Ухвала суду № 32996739, 01.08.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-3120/12/0170/11

01.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" та Керченської Об'єднаної Державної Податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 22.01.13 у справі № 2а-3120/12/0170/11

за позовом Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" (вул. Кірова, 28,Керч,Автономна Республіка Крим,98312)

до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко, 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт" (далі ДП "КМТП") звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керч Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень за №0001932301 від 29.12.2011р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 199 782,25грн., в тому числі за основним платежем 191 984,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7798,25грн.; №0001952301 від 29.12.2011р. про збільшення грошового зобов'язання за платежем: частина чистого прибутку, яка вилучається до бюджету, у розмірі 36648,50грн., у тому числі за основним платежем у сумі 30570,00грн., за штрафними санкціями у сумі 6078,50грн.; №0000102203 від 20.03.2012р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 13780,75грн., у тому числі за основним платежем 11449,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2331,75грн.

Позовні вимоги вмотивовано помилковістю висновків податкового органу стосовно відсутності у позивача права на віднесення до складу валових витрат у березні - квітні 2011р. витрат у сумі 645 235,01грн., здійснених за господарськими операціями із ТОВ "Алдігор" та ПП "Оскар-99", у зв'язку із тим, що правочини із вказаними контрагентами є нікчемними. Позивач зазначає, що оформив усі первинні документи бухгалтерського обліку із вказаними контрагентами, у повному обсязі сплатив отримані товари та використав їх у господарській діяльності. Усі первинні документи у правовідносинах позивача з ТОВ "Алдігор" та ПП "Оскар-99" були надані посадовим особам відповідача під час проведення перевірки, а відтак відповідач дійшов необґрунтованого висновку про відсутність у позивача права на віднесення сум, сплачених вищевказаним контрагентам, до складу валових витрат, та як наслідок протиправно податковим повідомленням-рішенням №0001932301 від 29.12.2011р. збільшив грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 152 482,92грн. Крім того, позивач зазначив про те, що в іншій частині рішення відповідача також є протиправними, оскільки на момент включення до складу валових витрат сум коштів, отриманих під звіт, у позивача були усі передбачені законом первинні бухгалтерські документи, які підтверджували здійснення відповідних витрат. Визнані в подальшому незаконними ці витрати були повернуті позивачу та відображені як доходи у деклараціях за 3-й та 4-й квартал 2011 року, а тому позивач виконав обов'язок щодо оподаткування цих доходів. За таких обставин висновки відповідача про нарахування податку на ці доходи є неправомірними.

На підставі наведеного позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про нарахування податку на прибуток.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.01.13 у справі № 2а-3120/12/0170/11позовні вимоги Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" задоволені частково.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Керч АР Крим державної податкової служби за №0001932301 від 29.12.2011р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 154 453,92 грн., в тому числі за основним платежем 152 482, 92 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1971,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач та позивач звернулись з апеляційними скаргами, просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.01.13 та прийняти нову постанову.

Апеляційні скарги мотивовани тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції та при апеляційному розгляді встановлено, що спеціалістами ДПІ в м. Керч АРК Державної податкової служби з 18.11.2011р. до 01.12.11р. проведено документальну позапланову перевірку ДП "Керченський морський торговельний порт" з питань правомірності відображення в бухгалтерському та податковому обліку операцій, по яких виявлено порушення згідно акту Контрольно-ревізійного управління в АР Крим від 07.07.11р. № 05-21/61, а також за липень-серпень 2010р., липень 2011р. - питань підтвердження показників декларації з ПДВ; за березень-квітень 2011р. - витань підтвердження взаємовідносин з ПП "Оскар-99" та ТОВ "Алдігор"; за серпень 2009р. - з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Флакс", за результатами якої складено акт перевірки № 1455/23-01/01125554 від 15.12.11р.

У висновку акту перевірки, крім інших порушень, встановлено, що ДП "КМТП" порушено положення ст. ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України в частині вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків у взаємовідносинах із ТОВ "Алдігор", ПП "Оскар-99" у березні та квітні 2011р.; не дотримано вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та відповідних норм Податкового кодексу України у зв'язку із чим занижено податок на прибуток на суму 191 984 грн.; в порушення вимог законодавства щодо сплати чистини прибутку державних підприємств занижено частину прибутку на суму 30 570 грн.

Проведення перевірки відбувалось з урахуванням акту ревізії КРУ в АРК від 07.07.11р. № 05-21/61, яким встановлено виплату ДП "КМТП" сум на проживання у готелях працівників підприємств, що не підтверджені адміністрацією готелів, всього на суму 234 283 грн. Таким чином, ДП "КМТП" відшкодовані витрати, що не підтверджені первинними документами за проживання в готелях. Зазначене призвело до завищення адміністративних витрат у 2010 та 2011 роках на суму 234 283,13 грн.

