Ухвала суду № 33001379, 14.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 року справа №812/4409/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Нікуліна О.А.

суддів: Чебанова О.О., Попова В.В.

при секретарі судового засідання Гуринович А.Б.

за участю:

позивача: не з'явився

представника відповідача 1: не з'явився

представника відповідача 2: Протасенко С.О.

представника відповідача 3: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про визнання неправомірними дій, стягнення утриманого податку з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги при звільненні судді у відставку в розмірі 14585,48 грн. , -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2013 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про визнання неправомірними дій, стягнення утриманого податку з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги при звільненні судді у відставку в розмірі 14585,48 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про визнання неправомірними дій, стягнення утриманого податку з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги при звільненні судді у відставку в розмірі 14585,48 грн. задоволено частково, а саме:

визнано неправомірними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області щодо утримання податку з доходів фізичних осіб у розмірі 14585,48 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять гривень сорок вісім копійок) з вихідної допомоги при виході судді ОСОБА_3 у відставку;

стягнуто з місцевого бюджету Ленінського району м. Луганська на користь ОСОБА_3 неправомірно утриманий Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Луганській області податок з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги при звільненні судді у відставку в сумі 14585,48 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять гривень сорок вісім копійок) шляхом безспірного списання коштів з рахунку № 33215800700006 в ГУДКСУ у Луганській області, отримувач - УДКСУ у м. Луганську, код 37991503, МФО 804013, код БКД 11010100.

в решті позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач 2 та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

ОСОБА_3 24 березня 1993 року обрана народним суддею Антрацитівського міського народного суду.

Постановою Верховної Ради України від 19 червня 2003 року № 1018-IV «Про обрання суддів» ОСОБА_3 обрано на посаду судді місцевого Антрацитівського районного суду Луганської області безстроково.

Постановою Верховної Ради України від 2 грудня 2010 року № 2762-VI «Про звільнення суддів» ОСОБА_3 звільнено з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Зазначені факти підтверджені вкладишем до трудової книжки позивача НОМЕР_2 (арк. справи 19 на звороті, 20, 20 на звороті).

Наказом Антрацитівського міськрайонного суду від 22 грудня 2010 року № 137 відповідно до постанови Верховної Ради України від 2 грудня 2010 року № 2762-VI «Про звільнення суддів» суддю ОСОБА_3 звільнено із займаної посади у зв'язку з поданням заяви про відставку 22 грудня 2010 року, наказано виплатити ОСОБА_3 вихідну допомогу в розмірі 17 місячних посадових заробітків та припинити ОСОБА_3 виплату щомісячного грошового утримання з 22 грудня 2010 року у зв'язку зі звільненням з посади судді (арк. справи 71).

При виплаті ОСОБА_3 вихідної допомоги Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Луганській області було утримано та перераховано до місцевого бюджету Ленінського району м. Луганська податок з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 14585,48 грн., у тому числі за платіжним дорученням 01 березня 2011 року № 429 в сумі 13035,60 грн. та від 18 березня 2011 року № 612 в сумі 1595,89 грн., що також підтверджено листом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 20 березня 2013 року № 470 (арк. справи 15, 16, 17).

Довідкою від 20 червня 2013 року № 03-18/2131 Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області підтвердило надходження коштів до місцевого бюджету Ленінського району м. Луганська в сумі 13035,60 грн. за платіжним дорученням від 01 березня 2011 року № 429 та в сумі 1595,89 грн. за платіжним дорученням від 18 березня 2011 року № 612 (арк. справи 78).

За наслідками судового розгляду суд прийшов до висновку, що дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області щодо утримання податку з доходів фізичних осіб у розмірі 14585,48 грн. з вихідної допомоги при виході судді ОСОБА_3 у відставку є неправомірними з таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (в редакції, чинній на час звільнення позивача з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку) судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.

Підпунктом «д» пункту 1.3 статті 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (чинного на час виникнення у позивача права на отримання вихідної допомоги) встановлено, що дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі дохід у вигляді заробітної плати, нарахований (виплачений, наданий) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця.

Згідно з підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»(чинного на час виникнення у позивача права на отримання вихідної допомоги) до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації), а саме, сума державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи допомогу по вагітності та пологах), винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом.

