Постанова № 33001255, 09.08.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3237/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Вороніній І.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Цвєткова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дозвільної системи Новосанжарського РВ УМВС України в Полтавській області старшого лейтенанта міліції Цвєткова І.В. про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2013 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до інспектора дозвільної системи Новосанжарського РВ УМВС України в Полтавській області старшого лейтенанта міліції Цвєткова І.В. (надалі - відповідач) про визнання незаконними дій з вилучення мисливської зброї, зобов'язання повернути мисливську зброю та надати законне право реалізувати мисливську зброю у встановленому законом порядку.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 20.12.2012 року відповідачем, без попереднього анулювання дозволу на носіння та зберігання мисливської зброї, у позивача вилучено три мисливські рушниці, чим порушено вимоги Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 р. № 622. Вважає дії відповідача щодо вилучення мисливської вогнепальної зброї незаконними, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У своїх запереченнях зазначав, що у позивача ОСОБА_1 наявна судимість за злочин, яка не погашена та не знята в установленому порядку, відтак, позивач позбавлений права на зберігання та носіння вогнепальної зброї, у зв'язку з чим 25.04.2013 року було складено висновок про анулювання дозволу на зберігання та носіння вогнепальної зброї громадянину ОСОБА_1 та відповідно відсутні підстави для повернення позивачу зброї.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 05.07.2004 року ОСОБА_1 Новосанжарським РВ УМВС видано дозвіл № 107 на право зберігання, носіння зброї, спеціальних засобів самооборони /а.с. 48/.

04.10.2011 року вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області у справі № 1-117/11 ОСОБА_1 визнано винним та призначено йому покарання - за ст. 364 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - чотири роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати виборні посади в органах місцевого самоврядування строком на три роки без штрафу; - за ст. 240 ч. 2 КК України - два роки позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, визначено ОСОБА_1 остаточне покарання, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - чотири роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати виборні посади в органах місцевого самоврядування строком на три роки без штрафу. Згідно ст. 75 КК України, звільнено засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк - два роки /а.с. 45-46/.

Із пояснень позивача у судовому засіданні встановлено, що 20.12.2012 року відповідачем вилучено у ОСОБА_1 мисливську вогнепальну зброю: "ИЖ-27" К-16, НОМЕР_1.; "ИЖ-17", К-16, НОМЕР_2.; "ИЖ-18ЕМ", К-12, НОМЕР_3, що підтверджується корінцями квитанцій, копії яких наявні у матеріалах справи /а.с. 10/.

25.04.2013 року відповідачем було складено висновок про анулювання дозволу на зберігання та носіння вогнепальної зброї громадянину ОСОБА_1, яким, зокрема, анульовано дозвіл № 107 на носіння та зберігання мисливської зброї: "ИЖ-27" К-16, НОМЕР_1, 1986 р.в.; "ИЖ-17", К-16, НОМЕР_2, 1981 р.в.; "ИЖ-18ЕМ", К-12, НОМЕР_3, 1987 р.в., виданий Новосанжарським РВ УМВС України в Полтавській області громадянину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю АДРЕСА_1 /а.с. 12-13/ та з яким позивач був ознайомлений 07.05.2013 року /а.с. 12-13/.

Позивач вважає дії відповідача щодо вилучення мисливської зброї без попереднього анулювання дозволу на носіння та зберігання мисливської зброї незаконними, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р. № 576, до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, вибухові матеріали і речовини, сильнодіючі отруйні речовини I - II класу безпечності, збудники інфекційних захворювань I - II групи патогенності і токсини, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, організації, що займаються збутом сильнодіючих отруйних речовин, і лабораторії, що проводять аналізи цих засобів і речовин, працюють із збудниками інфекційних захворювань I - II групи патогенності і токсинами */.

Пунктом 4 даного Положення встановлено, що право на володіння вогнепальною зброєю посадовими особами та громадянами і умови її застосування визначаються в порядку, встановленому законодавством України.

