Рішення № 33002701, 16.08.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 серпня 2013 р.

Справа № 903/759/13

за позовом Державного підприємства "Вугілля України", м.Київ

до відповідача: Державного підприємства "Волиньвугілля", м.Луцьк

про стягнення 6454,02 грн.

Суддя: Костюк С. В.

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Сторони в судове засідання не з’явились.

Суть спору: Позивач – Державне підприємство "Вугілля України" просить стягнути з відповідача Державного підприємства "Волиньвугілля" 6454,02 грн.

В підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір поставки №15-11/1-ЕН від 19.04.2011 року та додаток до договору № 06/11-1 від 31.05.2011 року.

При цьому зазначає, що відповідно до п. 8.4. договору поставки у випадку відмови від прийняття вугілля, якісні показники якого не відповідають умовам договору, постачальник відшкодовує затрати покупця та вантажоотримувача пов’язані з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме – вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу – прибирання, маневрові роботи та інше. В зв’язку з поставкою неякісного вугілля позивачу завдані збитки, які заявлено до стягнення по позовній вимозі.

При обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на умови договорів поставки та норми ЦК та ГК України.

Відповідач вимог ухвали суду від 26.07.2013 року не виконав, пояснень по суті заявлених позовних вимог не представив, в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи 03.08.2012 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301031786031. На адресу суду 02.08.13 року надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

За даних обставин спір розглядається за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.04.2011 року сторони по справі уклали договір поставки № 15-11/1-ЕН (а.с. 11-22), за яким постачальник зобов’язується поставити вугільну продукцію належної якості, а покупець її прийняти та оплатити.

Додатком до договору № 06/11-1 від 31.05.2011 року. сторони погодили, що показники якості марки вугілля ДГР 0-200 не повинні перевищувати: зольність – 35,0 %, волога – 14,0 %.

Згідно залізничної накладної № 36459188 відповідач відвантажив на адресу Добротвірської ТЕС ВАТ «Західенерго» вугільну продукцію марки ДГР (о-200) з метою виконання умов договору від 11.09.2011 року.

Пунктом 3.1.1 вказаного договору відповідач зобов’язався поставляти вугілля в асортименті, по реквізитах та з якісними характеристиками, погодженими сторонами договору, а порядок приймання вугілля за кількістю та якістю сторони узгодили в розділах 5 та 6 договору.

При прийманні вугілля за якістю на Добротвірській ТЕС встановлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає вимогам договору. Так, фактичний вміст золи у вугіллі становив від 42,6 % проти 35% гранично допустимого вмісту золи, що підтверджується актом відбору проб приймання вугілля від 11.09.2011 року №1076а, складеним та підписаним уповноваженими представниками сторін.

Про поставку неякісної вугільної продукції та її повернення відповідача було повідомлено листом №104-4451 від 11.09.2011 року. Відповідна згода на повернення зазначених вагонів була надана ДП «Львіввугілля» листом №06/465 від 12.09.2011 року.

Пунктом 8.4 договору передбачено, що у випадку відмови від прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам договору, постачальник відшкодовує затрати покупця та вантажоотримувача пов’язані з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме – вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу-прибирання, маневрові роботи, зберігання вантажів залізницею та ін.

Згідно долучених позивачем до позовної заяви документів плата за користування вагонами становила 224,40 грн, що підтверджується відомістю №12090345, збори за роботу (послуги) та штрафи, пов’язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) 650,70 грн. підтверджене накопичувальною карткою №12090323 від 12.09.2011 року.

Окрім того, відповідно до п. 7.5 договору ДП “Вугілля України” оплатило вартість залізничного тарифу за перевезення вугілля залізницею від станції вантажовідправника до станції вантажоотримувача грошовими коштами, всього 3162,00 грн., що підтверджується залізничною накладною, що також є збитками ДП “Вугілля України”, оскільки вугілля було повернуте відповідачу, а тому не перейшло у власність позивача як це передбачалось п.2.4 договору. Сума витрат пов’язаних з поверненням вагонів Добротвірською ТЕС в вересні 2011 року становить 4844,52 грн. (а.с.20)

Рішенням господарського суду м.Києва №5011-42/13538-2012 задоволені вимоги ВАТ «Західенерго»-зобов’язавно ДП «Вугілля України» відшкодувати збитки у розмірі 4844,52 грн. та 1609,50 грн. судового збору, що становить загальну суму у розмірі 6454,02 грн.

Статтею 228 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно ч.2ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, у зв’язку з порушенням відповідачем умов договору поставки №15-11/1-ЕН від 19.04.2011 року позивач поніс збитки на загальну суму 6454,02 грн .

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі понесені позивачем.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 35,224,228 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Волиньвугілля” (45400, Волинська обл., м.Нововолинськ, вул. Луцька, 1, п/р 260043472468 у філії Відділення ПАТ «Промінвестбанк” в м.Луцьку, МФО 303138, код ЄДРПОУ 32365965) на користь Державного підприємства “Вугілля України” (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 4, п/р 260093016513 в АК “Промінвестбанк” м.Київ, МФО 300012, код ЄДРПОУ 32709929) 6454,02 грн. завданих збитків, а також витрати по оплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн..

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

16.08.13

Суддя С. В. Костюк