Рішення № 330002, 20.12.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.12.06 р. Справа № 45/353

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донпромсервіс”, ЄДРПОУ 31459842, м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства Торгового Дому „Метизи та Бетони Донбасу”, ЄДРПОУ 32942632, м. Макіївка

про стягнення заборгованості у сумі 47 107 грн. 39 коп.

Суддя Б.Д. Плотніцький

при секретарі судового засідання Ляшенко Л.В.

Представники:

Від позивача: Чумакова С.А. – головн. бух.

Від відповідача: не з’явились

В засіданні суду брали участь

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донпромсервіс”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства Торгового Дому „Метизи та Бетони Донбасу”, м. Макіївка, про стягнення заборгованості у сумі 47 107 грн. 39 коп., в тому числі основний борг – 40 429 грн. 53 коп., пеня – 3 556 грн. 48 коп., три проценти річних – 614 грн. 75 коп. та інфляція – 2 506 грн. 63 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання належним чином відповідачем своїх зобов’язань, передбачених договором купівлі-продажу б/н від 27.09.2005р., накладну №11 від 08.04.2006р. та №116 від 18.04.2006р., податкові накладні, квитанцію про приймання вантажу та довіреність на отримання матеріальних цінностей серія ЯМА №675420 від 17.04.2006р.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив не надав, позов не оскаржив. Про день та час розгляду справи був повідомлений в установленому порядку.

Згiдно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

2709.2005р. між позивачем та відповідачем укладений договір купівлі-продажу.

Відповідно до умов даного договору позивач взяв на себе обов’язок продати, а відповідач сплатити продукцію (товар), найменування, асортимент, кількість та ціна яких ухгоджені та відображені в специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.

На виконання умов договору позивачем був поставлений відповідачу товар – катанка ст.70Ф7,00 у кількості 51,500 т. на загальну суму 135 437 грн. 40 коп. (з урахуванням ПДВ та залізничного тарифу) відповідно до накладної №11 від 08.04.2006р., та катанку ст.70Ф6,00мм у кількості 3,687 т. на загальну суму 9 578 грн. 83 коп. (з урахуванням ПДВ).

Таким чином, позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 145 016 грн. 23 коп.

Відповідачем товар був отриманий на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей серія ЯМА №675420 від 17.04.2006р.

Як стверджує позивач, відповідачем вартість товару була сплачена частково у сумі 104 586 грн. 70 коп.

Згідно з бухгалтерською довідкою заборгованість відповідача складає 40 429 грн. 53 коп.

Одночасно, умовами договору, зокрема п.5.2, передбачено, що відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки у випадку несвоєчасної або неповної сплати вартості отриманого товару.

Оскільки вартість товару відповідачем не була сплачена, позивачем нарахована пеня у сумі 3 556 грн. 48 коп.

На підставі викладеного, з урахуванням вимог ст.625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховані та пред’явлені до сплати інфляція у сумі 2 506 грн. 63 коп. та три проценти річних у сумі 614 грн. 75 коп.

З урахуванням викладеного, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості у сумі 47 107 грн. 39 коп., в тому числі основний борг – 40 429 грн. 53 коп., пеня – 3 556 грн. 48 коп., три проценти річних – 614 грн. 75 коп. та інфляція – 2 506 грн. 63 коп.

Відповідач заперечень проти позову не надав, у судові засідання не з’являвся.

Господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору купівл-продажу від 27.09.2005р. позивачем на адресу відповідача був поставлений товар, який визначений у накладних №111 від 08.04.2006р., №116 від 18.04.2006р. на загальну суму 40 429 грн. 53 коп. (з урахуванням часткової сплати відповідачем), копії яких наявні в матеріалах справи.

Факт поставки з боку відповідача не заперечується та отримання товару підтверджується довіреністю на отримання матеріальних цінностей серія ЯМА №675420 від 17.04.2006р. та квитанціями про приймання вантажу до перевезення, копії яких наявні в матеріалах справи.

За умовами договору оплата за поставлену продукцію здійснюється грошовими коштами, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок протягом 15 банківських днів з моменту отримання товару.

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати грошових коштів всупереч умовам договору та вимогам ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України відповідач не виконав.

Таким чином, господарський суд дійшов до висновку про наявність заборгованості у відповідача перед позивачем у сумі 40 429 грн. 53 коп.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає випадки, коли боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Одночасно, у випадку несвоєчасної, або неповної сплати вартості отриманого товару відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Пунктом 5.2 договору купівлі-продажу б/н від 27.09.2005р. передбачено, що відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки у випадку несвоєчасної або неповної сплати вартості отриманого товару.

Оскільки відповідачем вартість товару не була сплачена, позивачем з урахуванням умов договору та ст.625 Цивільного кодексу України нарахована пеня, інфляція та три проценти річних.

Господарський суд вважає правомірним нарахування та пред’явлення позивачем до стягнення пені у сумі 3 556 грн. 48 коп., трьох процентів річних у сумі 614 грн. 75 коп. та інфляції у сумі 2 506 грн. 63 коп.

Розрахунок суми санкцій є арифметично вірним, а також таким, що відповідає

законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач письмових заперечень проти позову не надав, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 47 107 грн. 39 коп., в тому числі основний борг – 40 429 грн. 53 коп., пеня – 3 556 грн. 48 коп., три проценти річних – 614 грн. 75 коп. та інфляція – 2 506 грн. 63 коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донпромсервіс”, м. Донецьк, до Приватного підприємства Торгового Дому „Метизи та Бетони Донбасу”, м. Макіївка, про стягнення заборгованості у сумі 47 107 грн. 39 коп., в тому числі основний борг – 40 429 грн. 53 коп., пеня – 3 556 грн. 48 коп., три проценти річних – 614 грн. 75 коп. та інфляція – 2 506 грн. 63 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства Торгового Дому „Метизи та Бетони Донбасу”, м. Макіївка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донпромсервіс”, м. Донецьк, основний борг у сумі 40 429 грн. 53 коп., інфляцію у сумі 2 506 грн. 63 коп., три проценти річних у сумі 614 грн. 75 коп., пеню у сумі 3 556 грн. 48 коп., а всього у сумі 47 107 грн. 39 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 471 грн. 07 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте в судовому засіданні 20.12.2006р.

Суддя Плотніцький Б.Д.