Ухвала суду № 33002751, 16.08.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

16.08.2013р. № 905/5853/13

Суддя господарського суду Донецької області Мельниченко Ю.С., розглянувши матеріали

позовної заяви: Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля», м. Луганськ, Луганська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська», м. Селидове, Донецька область

про стягнення 139 704грн. 50коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля», м. Луганськ, Луганська область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська», м. Селидове, Донецька область, про стягнення 139 704грн. 50коп.

Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що звернення позивача до суду зумовлено неналежним, як стверджує позивач, виконанням відповідачем договірних зобов’язань з оплати вартості виконаних робіт за чотирма самостійними, не пов’язаними між собою господарськими договорами, а саме: №11306-050 від 24.01.2011р., №11314-030 від 23.02.2011р., №11342-030 від 23.06.2011р., №12306-050 від 10.02.2012р. По кожному з зазначених договорів між сторонами існують різні правовідносини (різні істотні умови щодо предмету, договірної ціни, строку дії тощо).

Відповідно до ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Беручи до уваги, що заявлені позовні вимоги не пов’язані між собою ані підставами виникнення, ані доказами, що підтверджують ці вимоги, а позивачем не доведено необхідності та можливості об’єднання таких вимог в порядку ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що одночасний та сумісний розгляд заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за чотирма різними договорами у загальному розмірі 139 704грн. 50коп., суттєво ускладнить вирішення спору протягом строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Таке порушення правил поєднання вимог є передбаченою п.5 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України підставою для повернення поданої заяви без розгляду.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду, судом також враховано наступне.

За вимогами п.2 ч.2 ст.54 Господарського процесуального кодексу України у позові має зазначатися повне найменування сторін.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» вимоги щодо написання найменування юридичної особи встановлюються Міністерством юстиції України. Так, за приписами наказу Міністерства юстиції України 05.03.2012 № 368/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2012 р. за № 367/20680, найменування юридичної особи повинно містити як інформацію про назву юридичної особи, так і інформцію про її організаційно-правову форму.

Всупереч вказаних вимог, подана до суду позовна заява не містить повного найменування відповідача, яким, як вбачається з відбитку печатки, є: «Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська». При цьому, в позові зазначено: «ТОВ «ЦЗФ «Селидівська».

Таким чином, судом встановлено, що у позовній заяві не вказано повного найменування відповідача, що згідно з п.2 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення поданої заяви без розгляду. Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

На підставі наведеного, враховуючи приписи п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позовну заяву Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля», м. Луганськ, Луганська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська», м. Селидове, Донецька область, про стягнення 139 704грн. 50коп. такою, що підлягає поверненню позивачеві без розгляду.

Після усунення обставин, які зумовили повернення позовної заяви, позивач має право повторно звернутися з позовом до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 54, 58, п.п. 2, 5 ч. 1 ст.63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Повернути позовну заяву Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля», м. Луганськ, Луганська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська», м. Селидове, Донецька область, про стягнення 139 704грн. 50коп., без розгляду.

Додаток (для позивача): позовна заява на 3 арк. та доданні до неї документи на 25 арк., у т.ч.: оригінал платіжного доручення про сплату судового збору №526 від 08.08.2013р. на суму 2 794грн. 09коп.

Суддя Ю.С. Мельниченко

Вик. пом. судді Шевчук Н.В. тел. 381-91-18

Надруковано 3 примірника:

1- у справу

2- сторонам по справі