Ухвала суду № 32997016, 06.08.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1668/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

при секретарі: Сокольвак Ю.В.

за участю представників сторін:

представника позивача - Тишківського С.Л.;

представника відповідача - Опалько О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Форум - Будсервіс" (далі - позивач) до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000252202 від 11.03.2013 року, прийняте Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області ДПС України щодо товариства з обмеженою відповідальністю " Форум - Будсервіс ".

Не погоджуючись із рішенням суду І інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав. Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом І інстанції вірно встановлено, що податковим органом проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Форум- Будсервіс" з питань достовірності нарахування суми податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами. Відповідачем встановлено порушення ТОВ "Форум-Будсервіс" п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України та встановлено завищення дозволеного податкового кредиту, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 12830,00 грн., за липень 2010 року в сумі 8100,00 грн., за серпень 2010 року в сумі 20000,00 грн., за вересень 2010 року в сумі 31667,00 грн., за грудень 2010 року в сумі 7531,00 грн., за квітень 2011 року в сумі 17223 грн., за травень 2011 року в сумі 4537,00 грн., за липень 2011 року в сумі 7674,00 грн., за серпень 2011 року в сумі 9803,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 220402,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 83524 грн., за червень 2012 року в сумі 35471 грн. Результати проведеної перевірки оформлено актом перевірки № 543/2202/36392919 від 20.02.2013 року. На підставі вказаного акта податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000252202 від 11.03.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 568014,00 грн., з них: за основним платежем - 458 762,00 грн., за штрафними санкціями - 109 252,00 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд І інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду І інстанції, з таких підстав.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом положень ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає в разі придбання товару / послуг, що підтверджено належним чином оформленими податковими накладними.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді, б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Для цілей оподаткування, згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

В силу ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. В свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, усі документи, які підтверджують реальні зміни в господарській діяльності підприємства, мають характер первинних документів.

Як правильно встановлено судом І інстанції, фактично висновок податкового органу про завищення позивачем дозволеного податкового кредиту та, відповідно, заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, ґрунтується на тому, що, на думку відповідача, господарські операції між позивачем та TOB "Будівельна компанія "МІГ", TOB "Багатопрофільна фірма "Універсал-Консалт", TOB "СРМ "Зодчий", TOB "БК "Стандарт плюс", TOB "Експедиційна компанія "Транссервіс" , TOB "Будтек" , TOB "Лайкс", TOB "Ліга Груп", ТОВ "Совертекс", ТОВ "Респект-2000" вчинені без мети реального настання правових наслідків, у зв'язку з чим позивачем, на думку податкового органу, порушені вищенаведені вимоги податкового законодавства України. Як слідує з акту перевірки та не заперечувалось відповідачем, в основу висновків Вінницької ОДПІ покладено акти перевірок контрагентів позивача про неможливість проведення зустрічної звірки. Так, відповідно до висновків, вищезазначені товариства здійснювали діяльність, спрямовану на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Оцінюючи висновки відповідача колегія суддів вважає за доцільне проаналізувати правомірність цих доводів по відношенню до кожного контрагента окремо.

Щодо господарських відносин з ТОВ "Будівельна компанія "МІГ"

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в зв'язку з виконанням ТОВ "Будівельна компанія "МІГ" ремонтно-оздоблювальних робіт, відповідно до договору №05/04 від 05.04.2010 року, укладеного між позивачем та ТОВ "БК Міг".

Виконання ТОВ "Будівельна компанія "МІГ" вказаних робіт підтверджується первинними документами та документами бухгалтерського обліку, а саме: актом приймання виконаних будівельних робіт, податковою накладною, актом здачі-прийняття робіт, довідкою про вартість виконаних робіт.

Щодо посилань відповідача на невідповідність податкової накладної апеляційний суд не вважає такі доводи безпідставними, оскільки вона оформлена відповідно до вимог ст. 201 ПК України, зокрема, підписана уповноваженою особою, яка склала податкову накладну, та скріплена печаткою ТОВ "БК Міг".

