Рішення № 33002875, 14.08.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 рокуСправа № 912/910/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, Кіровоградська область, м. Олександрія

про стягнення 1211062,45 грн.

Представники сторін:

від позивача - Остапенко В.М., довіреність №14-66 від 22.03.2013 року;

від відповідача - Малахова Т.Ю., довіреність №03 від 02.01.2013 року.

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - НАК "Нафтогаз України") звернулась до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (надалі - КП "Теплокомуненерго") на користь позивача 962153,30 грн. основного боргу, 96620,75 грн. пені, 112850,73 грн. штрафу 32377,96 грн. відсотків річних та 7059,71 грн. інфляційних втрат за порушення виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем природного газу за договором №9-БО-2012 про закупівлю природного газу від 26.01.2012 року, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду від 19.06.2013 року позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Від сторін витребувано необхідні для розгляду справи докази.

В судових засіданнях 02.07.2013 року та 08.08.2013 року господарським судом оголошувалась перерва до 14 год. 30 хв. 08.08.2013 року та 10 год. 30 хв. 14.08.2013 року відповідно.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у своєму відзиві №801 від 27.06.2013 року на позов визнав суму основного боргу в сумі 762153,30 грн., не заперечив проти заявлених до стягнення позивачем сум відсотків річних та інфляційних втрат у розмірі 32377,96 грн. та 7059,71 грн. відповідно та просив суд зменшити суми заявлених до стягнення пені та штрафу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Теплокомуненерго" (покупець) укладено договір про закупівлю природного газу №9-БО-2012 від 26.01.2012 року (надалі - договір №9-БО-2012), з додатковою угодою №1 від 01.11.2012 року.

За умовами цього договору продавець зобов'язується поставити покупцю імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України НАК "Нафтогаз України"), далі - газ, а покупець прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2. цього договору.

Відповідно до п. 1.2. (з врахуванням додаткової угоди №1) договору №9-БО-2012 продавець передає покупцю в період з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року природний газ в обсязі до 3453 тис. куб.м., в тому числі по місяцях: січень 2012 року - 1154 тис. куб.м., лютий 2012 року - 1287 тис. куб.м., березень 2012 року - 843 тис. куб.м., квітень 2012 року - 169 тис. куб.м., травень - грудень 2012 року - 0 тис. куб.м.

Порядок та умови проведення розрахунків передбачені розділом 4 договору №9-БО-2012, зокрема, п. 4.1. договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.п. 5.1. та 5.2.1. термін поставки газу: з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року включно. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах-приймання передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Відповідно до п.10.1. договору №9-БО-2012 цей договір набуває чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не пізніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель") з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.12.2012 року, і діє у частині поставки газу до 31.12.2012 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріпленого печатками підприємств.

Позивач виконав свої договірні зобов'язання, передав у власність відповідача в період з січня 2012 року по квітень 2012 року природний газ на загальну суму 13631135,23 грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме актами прийому-передачі природного газу від 31.01.2012 року на суму 4554708,96 грн., від 29.02.2012 року на суму 5079272,97 грн., від 31.03.2012 року на суму 3328268,00 грн., від 30.04.2012 року на суму 668885,30 грн. (а.с.22-25).

Відповідач в порушення умов договору №9-БО-2012 оплату за поставлений природний газ здійснив частково, тому позивач був змушений звернутись до господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

В ході розгляду даної справи, господарським судом встановлено, що на день подання позову заборгованість відповідача по оплаті основного боргу за договором №9-БО-2012 перед позивачем складала 762153,30 грн., а не 962153,30 грн., які заявлені позивачем до стягнення з відповідача. Вказане підтверджується платіжним дорученням №379 від 27.05.2013 року, довідкою КП "Теплокомуненерго" (а.с.89 та 60) та не заперечується позивачем (а.с. 110).

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 200000,00 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Вирішуючи спір в іншій частині, господарський суд враховує положення ст. 173 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Нормами статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Доказів сплати заборгованості за поставлений природний газ в сумі 762153,30 грн. відповідачем господарському суду надано не було.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги НАК "Нафтогаз України" про стягнення суми основного боргу з відповідача в розмірі 762153,30 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки відповідачем заборгованість за поставлений природний газ сплачена частково та несвоєчасно, позивач просить суд стягнути з відповідача 32377,96 грн. відсотків річних та 7059,71 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи визнання відповідачем позову в частині стягнення 32377,96 грн. відсотків річних та 7059,71 грн. інфляційних втрат (а.с.87-88), позов в цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача пені в сумі 96620,75 грн. та 112850,73 грн. штрафу господарський суд враховує, що згідно п. 7.3. договору №9-БО-2012 у разі порушення покупцем п. 4.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 96620,75 грн. та 112850,73 грн. штрафу, що складає 7% від простроченої понад 30 днів суми заборгованості (розрахунок пені та штрафу - а.с.9-10).

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду надано право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Господарський суд враховує, що відповідачем у відзиві на позов заявлено клопотання щодо зменшення розміру пені та штрафу, з посиланням, зокрема, на ті обставини, що однією з основних причин виникнення заборгованості за поставлений природний газ є несвоєчасна оплата споживачами поставленої КП "Теплокомуненерго" теплової енергії. Також несвоєчасність оплати за поставлений природний газ зумовлена економічною необґрунтованістю тарифу підприємства на послуги з теплопостачання. Питання про відшкодування різниці в тарифах та собівартістю теплової енергії вирішується із запізненням і без врахування інфляційних втрат.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд також враховує положення підпункту 3.17.4. пункту 3.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу господарський суд враховує: ступінь виконання боржником зобов'язань за договором №9-БО-2012 (виконана чистина становить 94,41%), те, що причиною неналежного виконання зобов'язання відповідачем є несвоєчасність оплати наданих останнім послуг теплопостачання населенням, підприємствами, установами та організаціями (зокрема, сума заборгованості споживачів теплової енергії складає 25281081,76 грн., відповідно до довідки КП "Теплокомуненерго" (а.с.67)), відсутність компенсації з Державного бюджету різниці в тарифах на теплову енергію (розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що надана населенню КП "Теплокомуненерго"(а.с.58)). Враховується також строк прострочення виконання зобов'язання, вжиття відповідачем всіх можливих заходів для погашення заборгованості перед позивачем (добросовісна поведінка відповідача).

Отже, господарський суд вважає даний випадок винятковим та зменшує розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача до 48310,40 грн.; розмір штрафу - до 56425,40 грн.

Таким чином, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 762153,30 грн., 7059,71 грн. інфляційних втрат, 32377,96 грн. 3% річних, 48310,40 грн. пені та 56425,40 грн. штрафу. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

На підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 20221,25 грн. покладаються на відповідача.

У судовому засіданні 14.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 64, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 50 років Жовтня, 32А; ідентифікаційний код 00185330) на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) 762153,30 грн. основного боргу, 48310,40 грн. пені, 56425,40 грн. штрафу, 7059,71 грн. інфляційних втрат, 32377,96 грн. 3% річних, а також 20221,25 грн. судового збору.

В іншій частині в задоволені позову відмовити.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення з комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради суми основного боргу в розмірі 200000,00 грн. припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.08.2013 року.

Суддя М.С. Глушков