Рішення № 33002691, 14.08.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 серпня 2013 р. Справа № 903/681/13

за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави від імені Ковельської міської ради в особі відділу по управлінню майном комунальної власності, м. Ковель

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ковель

про стягнення 4146,59 грн.,

Суддя Якушева І. О.

при секретарі судового засідання Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: н/з

В судовому засіданні взяла участь начальник відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури м. Луцька Клок О.М. (дов. № 96-6961 вих.12 від 06.12.2012р.).

Суть спору: прокурор в інтересах позивача в позовній заяві просив стягнути з відповідача 5 797,60 грн., з них: 5 393,22 грн. заборгованості по орендній платі за період з 01.01.2008р. по 28.02.2010р. за передане у користування на підставі договору оренди №393 від 11.11.2005р. нежитлове приміщення загальною площею 33,49 кв.м., розташоване на третьому поверсі в АДРЕСА_2; 404,38 грн. пені за період з 11.12.2012р. по 10.06.2013р.

Відповідач 31.07.2013р. через канцелярію суду подала відзив, в якому позов визнає частково - в частині стягнення 3893,22 грн. заборгованості, вказує, що позивач при подачі позову не врахував, що 11.06.2013р. вона перерахувала в рахунок погашення заборгованості 1500 грн.; просить суд розстрочити стягнення суми боргу в розмірі 3893,22 грн. рівними частинами на 6 місяців.

В судовому засіданні 31.07.2013р. прокурор, представник позивача заявили про зменшення розміру позовних вимог, просили стягнути з відповідача 4268,06 грн., з них: 3893,22 грн. заборгованості по орендній платі, 374,84 грн. пені.

Пояснили, що відповідач 11.06.2013р. перерахував позивачу 1500 грн. в рахунок оплати за користування нежитловим приміщенням. На підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості в розмірі 1500 грн. подали суду копію квитанції № 30889103 від 11.06.2013р.

Судом 31.07.2013р. було прийнято заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Позивач 14.08.2013р. за допомогою факсового зв'язку надіслав клопотання, в якому просить розглядати справу за відсутності представника позивача; зазначає, що не заперечує проти розстрочення суми боргу рівними частинами на 3 місяці.

Відповідач 14.08.2013р. надіслала до суду клопотання, в якому повідомляє про перерахування нею позивачу в рахунок погашення заборгованості 250 грн., додає квитанцію від 12.08.2013р. про перерахування 300 грн., просить розстрочити виконання рішення про стягнення суми заборгованості на 1 (один) рік у зв'язку із смертю чоловіка.

В судовому засіданні 14.08.2013р. прокурор просить стягнути з відповідача 4146,59 грн., з них: 3593,22 грн. заборгованості за оренду нежитлового приміщення за період листопад 2007р. - лютий 2010р.; 553,37 грн. пені за період 17.03.2010р. по 16.09.2010р.; посилається на перерахування відповідачем в рахунок погашення суми заборгованості перед позивачем 300 грн.; не заперечує проти розстрочення виконання рішення суду про стягнення заборгованості на 3 місяці.

Відповідач в судове засідання 14.08.2013р. не з'явився, повноважного представника не направив.

Враховуючи те, що неявка відповідача та представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності відповідача, представника позивача, зважаючи на те, що відповідач та позивач належним чином були повідомлені про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Факт належного повідомлення позивача про судовий розгляд підтверджується поштовим повідомленням про те, що ухвалу суду уповноважений представник отримав 05.08.2013р.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 31.07.2013р. і призначення розгляду справи на 14.08.2013р. була надіслана відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві: АДРЕСА_1

Проте, ця ухвала повернулась з поштовою відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України в редакції доповнень, внесених Законом України №2453-VІ від 7.07.2010р., ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно з п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/123 від15.03.2007р. до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд

в с т а н о в и в:

11.11.2005 року між відділом управління майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради як орендодавцем і підприємцем ОСОБА_1 як орендарем було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 393 (надалі - договір), згідно з умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 33,49 кв.м., розташоване на третьому поверсі в АДРЕСА_2

Згідно з пунктами 3.1., 3.4. договору орендоване приміщення передається в оренду орендодавцем та приймається орендарем відповідно до акта приймання-передачі.

Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Пунктами 4.1, 4.3 договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Тимчасової методики розрахунку плати за оренду нежитлових приміщень, окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності м. Ковеля, затвердженої рішенням Ковельської міської ради №7 від 18.03.1999р. і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - за жовтень 2005р. 170 грн. 52 коп. Розрахунок орендної плати подано в додатку №2, який є невід'ємною частиною цього договору.

Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що оплата за орендоване приміщення перераховується орендарем щомісячно не пізніше 16-го числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 договору строк оренди приміщення встановлюється з 11.11.2005р. по 10.11.2006р. Для продовження договору оренди орендар зобов'язаний за 45 днів до закінчення терміну оренди подати заяву на продовження оренди, яка розглядається орендодавцем у встановленому порядку.