Посилання відповідача на акт перевірки контрагента позивача про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БК Міг" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків не беруться судом до уваги, оскільки вищезазначені господарські операції та відповідні їм об'єкти оподаткування документально підтверджені в рамках податкового та бухгалтерського обліку позивача. Крім того, діючим законодавством України не передбачений обов'язок покупця перевіряти у продавця місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та іншого майна, економічно необхідного для здійснення господарської операції.

Щодо господарських операцій з ТОВ "Багатопрофільна фірма "Універсал-Консалт"

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в зв'язку з виконанням ТОВ "Багатопрофільна фірма "Універсал-Консалт" будівельних робіт, відповідно до договору №05/07 від 05.07.2010 року, укладеного між позивачем та ТОВ "БФ "Універсал-Консалт".

Виконання ТОВ "Багатопрофільна фірма "Універсал-Консалт" вказаних робіт підтверджується первинними документами, а саме: актом здачі-приймання робіт, податковою накладною.

Посилання відповідача на неналежного оформлення первинних документів безпідставні, оскільки всі документи належним чином оформлені, зокрема скріплені печаткою ТОВ "БФ "Універсал-Консалт".

Посилання відповідача в акті перевірки на ненадання проектно-кошторисної документації, розробленої ТОВ "БФ "Універсал-Консалт", правильно не взяті до уваги судом І інстанції. Оскільки, відповідно до ст. 545 ЦК України, підтвердження факту та належності виконання зобов'язання є письмове підтвердження одержання такого виконання кредитором.

Посилання відповідача, що матеріалами зустрічної перевірки ТОВ "БФ "Універсал-Консалт" встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій даним товариством, суд І інстанції правильно не взяв до уваги, оскільки вищезазначені господарські операції та відповідні їм об'єкти оподаткування документально підтверджені в рамках податкового та бухгалтерського обліку покупця позивача. Разом з тим як вже було зазначено вище діючим законодавством України не передбачений обов'язок покупця перевіряти у продавця місцезнаходження майна т. ін.

Щодо господарських операцій з ТОВ "СРМП "Зодчий".

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в зв'язку з виконанням ТОВ "СРМП "Зодчий" підрядних будівельних робіт, відповідно до договору №10/08 від 10.08.2010 року, укладеного між позивачем та ТОВ "СРМП "Зодчий".

Виконання ТОВ "СРМП "Зодчий" вказаних робіт підтверджується первинними документами, а саме: актом приймання виконаних будівельних робіт № 1056, актом здачі - прийняття робіт, податковими накладними, які оформлено відповідно до вимог законодавства.

Щодо господарських операцій з ТОВ "БК Стандарт-Плюс"

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в зв'язку з виконанням ТОВ "БК Стандарт-Плюс" підрядних ремонтних робіт пташників №9, №11 в с. Городище - Пустоварівське, Володарського району Київської області, відповідно до договору №01/09 від 01.09.2010 року, укладеному між позивачем та ТОВ "БК Стандарт-Плюс" .

Виконання вказаних робіт підтверджується первинними документами та документами бухгалтерського обліку, а саме: актами приймання виконаних будівельних робіт, податковими накладними.

Щодо доводів відповідача про те, що податкові накладні не містять прізвища особи, яка їх склала, не беруться до уваги, оскільки податкові накладні оформлені належним чином, зокрема, підписані особою, яка склала податкову накладну та скріплені печаткою ТОВ "БК Стандарт-Плюс".

Щодо віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в зв'язку з виконанням ТОВ "БК Стандарт-Плюс" ремонтних робіт офісного приміщення (вул. Грінченка 2/1), що передбачено договором №18/03 від 18.03.2011 року, укладеним між позивачем та ТОВ "БК Стандарт-Плюс".

Виконання вказаних робіт підтверджується первинними документами та документами бухгалтерського обліку, а саме: актами приймання виконаних будівельних робіт № 52 за квітень 2011 року, актом здачі-прийняття робіт, податковими накладними, розрахунком договірної ціни на будівництво (ремонт) офісного приміщення, локальним кошторисом. Наведені документи відповідають вимогам первинного обліку та податкового законодавства.