Згідно пункту 1.2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 р. № 622 /далі по тексту - Інструкція/, МВС України роботу щодо здійснення дозвільної системи організовує через свої структурні підрозділи профілактики правопорушень (управління дозвільної системи, ліцензування та державного охоронного нагляду Департаменту громадської безпеки МВС України (далі - УДСЛ та ДОН ДГБ МВС України), управління (відділи) профілактики правопорушень головних управлінь, управлінь (далі - УПП (ВПП) ГУМВС, УМВС), УМВС на транспорті (лінійні управління, відділи), старших інспекторів, інспекторів дозвільної системи, а також дільничних інспекторів міліції в районних, районних в містах, міських управліннях органів внутрішніх справ (далі - міськрайоргани).

За приписами пункту 5.1 Інструкції органи внутрішніх справ не мають права давати згоду керівникам підприємств, установ, організацій на укладення трудових договорів на виконання таких робіт, а також видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної, пневматичної чи холодної зброї, бойових припасів, пристроїв та зазначених патронів громадянам, зокрема, у разі пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину або наявності в особи судимості за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку.

Відповідно до п. 22 ст. 11 Закону України "Про міліцію" міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право анулювати дозволи на придбання, зберігання і носіння зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, видані громадянам, якщо вони порушують установлені правила, порядок їх зберігання чи використання, зловживають спиртними напоями, вживають наркотичні засоби без призначення лікаря, інші одурманюючі засоби, страждають на психічні розлади, та в інших передбачених законодавством випадках

Пунктом 4 Інструкції передбачено, що згідно з пунктом 22 статті 11 Закону України "Про міліцію" органам внутрішніх справ надано право:

анулювати виданий підприємству, установі й організації дозвіл на придбання, зберігання і використання зброї, бойових припасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів і речовин при невиконанні встановлених правил користування і поводження з ними або при недоцільності їх подальшого зберігання, вилучати при необхідності зазначені предмети, опечатувати склади, бази й сховища, закривати стрілецькі тири і стенди, зброєремонтні та піротехнічні підприємства, магазини, що торгують зброєю і боєприпасами, до усунення порушень відповідних правил;

анулювати дозволи на придбання, зберігання і носіння зброї, пристроїв та боєприпасів, видані громадянам, які зловживають спиртними напоями, вживають наркотичні засоби без призначення лікаря, інші одурманюючі засоби, хворіють на психічні захворювання, та в інших випадках, передбачених законодавством;

оглядати за участю адміністрації підприємств, установ, організацій приміщення, де знаходяться зброя, боєприпаси, вибухові матеріали, з метою перевірки додержання правил поводження з ними;

оглядати зброю, пристрої та боєприпаси, що знаходяться у громадян, а також місця їх зберігання;

анулювати дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї та бойових припасів, пристроїв та зазначених патронів, видані громадянам, у випадках, передбачених у пункті 5.1 глави 5 цього розділу. Після анулювання дозволу на зберігання та носіння зброї та бойових припасів, пристрою та зазначених патронів власник зобов'язаний здати зброю чи пристрій, бойові припаси до них до органу внутрішніх справ та прийняти рішення щодо подальшого її переоформлення чи реалізації (пункт 12.21 глави 12 розділу II цієї Інструкції). У разі незгоди власника з рішенням органу внутрішніх справ про анулювання зазначеного дозволу матеріали передаються до суду для вирішення питання щодо примусового вилучення зброї, пристроїв. При цьому відповідна інформація вноситься до Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ (далі - ІІПС ОВС);

давати керівникам підприємств, установ, організацій обов'язкові для них письмові приписи щодо усунення порушень правил виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система.

Відповідно до пунктів 12.20, 12.21 Інструкції у разі анулювання органом внутрішніх справ дозволу на зберігання та носіння вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вони в 15-денний строк передаються власниками на комісійний продаж або можуть бути переоформлені на особу, що має дозвіл на їх придбання.

Вогнепальна, пневматична і холодна зброя, а також бойові припаси до неї, пристрої та зазначені патрони, що належать особам, щодо яких порушено кримінальну справу, зберігаються в органах внутрішніх справ до прийняття відповідного рішення органом дізнання та досудового слідства або до винесення вироку суду. Якщо стосовно зазначеної особи прийнято рішення про закриття кримінальної справи, винесений виправдувальний вирок, зброя, бойові припаси до неї, а також дозвіл на її зберігання та носіння повертаються власникові.