Згідно з поясненнями представника позивача договір оренди на підставі звернень відповідача та розпоряджень міського голови продовжувався у 2007 році на тих самих умовах, а 01.03.2010 року його розірвано за згодою сторін.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу нежитлове приміщення загальною площею 33,49 кв.м., розташоване на третьому поверсі в АДРЕСА_2, що підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення в оренду від 11.11.2005р., підписаним представниками сторін та скріпленими печатками.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо оплати за користування нежитловим приміщенням згідно з уточненим розрахунком позивача за відповідачем за період листопад 2007р. - лютий 2010р. утворилась заборгованість в розмірі 3893,22 грн. (розрахунок заборгованості додано до матеріалів справи).

Відповідно до ст.ст. 526, 599, 759, 762 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст.193, ч.1 ст.283, ч.ч.1, 4 ст.286 Господарського кодексу України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що орендна плата нарахована позивачу за період листопад 2007р. - лютий 2010р.

З позовною заявою до господарського суду про стягнення з відповідача цієї суми заборгованості прокурор в інтересах позивача звернувся 04.04.2013 року.

Як випливає із змісту ст.256 Цивільного кодексу України особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу у межах строку позовної давності.

У відповідності із ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З огляду на викладені норми законодавства, зважаючи на встановлений пунктом 4.5. договору строк оплати, враховуючи те, що з позовною заявою до господарського суду прокурор в інтересах позивача звернувся 04.07.2013 року, прокурором пропущено строк позовної давності для стягнення з відповідача заборгованості за період листопад 2007р. - травень 2009р.

Відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач не заявив про застосування позовної давності.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача 3893,22 грн. заборгованості за користування нежитловим приміщення обґрунтована і підлягає до задоволення.

У відповідності із ст.610, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 8.1 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

У зв'язку із несвоєчасним перерахуванням орендної плати позивачем згідно з уточненим розрахунком нараховано 553,37 грн. пені зав період з 17.03.2010р. по 16.09.2010р.

Пеня позивачем нарахована від простроченої суми з дотриманням вимог п.6 ст.232 ГК України в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання по оплаті мало бути виконано.

Однак, за змістом п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачена спеціальна позовна давність в один рік.

Як випливає із змісту ст.256 Цивільного кодексу України особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу у межах строку позовної давності.

У відповідності із ч.2 ст.258, ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи п.4.5. договору оренди, про порушення відповідачем строку оплати за оренду позивачу стало відомо 17.03.2010р.

З позовом до господарського суду позивач звернувся 05.07.2013р.

Згідно із поштовим штемпелем на конверті позовну заяву було надіслано до суду 04.07.2013р., тобто з позовом прокурор звернувся після спливу одного року з часу, коли позивачу стало відомо про порушене право.

Враховуючи наведене, прокурором пропущено строки позовної давності для стягнення з відповідача 553,37 грн. пені за період з 17.03.2010р. по 16.09.2010р.

Відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач не заявив про застосування позовної давності щодо стягнення пені.

З огляду на викладене, є правові підстави для стягнення з відповідача пені у зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати за користування нежитловим приміщенням.

Приймаючи до уваги обставини, на які посилається відповідач на обґрунтування розстрочення виконання рішення, керуючись п.6 ст.83 ГПК України суд вважає за можливе клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення про стягнення з відповідача 3593,22 грн. заборгованості задовольнити частково, розстрочивши виконання рішення терміном на 3 місяці рівними частками: серпень 2013р. - 1197,74 грн., вересень 2013р. - 1197,74 грн., жовтень 2013р. - 1197,74 грн.

У зв'язку із задоволенням позову судовий збір на підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 193, 283, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 256, 257, 258, 261, 267, 526, 599, 610, 612, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Ковельської міської ради в особі відділу по управлінню майном комунальної власності (45000, м. Ковель, вул. Незалежності, 73, код ЄДРПОУ 23254967, р/р 37326001004408) 3593 грн. 22 коп. заборгованості, 553 грн. 37 коп. пені.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету (отримувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код за ЄДРПОУ - 38009628, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код банку отримувача (МФО) - 803014, рахунок отримувача - 31219206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", призначення платежу "Судовий збір, за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави від імені Ковельської міської ради в особі відділу по управлінню майном комунальної власності, господарський суд Волинської області, код ЄДРПОУ 03499885") 1720 грн. 50 коп. судового збору.

4. Розстрочити виконання рішення суду про стягнення з відповідача 3593,22 грн. заборгованості терміном на 3 місяці рівними частками: серпень 2013р. - 1197,74 грн., вересень 2013р. - 1197,74 грн., жовтень 2013р. - 1197,74 грн.

Повне рішення складено: 16.08.2013р.

Суддя І. О. Якушева