Посилання відповідача на акт перевірки контрагента та висновок експерта що підписи, поставлені на звітності та інших документах ТОВ "БК Стандарт-Плюс" нібито директором ОСОБА_4, визнано як такі, що виконані іншою особою. Апеляційний суд не бере їх до уваги оскільки відповідачем до адміністративного суду не надано підтвердження визнання нікчемними правочинів між позивачем та контрагентом. При цьому податковий орган не наділений повноваженнями визнання нікчемним правочину та господарської операції, а повинен керуватись підпунктом 21.1.1 п. 20.1 ст. 20 ПК України згідно якого, податковий орган зобов'язаний дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами. Крім того, як правильно встановлено судом І інстанції до справи податковим органом не надано доказів дослідження експертом саме договору №18/03 від 18.03.2011 року, акту приймання виконаних будівельних робіт № 52 за квітень 2011 року, акту здачі-прийняття робіт №ОУ-0000014, податкових накладних №4 від 28.04.2011 року, №52 від 28.04.2011 року, укладених між позивачем та ТОВ "БК Стандарт-Плюс", а відтак не доведена їх юридична недійсність.

Щодо господарських операцій з ТОВ "Експедиційна компанія "Транссервіс".

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в зв'язку з отриманням послуг від ТОВ "Експедиційна компанія "Транссервіс" щодо оренди будівельних машин та механізмів, що передбачено умовами договору №8/12/10 від 08.12.2010 року, укладеним між позивачем та ТОВ "ЕК "Транссервіс".

Судом встановлено, що контрагентом надано в тимчасове володіння позивачу будівельні машини та механізми згідно переліку в додатку до договору оренди, що підтверджується первинними документами, а саме: актом прийому-передачі машин та механізмів від 08.12.2010 року, актом використаних будівельних машин та механізмів від 21.12.2010 року, податковою накладною №505 від 08.12.2010 року. Як правильно встановлено наведені документи відповідають вимогам первинного обліку та податкового законодавства.

Посилання відповідача на акт перевірки контрагента правильно не взято до уваги, оскільки відсутність власного транспорту, що перебуває на балансі товариства, не може свідчити про те, що товариство не орендувало зазначені машини та механізми, та в подальшому не передавало їх в суборенду. Як з'ясовано судом, зазначене питання відповідачем не досліджувалось.

Щодо господарських операцій з ТОВ "Будтек" .

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в зв'язку з виконанням ТОВ "Будтек" ремонтних робіт по влаштуванню підвісних стель з плит "Армстронг" по вул. Грінченка 2/1, що передбачено договором №03/03 від 03.03.2011 року, укладеним між позивачем та ТОВ "Будтек".

Виконання вказаних робіт підтверджується первинними документами, а саме: актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011 року, податковими накладними №3, №12 від 11.05.2011 року, актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000014, довідкою про вартість виконаних робіт за травень 2011 року.

Посилання відповідача, що податкова накладна оформлена неналежним чином, оскільки не містить прізвища особи, яка склала податкову накладну та не завірена печаткою продавця, а також, що не скріплено печатками замовника та підрядника договір №03/03 від 03.03.2011 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2011 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011 року, суд не бере до уваги, оскільки вона належним чином оформлена, зокрема підписана особою, яка склала податкову накладну та скріплена печаткою ТОВ "Будтек". Вказані документи відповідають вимогам первинного обліку.

Щодо посилань на висновок спеціаліста, то висновок спеціаліста не є висновком експерта ( який перед проведенням експертизи попереджається про кримінальну відповідальність ), крім того на дослідження спеціалісту не надавались первинні документи щодо здійснення господарської операції саме між позивачем та ТОВ "Будтек".

Щодо господарських операцій з ТОВ "Лайкс" .

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в зв'язку з придбанням у ТОВ "Лайкс" будівельних матеріалів в асортименті.

Факт здійснення зазначеної господарської операції підтверджується первинними документами, а саме: рахунком № 4/07 від 04.07.2011 року, податковою накладною №120 від 04.07.2011 року, видатковою накладною № 120 від 04.05.2011 року, які оформлені належним чином, відповідно до вимог ПК України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".

