користь ПАТ «Одесаобленерго» заборгованість у розмірі 693 877, 27 грн., державне мито у розмірі 6 938, 77 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236, 00 грн., вказане клопотання було задоволено судом та прийнято до розгляду.

Представник позивача 09.06.2010 року звернувся до суду з клопотанням про виключення з числа відповідачів ЗАТ "Санаторій Україна", у задоволенні вказаного клопотання судом було відмовлено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2010 р., на підставі п. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі №29/97-10-2192 зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи №2/192-08-3989, яка розглядається господарським судом Одеської області.

Приймаючи до уваги обрання Аленіна О.Ю. суддею Одеського апеляційного господарського суду, на підставі Постанови Верховної Ради України №3994-VI від 20.10.2011р., відповідно до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи №29/93-10-2192, згідно з яким справу призначено судді господарського суду Одеської області Невінгловській Ю.М.

10 липня 2013р. відповідно до пункту 2.7 рішення Загальних зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.) та приймаючи до уваги перебування судді Невінгловської Ю.М. у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, був призначений повторний автоматичний розподіл справи №27-29/97-10-2192.

Згідно розподілу справ між суддями за допомогою системи автоматичного розподілу справу №27-29/97-10-2192 передано на розгляд судді Гуляк Г.І.

12.07.2013р. враховуючи той факт, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі відпали, провадження у справі було поновлено.

За правилами ст. 77 ГПК України 12.07.2013р. розгляд справи відкладено на 15.08.2013р.

25.04.2013р. відбулись чергові Загальні збори акціонерів ВАТ «Одесаобленерго», якими серед іншого прийнято рішення про внесення змін до Статуту ВАТ «Одесаобленерго», зокрема змінено найменування позивача на Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго».

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України «Укрпрофоздоровниця» було змінено найменування на приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України «Укрпрофоздоровниця».

Сторони повідомлені про час і місце судових засідань, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В судове засідання, призначене на 15.08.2013р. з'явився уповноважений представник ПАТ «Одесаобленерго», яка підтримала позовні вимоги у повному обсязі, наполягала на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві та з врахуванням пояснень, наданих у судовому засіданні.

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи в судове засіданні не з'явились, відзив на позовну заяву не надали.

Згідно з приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 15.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

20.07.2005р. між ПАТ «Одесаобленерго» та ЗАТ «Санаторій Україна» було укладено договір, за яким ПАТ «Одесаобленерго» постачало електричну енергію на об'єкти ЗАТ «Санаторій Україна», а останнє взяло на себе обов'язок оплачувати вартість спожитої електроенергії.

Внаслідок невиконання ЗАТ «Санаторій Україна» своїх обов'язків за договором, у споживача виникла заборгованість у сумі 694 108, 93 грн. Зазначена заборгованість була стягнута з ЗАТ «Санаторій Україна» на користь ПАТ «Одесаобленерго» на підставі постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2008р. у справі №29/164-07-3726.

Заборгованість у сумі 694 108, 93 грн. була лише частково сплачена ЗАТ «Санаторій «Україна» на суму 316, 66 грн. Відтак на момент звернення ПАТ «Одесаобленерго» до суду з позовною заявою залишок несплаченої заборгованості становив 693 877, 27 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.09.2008р. було порушено провадження у справі №2/192-08-3989 про банкрутство ЗАТ «Санаторій Україна», ухвалою господарського суду Одеської області від 27.11.2008р. кредиторські вимоги ПАТ «Одесаобленерго» у сумі 693 877, 27 грн. визнано у повному обсязі.

Постановою господарського суду Одеської області від 12.03.2013р. у справі №2/192-08-3989 ЗАТ «Санаторій Україна» визнано банкрутом, оскільки суд дійшов висновку, за яким боржник неспроможний сплатити заборгованість перед кредиторами і відновити платоспроможність боржника неможливо. Таким чином, станом на момент винесення дійсного рішення факт неплатоспроможності ЗАТ «Санаторій Україна», серед іншого неможливість виконання останнім своїм зобов'язань перед ПАТ «Одесаобленерго», встановлено судом в межах розгляду справи №2/192-08-3989.

Суд з'ясував, що відповідно до протоколу №1 Установчих зборів ЗАТ «Санаторій Україна» від 28.04.2004р. ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» є засновником ЗАТ «Санаторій Україна», якому розподілено акцій на суму пропорційну 60% в статутному фонді з правом голосування на Установчих зборах 60% голосів від загальної кількості у 100%. Зазначене вище кореспондується з п. 5.3. Статуту ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», згідно з яким частка в статутному фонді ЗАТ «Санаторій України» відповідача 1 становить 60 %.

Зазначене свідчить про встановлення між ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та ЗАТ «Санаторій Україна» відносин контролю-підпорядкування, як це передбачено ст.. 126 Господарського кодексу України (в редакції від 16.01.2003р., що діяла на момент створення ЗАТ «Санаторій Україна», тобто на момент, коли визначався порядок розмежування прав та обов'язків між засновником та новоствореною юридичною особою) за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному фонді та загальних зборах, інших органах управління іншого підприємства, зокрема шляхом володіння контрольним пакетом акцій.

Судом встановлено, що з моменту створення ЗАТ «Санаторій України» по сьогоднішній день корпоративні права в управлінні ЗАТ «Санаторій Україна» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» на користь третіх осіб відчужені не були.