Відповідно до пункту 22.2 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (чинного на час виникнення у позивача права на отримання вихідної допомоги) у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.

У Рішенні Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів) зазначено: «Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004)».

Вирішуючи питання колізії законів щодо оподаткування вихідної допомоги судді, суд виходить з їх особливого статусу, гарантій незалежності суддів, складовою частиною яких є грошове утримання й умови відставки суддів, та застосовує норми Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» у вирішенні даного спору.

Оскільки Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби та Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області не мають жодного відношення до утримання податку з доходів фізичних осіб у розмірі 14585,48 грн. з вихідної допомоги при виході судді ОСОБА_3 у відставку, правові підстави для визнання їх дій неправомірними відсутні.

01 квітня 2013 року ОСОБА_3 звернулась до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби із заявою від 29 березня 2013 року про повернення їй помилково стягнутих грошових коштів у вигляді податку в сумі 14585,48 грн., на яку отримала від податкового органу відповідь від 15 квітня 2013 року № 10860/17-00 про правомірність оподаткування податком з доходів фізичних осіб вихідної допомоги при звільненні судді у відставку (арк. справи 12, 77).

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені статтею 43 Податкового кодексу України.

Пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (пункт 43.5 статті 43 Податкового кодексу України).

В порушення зазначених положень статті 43 Податкового кодексу України податковий орган не підготував висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та не подав його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Оскільки у даній справі право позивача порушується внаслідок неодержання коштів з місцевого бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, визначений механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи).

У відповідності із пунктом 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно із підпунктом 1 пункту 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.

Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів (пункт 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845).

Згідно з пунктом 20 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, у разі коли рахунок, з якого необхідно здійснити безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, на дату прийняття виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету до виконання або надходження інформації, зазначеної у пункті 18 цього Порядку, змінено у зв'язку з внесенням змін до відповідних нормативно-правових актів, безспірне списання таких коштів здійснюється із зміненого рахунка, на якому обліковуються надходження бюджету та на який в поточному бюджетному періоді зараховується відповідний вид надходжень, з урахуванням пропозицій органу, що контролює справляння надходжень бюджету.

Довідкою від 20 червня 2013 року № 03-18/2131 Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області повідомило, що станом на 20 червня 2013 року кошти по коду бюджетної класифікації доходів 11010100 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати» по території Ленінського району м. Луганська зараховуються по реквізитах: Отримувач - УДКСУ у м. Луганську; код: 37991503; МФО: 804013; назва банку: ГУДКСУ у Луганській області; р/р 33215800700006; код БКД 11010100 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати» (арк. справи 78).

Враховуючи положення пунктів 19 та 20 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, та інформацію, наведену у довідці Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області від 20 червня 2013 року № 03-18/2131, неправомірно утриманий Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Луганській області податок з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги при звільненні судді у відставку в сумі 14585,48 грн. підлягає стягненню з місцевого бюджету Ленінського району м. Луганська на користь ОСОБА_3 шляхом безспірного списання коштів з рахунку № 33215800700006 в ГУДКСУ у Луганській області, отримувач - УДКСУ у м. Луганську, код 37991503, МФО 804013, код БКД 11010100.

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Предметом даного спору є правомірність утримання з позивача податку з доходів фізичних осіб при виплаті вихідної допомоги у березні 2011 року, спір щодо звільнення з публічної служби відсутній, у зв'язку з чим спеціальний місячний строк, який регулює питання проходження публічної служби, на податкові правовідносини не розповсюджується.

Строки звернення з адміністративним позовом та порядок їх обчислення у податкових правовідносинах можуть встановлюватися також іншими законами, в тому числі до 01 січня 2011 року Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), а після 01 січня 2011 року Податковим кодексом України.

Згідно із підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Строк звернення з позовом до адміністративного суду щодо стягнення неправомірно утриманого податку з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги при звільненні судді у відставку визначається на підставі норм підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України і становить 1095 днів, наступних за днем неправомірного утримання такого податку.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про визнання неправомірними дій, стягнення утриманого податку з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги при звільненні судді у відставку в розмірі 14585,48 грн. - залишити без змін.

Ухвала за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена 15 серпня 2013 року.

Колегія суддів О.А.Нікулін

О.О.Чебанов

В.В.Попов