Посилання відповідача на відсутність товаротранспортних накладних, посвідчення про якість, сертифікатів відповідності, також безпідставні. Як правильно встановлено судом І інстанції податковий кредит був задекларований позивачем з операцій з придбання, в даному випадку, будівельних матеріалів, а не з операцій придбання транспортних послуг, оскільки жодні транспортні послуги позивачем не придбавались і витрати з транспортування не декларувались. При цьому, товарно-транспортна накладна не є, згідно правил ведення бухгалтерського обліку, обов'язковим первинним документом, необхідним для підтвердження валових витрат та податкового кредиту покупця з придбання товарів, оскільки поставка товарів підтверджена належними товарними накладними, а податковий кредит з ПДВ - податковими накладними.

Щодо господарських операцій з ТОВ "Ліга Груп"

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість внаслідок здійснення господарських операцій з ТОВ "Ліга Груп", відповідно до рахунку №25/08 від 25.08.2011 року, суд зауважує, що вчинення даної господарської операції підтверджується податковою накладною №109 від 25.08.2011 року, видатковою накладною №109 від 25.08.2011 року.

Посилання відповідача на акт перевірки контрагента колегія суддів вважає необґрунтованим та погоджується з висновком суду І інстанції, що він не може бути прийнятий як доказ, оскільки він також не передбачений положеннями ст. 83 ПК України, висновок спеціаліста не є висновком експерта ( який перед проведенням експертизи попереджається про кримінальну відповідальність ), крім того на дослідження спеціалісту не надавались первинні документи щодо здійснення господарської операції саме між позивачем та ТОВ "Ліга Груп". Також слід зазначити, що чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів, а також не передбачено обов'язку здійснювати перевірку місцезнаходження контрагентів або сплати податків контрагентами тощо. Невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є. Як правильно встановлено наведені документи відповідають вимогам первинного обліку та податкового законодавства.

Щодо господарських операцій з ТОВ "Совертекс".

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість внаслідок придбання товарів у ТОВ "Совертекс" відповідно до рахунків №000006-12 від 06.12.2011 року, №000007-12 від 07.12.2011 року, №000023-12 від 23.12.2011 року, №000026-12 від 26.12.2011 року на загальну суму 289477,25 грн. в тому числі податок на додану вартість в сумі 48246,20 грн. та відповідно до рахунків 000010-10 від 10.10.2011 року, №000011-10 від 11.10.2011 року, №000012-10 від 12.10.2011 року, №000018-10 №000018/1-10, №000018/2-10, №000018/3-10 від 18.10.2011 року, №000024-10 від 24.10.2011 року, на загальну суму 909764,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 151627,33 грн., суд зауважує, що здійснення даних господарських операцій підтверджується податковими та видатковими накладними.

Доводи відповідача щодо відсутності товарно-транспортних накладних не беруться судом до уваги, як вже судом було вище зазначено, товарно-транспортні накладні не є єдиним належним доказом здійснення господарських операцій підприємством. Надані документи для перевірки та які містяться в матеріалах справи оформлені належним чином, з додержанням вимог п.п.201.1 ст. 201 ПК України та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Щодо господарських операцій з ТОВ "Респект - 2000"

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість внаслідок виконання ТОВ "Респект-2000" робіт по реконструкції навчального корпусу №1, №2, №3, №5 та капітальному ремонту території Вінницького національного аграрного університету, відповідно до договорів №11/10-3 від 11.10.2011 року, №11/10-4 від 11.10.2011 року, №11/10-7 від 11.10.2011 року, №11/10-8 від 11.10.2011 року, №11/10-9 від 11.10.2011 року, №12/10-1 від 12.10.2011 року, №18/10-1 від 18.10.2011 року, №18/10-3 від 18.10.2011 року, №20/10 від 20.10.2011 року, №21/10 від 21.10.2011 року, укладених між позивачем та ТОВ "Респект-2000".

