Постанова № 32997707, 12.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 серпня 2013 року Справа № 812/6294/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю:

представник позивача: не з'явився,

представник відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 3341,56 грн., -

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 3341,56 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 звернувся до позивача з заявою про проведення перевірки. 09.04.2013 Сватівською ОДПІ було проведено позапланову документальну перевірку, за результатами якої складено акт, в якому зафіксовано, що відповідач мав трудові відносини з найманими працівниками та здійснював виплату заробітної плати згідно трудових договорів. Проте утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб із виплаченої заробітної плати ФОП ОСОБА_1 не здійснював. 15.04.2013 позивачем було прийнято податкове повідомлення - рішення, згідно якого відповідачу донараховано 3341,56 грн., з яких 2902,50 грн. - податок на доходи фізичних осіб, 439,06 грн. - штрафна санкція, яке оскаржено не було. 29.04.2013 Сватівською ОДПІ було винесено вимогу №35-17, яку відповідач отримав особисто, проте не виконав та у встановленому законом порядку не оскаржив.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податкову заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3341,56 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлявся належним чином (а. с. 28, 33), 12.08.2013 надав до суду клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату та час судового розгляду повідомлявся, ані заяви про визнання позовних вимог, ані заперечень проти адміністративного позову до суду не надходило, про причини неявки суду невідомо. 08.08.2013 на адресу суду повернувся конверт з відміткою про закінченням терміну зберігання (а. с. 34).

Відповідно до положень ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

У зв'язку з тим, що будь-яких відомостей відносно зміни місця реєстрації відповідач державному реєстратору не надав, записи до реєстру не вносились, суд позбавлений можливості повідомити відповідача про розгляд даної справи за іншою адресою.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області 14.08.2008 за №23740000000002179 (а. с. 10), перебуває на податковому обліку в Сватівській ОДПІ з 22.08.2008 за №9316 (а. с. 9).

Відповідно до заяви ФОП ОСОБА_1 від 27.03.2013 про проведення позапланової документальної перевірки у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності (а. с. 24), спеціалістами Сватівської ОДПІ 09.04.2013 було проведено перевірку дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства відповідачем за період з 01.01.2010 по 27.03.2013, за підсумками якої складено акт №164/17/НОМЕР_1 (а. с. 13-21). В ході перевірки були виявлені порушення п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, п. п. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, що призвело до несплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 2902,50 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення №00000341700 від 15.04.2013, згідно якого відповідачу було донараховано податок з фізичних осіб на суму 3341,56 грн., з яких основний платіж - 2902,50 грн., за штрафними санкціями - 439,06 грн. (а. с. 8). Зазначене податкове повідомлення - рішення було отримане особисто відповідачем 15.04.2013, у встановленому законом порядку не оскаржене.

З метою погашення податкового боргу Сватівською ОДПІ 29.04.2013 по відношенню до ФОП ОСОБА_1 було винесено податкову вимогу №35-17 на суму 3341,56 грн. (а. с. 6-7), яку було отримано відповідачем 29.04.2013, про що свідчить підпис в графі вимоги «Податкову вимогу отримав». Зазначена вимога в добровільному порядку не виконана, у встановленому законом порядку не оскаржена.

Станом на 09.07.2013 відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3341,56 грн., що підтверджується розрахунком податкового зобов'язання та штрафної санкції (а. с. 11-12),розрахунком суми податкового боргу (а. с. 22), обліковою карткою платника податків (а. с. 23).

Зазначені вище заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до ст. 162 Податкового кодексу України, платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, крім іншого, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Відповідно до п. п. 168.1.1 та 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Як вбачається із матеріалів справи, в період з 01.01.2010 по 27.03.2013 відповідач ФОП ОСОБА_1 мав трудові відносини з найманими особами, а саме з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яким здійснював виплату заробітної плати згідно трудових договорів: за період з 17.03.2011 по 31.03.2011 в розмірі 941,00 грн., за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 в розмірі 5760,00 грн., за період з 01.10.2011 по 20.11.2011 в розмірі 1970,00 грн., за період з 01.12.2011 по 231.12.2011 в розмірі 1004,00 грн. Загальна суму податку на доходи фізичних осіб за вказаний вище період становить 2902,50 грн. (а. с. 11-12).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі вищевикладеного, керуючись Податковим Кодексом України, ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158-164, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 3341,56 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 3341,56 грн. (адреса: 92600, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) податкову заборгованість перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3341,56 грн. (три тисячі триста сорок одна гривня п'ятдесят шість копійок), з яких основний платіж - 2902,50 грн. (дві тисячі дев'ятсот дві гривні п'ятдесят копійок), штрафна санкція - 439,06 грн. (чотириста тридцять дев'ять гривень 06 копійок), перерахувавши стягнені кошти в дохід бюджету на р/р 33219801700272, УК у Сватівському районі /м. Сватове/, 11010500, код отримувача 37928384, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 15 серпня 2013 року.

Суддя В.В. Матвєєва