Рішення № 33002611, 12.07.2013, Ленінський районний суд міста Севастополя

Справа № 764/2234/13-ц

Провадження № 2/764/1471/2013

Категорія 54

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" липня 2013 р. Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді - Кукурекіна К.В.,

при секретарі - Яцук Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» в особі відділення № 1 ПАТ «Банк «Таврика» в м. Севастополі про захист прав споживача та стягнення заборгованості за договором банківського вкладу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ПАТ «Банк «Таврика» в особі відділення № 1 ПАТ «Банк «Таврика» в м. Севастополі з вимогами про стягнення сум депозитних внесків з нарахованими відсотками, відповідно до Договору банківського строкового вкладу «Пенсійний» (366-550) № ПСГ(366)2729 від 04.09.2012 року, Договору банківського строкового вкладу «Пенсійний» (366-550) № ПСГ(366)3810 від 21.09.2012 року, Договору банківського строкового вкладу «Пенсійний» (391-550) № ПСГ(391)4477 від 12.09.2012 року, Договору банківського строкового вкладу «Пенсійний» (391-550) № ПСГ(391)7121 від 06.12.2011 року, Договору банківського строкового вкладу «Пенсійний» (366-550) № ПСГ(366)4665 від 03.10.2012 року, Договору банківського строкового вкладу «Пенсійний» (366-550) № ПСГ(366)2549 від 03.09.2012 року, Договору банківського строкового вкладу «Пенсійний» (391-550) № ПСГ(391)7120 від 06.12.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тими обставинами, що між позивачем та відповідачем були укладені вищевказані Договори. 14 лютого 2013 року позивач звернулась до відповідача із заявою про повернення грошових коштів за вказаними договорами достроково. Листом від 14.03.2013 р. відповідач повідомив позивача про те, що 20.12.2012 року на підставі постанови Правління Національного банку України №548, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 12 та ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», АТ «Банк «Таврика» віднесено до категорії неплатоспроможних. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.12.2012 року прийнято Рішення №33 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Банк «Таврика». Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 21 грудня 2012 року по 20 березня 2013р. Протягом дії тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Таврика» позивач може отримати свої кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб АТ «Банк «Таврика» з ринку, але не більше 200000,00 грн.

У зв'язку із відмовою відповідача повернути вклади з нарахованими відсотками (з урахуванням дострокової вимоги - відсоткова ставка складає 0,1% річних) у загальному розмірі 640851,68 грн., з яких 25907,99 грн. за Договором № ПСГ(366)2729 від 04.09.2012 року, 10424,05 грн. за Договором № ПСГ(366)3810 від 21.09.2012 року, 461,14 грн. за Договором № ПСГ(391)4477 від 12.09.2012 року, 392141,73 грн. за Договором № ПСГ(391)7121 від 06.12.2011 року, 113504,57 грн. за Договором № ПСГ(366)4665 від 03.10.2012 року, 44976,66 грн. за Договором № ПСГ(366)2549 від 03.09.2012 року, 53435,54 грн. за Договором № ПСГ(391)7120 від 06.12.2011 року, позивач звернувся до суду.

15 травня 2013 року та 05 червня 2013 року позивачем надані до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог на 166465,37 грн., у зв'язку із відшкодуванням позивачу вказаної суми Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з відповідача частину внесків та проценти у розмірі 474386,31 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений відповідно до вимог діючого законодавства, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав.

Суд вважає можливим допустити заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Враховуючи відсутність сторін по справі, суд розглядає справу керуючись ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд знаходить позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем були укладені наступні договори:

- Договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» (366-550) № ПСГ(366)2729 від 04.09.2012 року на суму 6000,00 грн., зі сплатою відсотків з розрахунку 25% річних, строком повернення до 06.03.2014 р.;

- Договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» (366-550) № ПСГ(366)3810 від 21.09.2012 року на суму 6420,00 грн., зі сплатою відсотків з розрахунку 25% річних, строком повернення до 23.09.2013 р.;

- Договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» (391-550) № ПСГ(391)4477 від 12.09.2012 року на суму 500,00 грн., зі сплатою відсотків з розрахунку 14% річних, строком повернення до 15.03.2013 р.;

- Договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» (391-550) № ПСГ(391)7121 від 06.12.2011 року на суму 500,00 грн., зі сплатою відсотків з розрахунку 22% річних, строком повернення до 05.06.2013 р.;

- Договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» (366-550) № ПСГ(366)4665 від 03.10.2012 року на суму 111381,00 грн., зі сплатою відсотків з розрахунку 26% річних, строком повернення до 04.04.2014 р.;

- Договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» (366-550) № ПСГ(366)2549 від 03.09.2012 року на суму 44887,00 грн., зі сплатою відсотків з розрахунку 24,5% річних, строком повернення до 04.09.2013 р.;

- Договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» (391-550) № ПСГ(391)7120 від 06.12.2011 року на суму 500,00 грн., зі сплатою відсотків з розрахунку 22% річних, строком повернення до 05.06.2013 р.