Здійснення вищезазначених господарських операцій підтверджується наступними первинними документами бухгалтерського обліку, а саме: податковими накладними; актами приймання виконаних будівельних робіт за жовтень; актами здачі-прийняття робіт №ОУ-0000032, №0000033, №0000036, №0000051, № 0000052, №0000038, №0000041, №0000043, №0000053, №0000066; актами прийому-передачі матеріалів; актами використаних матеріалів; довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2011 року (форма №КБ-3); розрахунками договірної ціни; локальним кошторисом №2-1-1, 2-1-2, 2-1-3, 2-1-4.

Щодо віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість внаслідок виконання ТОВ "Респект-2000" робіт по капітальному ремонту території Вінницького національного аграрного університету по вул. Сонячна, 3 в м. Вінниці, по капітальному ремонту нежитлової будівля по вул. Пирогова, 3, 1, 3-ий поверхи (навчальний корпус №5 ВНАУ), відповідно до договорів №21/10 від 21.10.2011 року, №06/12-2 від 06.12.2011 року, №06/12-4 від 06.12.2011 року, укладених між позивачем та ТОВ "Респект-2000".

Здійснення господарських операцій підтверджується наступними первинними документами: податковими накладними; актами приймання виконаних будівельних робіт; актами здачі-прийняття робіт №ОУ-№0000066, 0000062, 0000064; актами прийому-передачі матеріалів; актами використаних матеріалів; довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2011 року (форма №КБ-3); розрахунками договірної ціни; локальним кошторисом №2-1-1, 2-1-2, 2-1-3.

Щодо доводів відповідача, що згідно баз даних ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області інформація про чисельність працюючих на ТОВ "Респект-2000" відсутня, як встановлено судом І інстанції, відповідачем не досліджувалось питання, чи укладались ТОВ "Респект-2000" цивільно-правові договори з приватними особами для виконання робіт, згідно укладених договорів, а тому, відповідно, не спростовано факт здійснення вищезазначених господарських операцій, що підтвердженні належними первинними документами. Крім того як вже зазначалось діючим законодавством України не передбачений обов'язок покупця перевіряти у продавця місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та іншого майна, економічно необхідного для здійснення господарської операції. Податковий кодекс України не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Щодо господарських операцій з ТОВ "СВН Антарекс".

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в зв'язку з виконанням ТОВ "СВН Антарекс" ремонтних робіт по вибірковому капітальному ремонту навчального корпусу №2 ВНАУ, відповідно до договору №01/06 від 01.06.2012 року, укладеному між позивачем та ТОВ "СВН Антарекс".

Наведені господарські операції підтверджується первинними документами та документами бухгалтерського обліку, а саме: актом приймання виконаних будівельних робіт №872, податковими накладними, актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000013, актом надання послуг, довідкою про вартість виконаних робіт за червень 2012 року та рахунком на оплату №2564 від 01.06.2012 року.

За отримані товари та послуги, відповідно до укладених договорів, позивачем проведено розрахунки з контрагентами. Тобто, відбулись реальні зміни майнового стану позивача, як платника податків, що, крім іншого, підтверджується виписками по рахункам.

Слід зазначити, що в період здійснення господарських операцій контрагенти позивача мали чинну державну реєстрацію, реєстрацію платника податків та не були позбавлені права укладати будь-які угоди у відповідності з діючим законодавством. Господарські операції за вищезазначеними договорами підтверджуються наданими до матеріалів справи належним чином оформленими первинними документами, а саме: актами приймання будівельних робіт, податковими накладними, актами здачі-прийняття виконаних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт т. ін.

Стосовно тверджень податкового органу про те, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача та його контрагентів носять характер нікчемного правочину, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору. Згідно з ч. 1 ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину.

Відповідно до приписів ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, податковим органом не надано до суду таких рішень.

Неможливість встановлення сплати продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на формування податкового кредиту, якщо він виконав усі передбачені законом умови і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами спростовується висновки податкового органу, що укладені позивачем договори не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а тому суд І інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000252202 від 11.03.2013 року

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд І інстанції правильно застосував положення ч. 1 ст. 94 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом І інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду І інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 13 серпня 2013 року .

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.