Як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на пред'явлення ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні злочину, вогнепальна зброя у позивача не вилучалася.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 04.10.2011 року вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області у справі № 1-117/11 ОСОБА_1 визнано винним та призначено йому покарання - за ст. 364 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - чотири роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати виборні посади в органах місцевого самоврядування строком на три роки без штрафу; - за ст. 240 ч. 2 КК України - два роки позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, визначено ОСОБА_1 остаточне покарання, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - чотири роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати виборні посади в органах місцевого самоврядування строком на три роки без штрафу. Згідно ст. 75 КК України, звільнено засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк - два роки.

Із пояснень сторін у судовому засіданні встановлено, що 20.12.2012 року позивач прибув до райвідділу, де йому було повідомлено про необхідність здати мисливську вогнепальну зброю, на яку позивач мав дозвіл на зберігання та носіння № 107 з огляду на наявну у позивача судимість.

20.12.2012 року відповідачем вилучено у ОСОБА_1 мисливську вогнепальну зброю: "ИЖ-27" К-16, НОМЕР_1.; "ИЖ-17", К-16, НОМЕР_2.; "ИЖ-18ЕМ", К-12, НОМЕР_3 та видано корінці квитанцій /а.с. 10/.

Проте, станом на момент вилучення у позивача вогнепальної зброї дозвіл № 107, виданий ОСОБА_1 на право зберігання, носіння зброї, спеціальних засобів самооборони був дійсний /до 22.06.2013 року/, а висновок про анулювання позивачу дозволу на зберігання та носіння вогнепальної зброї не виносився.

Так, висновок про анулювання дозволу на зберігання та носіння вогнепальної зброї громадянину ОСОБА_1, яким анульовано дозвіл № 107 на носіння та зберігання мисливської зброї: "ИЖ-27" К-16, НОМЕР_1, 1986 р.в.; "ИЖ-17", К-16, НОМЕР_2, 1981 р.в.; "ИЖ-18ЕМ", К-12, НОМЕР_3, 1987 р.в., виданий Новосанжарським РВ УМВС України в Полтавській області громадянину ОСОБА_1, складено відповідачем лише 25.04.2013 року та ознайомлено з ним ОСОБА_1 - 07.05.2013 року.

Таким чином, вилучаючи у позивача 20.12.2012 року вогнепальну мисливську зброю до анулювання ОСОБА_1 дозволу на зберігання та носіння вогнепальної зброї, відповідач діяв не у спосіб, передбачений законодавством України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії інспектора дозвільної системи Новосанжарського РВ УМВС України в Полтавській області старшого лейтенанта міліції Цвєткова І.В. щодо вилучення у ОСОБА_1 мисливської вогнепальної зброї до анулювання ОСОБА_1 дозволу на зберігання та носіння вогнепальної зброї.

Разом з тим, висновок про анулювання дозволу на зберігання та носіння вогнепальної зброї громадянину ОСОБА_1 від 25.04.2013 року позивачем не оскаржувався та є чинним.

Станом на час розгляду даної справи у позивача наявна судимість за злочин, яка не погашена та не знята у встановленому порядку, що за приписами пункту 4 Інструкції є підставою для анулювання дозволу на зберігання та носіння вогнепальної зброї та відповідно тягне обов'язок позивача здати зброю до органу внутрішніх справ та прийняти рішення щодо подальшого її переоформлення чи реалізації.

Із пояснень відповідача у судовому засіданні встановлено, що вилучена мисливська зброя знаходиться в органах внутрішніх справ.

Отже, за наявності висновку про анулювання дозволу на зберігання та носіння вогнепальної зброї громадянину ОСОБА_1 від 25.04.2013 року та фактичного знаходження зброї органах внутрішніх справ, позовна вимога про зобов'язання повернути позивачу мисливську зброю та надати законне право реалізувати мисливську зброю є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Таким чином позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дозвільної системи Новосанжарського РВ УМВС України в Полтавській області старшого лейтенанта міліції Цвєткова І.В. про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії інспектора дозвільної системи Новосанжарського РВ УМВС України в Полтавській області старшого лейтенанта міліції Цвєткова І.В. щодо вилучення у ОСОБА_1 мисливської вогнепальної зброї до анулювання ОСОБА_1 дозволу на зберігання та носіння вогнепальної зброї.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 17 грн. 20 коп. (сімнадцять гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 14 серпня 2013 року.

Суддя С.С. Сич