Кожним з вищевказаних договорів передбачена можливість вкладника збільшувати суму вкладу. З наданих до суду копій банківських виписок вбачається, що вклади позивачем неодноразово збільшувались (а.с. 7, 9, 11, 13, 14, 16, 18, 20, 21, 22).

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму(вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч.2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу, незалежно від його виду, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Статтею 1061 ЦК України закріплено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

14 лютого 2013 року позивач звернулась до відповідача із заявою про повернення грошових коштів за вказаними договорами достроково. Листом від 14.03.2013 р. відповідач повідомив позивача про те, що 20.12.2012 року на підставі постанови Правління Національного банку України №548, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 12 та ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», АТ «Банк «Таврика» віднесено до категорії неплатоспроможних. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.12.2012 року прийнято Рішення №33 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Банк «Таврика». Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 21 грудня 2012 року по 20 березня 2013р.

Позивачем визнається факт отримання у відповідності до ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» суми у розмірі 166465,37 гривень.

Пунктом 3.1.7. кожного з Договорів банківського строкового вкладу передбачено, що Банк зобов'язаний повернути вклад на першу вимогу вкладника. При цьому, п. 2.7. кожного з Договорів банківського строкового вкладу встановлює, що у разі дострокового припинення дії договору з ініціативи вкладника з метою повернення суми вкладу, проценти на вклад або його частину перераховується по ставці за вкладами на вимогу, яка встановлена на момент дострокового повернення вкладу згідно з діючими відсотковими ставками Банку, за фактичний строк перебування вкладу на рахунку.

Згідно листа відповідача від 25.02.2013 р., № 60/18, при достроковому припинені договору відсотки виплачуються за ставкою 0,1% річних у всіх валютах.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданого позивачем розрахунку, який не був оскаржений, та не визиває сумнівів у суду вбачається, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем за вищевказаними Договорами банківського строкового вкладу складала 640851,68 грн., з яких 25907,99 грн. за Договором № ПСГ(366)2729 від 04.09.2012 року, 10424,05 грн. за Договором № ПСГ(366)3810 від 21.09.2012 року, 461,14 грн. за Договором № ПСГ(391)4477 від 12.09.2012 року, 392141,73 грн. за Договором № ПСГ(391)7121 від 06.12.2011 року, 113504,57 грн. за Договором № ПСГ(366)4665 від 03.10.2012 року, 44976,66 грн. за Договором № ПСГ(366)2549 від 03.09.2012 року, 53435,54 грн. за Договором № ПСГ(391)7120 від 06.12.2011 року.

З урахуванням фактичного відшкодування позивачу суми у розмірі 166465,37 гривень, суд вбачає за можливим задовольнити вимогу про стягнення з відповідача суми у розмірі 474386,31 грн. (640851,68 грн. - 166465,37 грн.).

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Стаття має перелік способів захисту прав та інтересів, який не є вичерпним, оскільки частиною 2 пункту 10 встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Право вибору способу захисту належить особі.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення сум депозитних вкладів з відсотками у розмірі 474386,31 грн., заявлені позивачем, є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження в ході судового засідання.

Також, в порядку приписів ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 3441 грн. 00 коп.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 625, 629, 1058, 1060, 1061 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 197, 212, 215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» в особі відділення № 1 ПАТ «Банк «Таврика» в м. Севастополі про захист прав споживача та стягнення заборгованості за договором банківського вкладу - задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» (МФО 300788, код ЄДРПОУ 19454139, к/р 32006194901 в ГУ НБУ по м. Києву і Київський області) на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, суму боргу у розмірі 474386 грн. 31 коп. (чотириста сімдесят чотири тисячі триста вісімдесят шість гривень тридцять одна копійка).

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» (МФО 300788, код ЄДРПОУ 19454139, к/р 32006194901 в ГУ НБУ по м. Києву і Київський області) на користь державного бюджету Ленінського району судові витрати у розмірі 3441 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя - підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Ленінського районного

суду міста Севастополя К.В.Кукурекін