Таким чином, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та ЗАТ «Санаторій Україна» з моменту створення останнього набувають ознак асоційованих підприємств в розумінні ст. 126 (в редакції від 16.01.2003р.) Господарського кодексу України.

Зазначене свідчить про те, що ЗАТ «Санаторій Україна» набуває правового статусу дочірнього підприємства ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» відповідно до ч. 8 ст. 63 Господарського кодексу України (в редакції від 16.01.2003р.). Так, відповідно до ч. 8 ст. 63 Господарського кодексу України, у випадку існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 цього кодексу підприємство визнається дочірнім.

П. 5 ст. 126 Господарського кодексу України (в редакції від 16.01.2003р., що діяла на момент створення та державної реєстрації ЗАТ «Санаторій Україна») передбачав, що суб'єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства (підприємств), визнається холдинговою компанією.

За твердженням позивача, протягом 2005-2006 рр. з цілісного майнового комплексу ЗАТ «Санаторій Україна», який було внесено до статутного фонду останнього, відчужена переважна більшість будівель, що позбавило юридично особу можливості провадити господарську діяльність і фінансової спроможності виконувати зобов'язання перед своїми кредиторами.

11.07.2007р. господарським судом Одеської області за результатом розгляду справи №15/131-07-3060 за позовом ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» до ЗАТ «Лізингова компанія Хліб України» про визнання недійсним договору про спільну діяльність по створенню ЗАТ «Санаторій України», встановлено, що ЗАТ «Лізингова компанія «Хліб України» виконало усі умови засновницького договору від 12.02.2004р., а саме перерахувало на рахунок ЗАТ «Санаторій Україна» грошові кошти у розмірі 5 177 100, 00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Крім того, при винесенні зазначеного рішення господарський суд не прийняв до уваги доводи ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», що його керівні органи не давали згоди на продаж майна, внесеного до статутного фонду ЗАТ «Санаторій Україна». Натомість суд зазначив, що рішення про відчуження нерухомого майна ЗАТ «Санаторій Україна» та про передачу рухомого майна в заставу було прийнято наглядовою радою ЗАТ «Санаторій Україна» (протокол засідання наглядової ради від 16.02.2005р.), до складу якої входять згідно п. 13.3.1 Статуту ЗАТ «Санаторій Україна» представники засновників у кількості 4 осіб.

Судом також встановлено, що згідно з Протоколом №1 Установчих зборів ЗАТ «Санаторій Україна» від 28.04.2004р. засновниками, серед яких ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» володіло правом вирішального голосу під час проведення Установчих зборів, обрано персональний склад керівних органів ЗАТ «Санаторій України», в тому числі членів наглядової ради ЗАТ «Санаторій Україна».

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії, які спричинили доведення ЗАТ «Санаторій Україна» до стану стійкої фінансової неплатоспроможності, шляхом відчуження належних останньому активів, були вчинені з відома та з ініціативи ПрАТ «Укрпрофоздоровниця».

Так, відповідно до ч. 7 ст. 126 ГК України ( в редакції від 16.01.2003р.), якщо дочірнє підприємство з вини контролюючого підприємства опиниться у стані неплатоспроможності і буде визнано банкрутом, то субсидіарну відповідальність перед кредиторами дочірнього підприємства нестиме контролююче підприємство.

Відповідно до ст. 619 Цивільного кодексу України, договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред'явлення вимог особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Позивач зазначив, що керуючись ч. 7 ст. 126 ГК України ПАТ «Одесаобленерго» звернулось до ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» з листом №21/343 від 22.03.2010р., в якому виклало адресовану ПрАТ «Укрпрофоздовровниця» вимогу сплатити заборгованість ЗАТ «Санаторій України» у розмірі 693 877, 27 грн. та запропонувало ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» ініціювати аудиторську або контрольно-ревізійну перевірку діяльності ЗАТ «Санаторій Україна», з метою виявлення фактів позбавлення ЗАТ «Санаторій Україна» майна, а також встановлення дійсних активів та зобов'язань товариства. Як свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, вказаний лист було отримання відповідачем 1 26.03.2010р., проте відповіді на останнього ПАТ «Одесаобленерго» не отримало, як не було здійснено заходів щодо погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене вище, перевіривши обґрунтованість доводів, наведених у позові, оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги цілком обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Крім того суд припиняє провадження у справі в частині позовних вимог до Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Україна" на підставі п.2 ст.80 ГПК України, оскільки є рішення № 29/164-07-3726 між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу.

Керуючись ст.ст.32, 33, 43, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині позовних вимог до закритого акціонерного товариства «Санаторій Україна» припинити.

2. Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» до закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про стягнення 693 877, 27 грн. задовольнити.

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, код ЄДРПОУ 02583780) на користь публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28 «б», код ЄДРПОУ 00131713, р/р 2603730103777 в Одеському обласному управлінні АТ Ощадбанк м.Одеси, МФО 328845) 693 877, 27 грн. ( шістсот дев'яносто три тисячі вісімсот сімдесят сім гривень, 27 коп.).

4. Стягнути з приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, код ЄДРПОУ 02583780) на користь публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28 «б», код ЄДРПОУ 00131713, р/р 26001060262272 в Южному ГРУ Приватбанку м. Одеса, МФО328704) державне мито у розмірі 6 938, 77 грн. (шість тисяч дев'ятсот тридцять вісім гривень, 77 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн. (двісті тридцять шість гривень, 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 16 серпня 2013 року .

Суддя Гуляк Г.І.