Рішення № 33000397, 14.08.2013, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/403/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2013 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Волощука В.В.

секретаря Федорчук О.В.

з участю:

представника позивача Савчук В.В.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Олевський хлібозавод» Житомирської області до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

15.07.2013 року Публічне акціонерне товариство «Олевський хлібозавод» Житомирської області (далі позивач), звернулись до суду із позовом до ОСОБА_2, (далі відповідач), в якому просять суд стягнути з відповідача на їхню користь 14075.86 грн., - матеріальної шкоди, яка виникла внаслідок дій відповідача, який будучи матеріально відповідальною особою, відповідно до договору, отримав під реалізацію товарно-матеріальні цінності, виручені кошти за які не здав до каси позивача. Крім того просить стягнути з відповідача 229.40 грн., понесених витрат при сплаті судового збору.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги до відповідача підтримала повністю, із підстав, які наведено у позовній заяві та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні заявлені позивачем позовні вимоги визнав частково, в частині більш меншої суми, яка на його думку повинна бути стягнута. Та пояснив суду про те, що він дійсно працював водієм-продавцем у позивача, у період з 22.12.2011 по 22.01.2012 року та у період з 23.01.2012 по 25.02.2013 року. Із ним був укладений договір про повну матеріальну відповідальність. Вважає, що його вини у виникненні матеріальної шкоди немає, оскільки позивач не забирав від нього не реалізованої продукції (хлібобулочних виробів). А залишок нереалізованої продукції він залишав у себе за місцем свого проживання та відгодовував ними свиней.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3, надала свідчення про те, що вона працює у позивача інспектором по кадрах. Так дійсно відповідач працював у позивача, у вказані вище періоди по трудових договорах, і у ОСОБА_2, за час роботи виникла недостача, яку він частково погасив, а решту суми збитків завданих позивачу відмовляється повертати у добровільному порядку. Ввірені ОСОБА_2, товарно-грошові цінності, останній не повертав позивачу, оскільки до підприємства від відповідача не надійшло жодної заяви щодо вирішення питання про повернення нереалізованої продукції позивачу, яку останній брав під реалізацію. Виникнення матеріальної шкоди, завданої відповідачем позивачу полягало в недбалому ставленні ОСОБА_2, до збереження ввірених йому товарно-матеріальних цінностей.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 з 22.12.2011 по 22.01.2012 року та у період з 23.01.2012 по 25.02.2013 року, відповідно до трудових договорів №№ 42, 61 перебував в трудових відносинах з ПАТ «Олевський хлібозавод», де обіймав посаду водія - продавця виїзної торгівлі та 25.02.2013 року звільнений з роботи за ч.1 п.2 ст.41 КЗпП України (а.с.4,5,16).

22.12.2011 року, з ОСОБА_2, позивачем укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Строк дії договору встановлено на весь період роботи відповідача у позивача, що стверджується договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 22.12.2011 року (а.с.11). Відповідно до вказаного договору, відповідач повинен дбайливо ставитися до переданих йому на збереження або з іншою метою товарно-матеріальних цінностей Товариства і вживати заходів для попередження збитків та відвернення шкоди, своєчасно повідомляти керівництво Товариства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження (схоронності) ввірених йому товарно-матеріальних цінностей, вести облік, проводити, складати й надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух, рештки і інші види операцій, з довіреними йому матеріальними цінностями.

За час роботи ОСОБА_2, у позивача, останнім було встановлено суму нестачі грошових коштів у розмірі 15252.10 грн. Зазначена нестача грошових коштів у відповідача виникла внаслідок не своєчасного та не в повному обсязі зданої виручки, товарно-грошових звітів та нереалізованої продукції, в результаті чого і виникла така сума заборгованості, яку відповідач частково погасив, у сумі 3375.84 грн. Залишок боргу, станом на 01.06.2013 року становить 14075.86 грн., що стверджується довідкою № 331 від 11.07.2013 року (а.с.13).

Так відповідно до п.1 ст.134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадках коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст.135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для збереження або для інших цілей. В даному випадку, під повною матеріальною відповідальністю розуміється - покладення на працівника обов'язку повністю відшкодувати заподіяну підприємству пряму дійсну шкоду без будь-яких обмежень.

Із статті 130 КЗпП України слідує, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Статтею 135-1 КЗпП України передбачено, що письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладений з працівником, який займає посаду або виконує обов'язки безпосередньо пов'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей.

Відповідно до наказу Мінпраці України від 12.05.1996 року № 43 перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність; роботи пов'язанні з виконанням касових операцій, роботи пов'язанні з прийняттям від населення усіх видів платежів та виплатою грошей не через касу; роботи пов'язанні з прийманням на зберігання, обробкою, зберіганням, видачею матеріальних цінностей на складах; роботи, пов'язанні з продажем (видачею) товарів (продукції), їх підготовкою до продажу незалежно від форми торгівлі та профілю підприємства (організації), чинний на час розгляду справи, де зазначено відповідний перелік посад і робіт, які заміщуються або виконуються працівниками, з якими підприємства можуть укладати письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення цілості цінностей, які передані їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, до якого входить і посада ОСОБА_2, яку останній обіймав у позивача у період з 22.12.2011 по 22.01.2012 року та у період з 23.01.2012 по 25.02.2013 року, як водій - продавець виїзної торгівлі.

В даному випадку відповідач дійсно, фактично у період з 22.12.2011 по 22.01.2012 року та у період з 23.01.2012 по 25.02.2013 року перебував у трудових відносинах з позивачем, оскільки відповідно до ч.3, 4 ст.24 КЗпП України, передбачено, що укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що завдана ОСОБА_2 сума у розміри 14075.86 грн., матеріальної шкоди (недостачі) повинна бути стягнута на користь ПАТ «Олевський хлібозавод» у примусовому порядку.

Виходячи з вищенаведеного суд, крім того вважає що у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України на користь позивача за рахунок відповідача також повинно бути стягнуто 229.40 грн., витрат, понесених позивачем при зверненні до суду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.3,10,11,15,31,57,60,88,209,212-217 ЦПК України, ст.ст.130,134,135-1,136,232,233 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Олевський хлібозавод» Житомирської області до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, не працюючого на користь Публічного акціонерного товариства «Олевський хлібозавод» м.Олевськ вул.Кооперативна, 13 Житомирської області на рахунок № 26000702973605 відкритого в ЖОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 3808058 код ЄДРПОУ 00375964 кошти в сумі 14075 (чотирнадцять тисяч сімдесят п'ять) грн., 86 коп., у відшкодування матеріальної шкоди та 229 (двісті двадцять дев'ять) грн., 40 коп., понесених витрат по сплаті судового збору, а всього на загальну суму 14305 (чотирнадцять тисяч триста п'ять) грн., 26 грн.

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: В. В. Волощук