Ухвала суду № 33002476, 12.08.2013, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1963/13-ц

Провадження № 2/553/21/2013

У Х В А Л А

Іменем України

12.08.2013м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді -Кононенка С.Д.,

при секретарі - Бобильовій А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 в особі представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом Публічне акціонерне товариство «Фідокомбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Фідокомбанк» про визнання права власності на частку в нерухомому майні,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2011 року позивач ПАТ «Ерсте Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1.

У травні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку в нерухомому майні, а саме: житлової квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 12.06.2013 року об»єднано цивільну справу №553/1963/13-ц (провадження №2/553/834/2013) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку в нерухомому майні та цивільну справу №1616/1155/2012 за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки в одне провадження.

Ухвалою суду від 05.07.2013 року змінено позивача у справі за позовною заявою ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки на Публічне акціонерне товариство «Фідокомбанк» правонаступника Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» та залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку в нерухомому майні, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Фідокомбанк».

У серпні 2013 року від позивачки ОСОБА_1 в особі представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій просять забезпечити позов до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку в нерухомому майні шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 посилаючись на те, що на даний момент дана квартира належить ОСОБА_3 на праві приватної власності та надана Банку в іпотеку для забезпечення кредитних зобов»язань, а позивач має підстави побоюватись, що ОСОБА_3 або Банк може розпорядитися даною квартирою та відчужити її на користь невідомих осіб, що ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню за наступних підстав.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог (Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову без вжиття заходів по забезпеченню позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153, 210 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 в особі представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом п»яти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави С. Д. Кононенко