Постанова № 32997724, 07.08.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/3192/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року 11:30 м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіСалюка П.І. при секретаріРепецькій І. Ю. за участі: позивача: представника відповідача ПФУ:ОСОБА_3, Сумнєвич Н.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Полонського районного управління юстиції Хмельницької області , Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Відділу державної виконавчої служби Полонського районного управління юстиції Хмельницької області, УПФУ в Полонському районі, у якому просить суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження Державної виконавчої служби Полонського районного управління юстиції №38871238 від 15.07.2013 р.; визнати вимогу Управління пенсійного фонду України у Полонському районі №52 від 04.02.2011 р. протиправною та у постанові скасувати її.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.08.2013 р. у даній справі було залишено без розгляду позовну вимогу №4 про визнання вимоги Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі №52 від 04.02.2011 р. протиправною та її скасування на підставі ст. 100 КАС України.

У судовому засіданні позивач надав пояснення, позовні вимоги підтримав та просив задоволити їх у повному обсязі.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача - Відділу державної виконавчої служби Полонського районного управління юстиції Хмельницької області у судове засідання не з'явився, подав суду заперечення на даний позов, у якому вказував, що дії по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження були вчинені в межах закону. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи та додані докази у їх єдності, взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до п. 3 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

У відповідності до п. 5 ст. 14 та п. 1 ст. 15 вказаного Закону, ОСОБА_3 є страхувальником та платником внесків до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Відповідно до п. 2 Закону України " Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 2461 - VI від 08.07.2010 р., п. п. 4 п.8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону фізичної особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. Мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунками як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу) (ст.1 Закону).

У зв'язку з несплатою позивачем страхових внесків Управлінням Пенсійного фонду України у Полонському районі було пред'явлено до боржника вимогу про сплату боргу від 04.02.2011 року № 52 на суму 1566 грн..

Вказана вимога була оскаржена позивачем до суду, однак 26.07.2011 року дану позовну заяву повернуто позивачеві у зв'язку із неусуненням недоліків позовної заяви.

Так, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.10.2011 р. у відкритому судовому засіданні було розглянуто адміністративну справу за позовом УПФУ в Полонському районі до ФОП ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 1566 грн., яка виникла за вимогою про сплату боргу №52 від 04.02.2011 р.

Вказане рішення було оскаржене до суду апеляційної інстанції. Так, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.12.2011 р., апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.10.2011 року - без змін.

На підставі зазначених рішень та заяви УПФУ у Полонському районі, Хмельницьким окружним адміністративним судом 19.07.2012 року видано виконавчий лист №2270/9100/11, який пред'явлений до виконання начальнику Відділу ДВС полонського РУЮ.

УПФУ у Полонському районі було пред'явлено до Відділу виконавчий лист №2270/9100 до виконання. За заявою стягувача відповідно до ст. 17, 19, 25 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем 15.07.2013 року відкрито виконавче провадження щодо примусового стягнення заборгованості за даним виконавчим листом та надано боржнику строк на добровільне виконання відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" (далі -Закон) підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Судом зважається на той факт, що при винесенні оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження підставою для відкриття виконавчого провадження стала заява стягувача та виконавчий лист, а не вимога про сплату боргу № Ф52 від 04.04.2011 року, винесена Управління Пенсійного фонду України у Полонському районі, як вказує позивач.

Дослідивши матеріали справи та зокрема, виконавчий лист №2270/9100 виданий Хмельницьким окружним адміністративним судом, суд встановив, що вказаний виконавчий документ виготовлено з дотриманням вимог ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", пред'явлений у межах встановленого строку та до відповідного органу державної виконавчої служби.

Враховуючи те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2013 р. ВП №38871238 винесена на підставі виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду №2270/9100 виданий 19.07.2012 р., який виготовлений та поданий у відповідності із процедурою, передбаченою Законом України "Про виконавче провадження", суд робить висновок про відсутність підстав для скасування Постанови Відділу державної виконавчої служби Полонського районного управління юстиції №38871238 про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2013 р.

Позовна вимога щодо витребування в УПФУ у Полонському районі оригінали корінців вимог та оригінали корінців поштових відправлень та призначення почеркознавчої експертизи на дійсність підпису на корінцях вимог та на корінцях поштових відправлень не знаходить свого достатнього підтвердження у судовому засіданні, оскільки суд вважає, що правомірність прийняття вимоги №52 від 04.02.2011 р. була питанням дослідження у справі №2270/9100/12, судові рішення по якій набрали законної сили та у розумінні ст. 124 Конституції України є обов'язковими до виконання, що презюмує правомірність винесеної вимоги.

Окрім цього, суд зазначає, що предметом даного спору є прийняття оскаржуваної постанови ДВС, а тому позовна вимога щодо встановлення автентичності та приналежності підписів на кожному документі, заявлена не у формі клопотання не належить до задоволення, оскільки дане питання стосується вимоги №52 від 04.02.2011 р., позовні вимоги щодо якої були ухвалою суду від 07.08.2013 р. залишені без розгляду, тобто, предметом та підставою виникнення даного спору є зовсім інший документ, а тому доцільності у проведенні почеркознавчої експертизи суд не вбачає.

Разом з тим, суд зазначає, що проведення почеркознавчої експертизи та правомірність вчинення дій по підробленню службових документів відноситься до компетенції правоохоронних органів, із заявою до яких позивач вправі звернутись.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови, державний виконавець діяв на виконання вимог чинного законодавства, із дотриманням порядку проведення виконавчих дій, керуючись загальнообов'язковим конституційним правилом, що передбачене ч.2 ст.19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а відтак, постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2013 р. ВП 38871238 оформлена у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" та не суперечить чинному законодавству, відтак, позовні вимоги є недоведеними та необґрунтованими, відтак, у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 186 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Полонського районного управління юстиції Хмельницької області, УПФУ в Полонському районі про скасування постанови та вимоги - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 09 серпня 2013 року 09:30

Суддя "Згідно з оригіналом" Суддя П.І. Салюк