На підставі наведеного перевіряючі дійшли висновку про завищення ДП "КМТП" валових витрат за період, що перевірявся, на суму 158 006, 09 грн. (203 800,34 - 37 307,57 - 8486, 50).

У зв'язку із вищевикладеними порушеннями щодо завищення ДП "КМТП" сум витрат на відрядження працівників в розмірі 203 800 грн., перевіряючими виявлено заниження сум чистого прибутку, що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України, на загальну суму 30570 грн.

Перевіркою також встановлено, що ДП "КМТП" у березні та квітні 2011 року придбало за нікчемними правочинами із ТОВ "Алдігор" та ПП "Оскар-99" товари, оплата за які увійшла до валових витрат ДП "КМТП" у відповідних податкових періодах. Відтак, встановлено завищення валових витрат на суму у 1 кв. 2011 р. в розмірі 198 024,75 грн. - за правочинами із ТОВ "Алдігор" та в розмірі 5918,36 грн. - із ПП "Оскар-99"; у 2 кв. 2011р. - в розмірі 434 761, 30 грн. - за правочинами із ТОВ "Алдігор" та в розмірі 6530, 60 грн. - із ПП "Оскар-99". Зазначене у свою чергу призвело до донарахування податку на прибуток підприємств в розмірі 152 482,92 грн.: за 1 кв. 2011р. - 50985,78 грн., за 2 кв. 2011р. - 101 497,14 грн.

За актом перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме: № 0001932301 від 29.12.2011р. про нарахування податку на прибуток підприємств в розмірі 191 984, 00 грн., штрафні санкції 7798,25 грн.; № 0001952301 від 29.12.2011р. про нарахування чистого прибутку, що сплачується до бюджету, в розмір і 30 570,00 грн., штрафні санкції - 6078,50 грн.

За результатами розгляду скарги позивача до ДПА в АР Крим на зазначені податкові повідомлення-рішення, відповідачем прийнято інше податкове повідомлення-рішення № 0000102203 від 20.03.2012р. про нарахування грошового зобов'язання ДП "КМТП" в розмірі 13 780, 75 грн. (11 449 - податок на прибуток та 2 331,75 грн. - штрафні санкції), що стало можливим у зв'язку із врахуванням ДПА в АРК валових витрат позивача на відрядження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 45 794, 07 грн.

Стосовно правомірності донарахування податку на прибуток колегія суддів зазначає наступне.

У період, що перевірявся спірні правовідносини регулювалися ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що в періоді з квітня 2010 року до березня 2011 року ДП "КМТП" віднесено до складу валових витрат підприємства сплачені суми за авансовими звітами на оплату проживання у готелях працівників під час відряджень 203800,33 грн.

До валових витрат платника податку включаються витрати на відрядження фізичних осіб, відповідно до п.п. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" N334/94-ВР від 28.12.1994р., в редакції на момент виникнення спірних правовідносин. Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку за наявності підтверджуючих документів щодо зв'язку такого відрядження з основною діяльністю такого платника податку.

У п.п. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України містяться аналогічні положення.

Установлено, що на момент проведення перевірки, листопад 2011 року, у ДП "Керченський морський торгівельний порт" були відсутні первинні документи на підтвердження витрат на оплату відряджень працівників підприємства за період з квітня 2010 року до березня 2011 року в розмірі 203 800, 16 грн. Не надані такі документи і під час розгляду справи.

За приписами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139. ПК України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В порушення зазначених норм позивачем включено у податкову звітність валові витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, а також не проведено заходів щодо відновлення цих документів шляхом звернення до податкового органу про втрату документів або шляхом поновлення цих документів.

Таким чином, слід визнати, що податковий орган під час проведення перевірки правильно встановив неправомірність віднесення позивачем до валових витрат сум на оплату відряджень працівників в розмірі 203 800, 16 грн. за період з квітня 2010 року до березня 2011 року.

Позивачем зазначено, що у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за ІІ-ІІІ та ІІ-ІV квартали 2011 р. ним відображені відшкодовані працівниками витрати на відрядження в загальній сумі 126 096 грн. (а.с.78-82, 85-89 т. І), які враховані при визначенні об'єкту оподаткування як доходи, та відповідно ця сума оподаткована і з неї сплачено податок.

Проте, згідно п. 136.1. ст. 136 Податкового кодексу України для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи, у тому числі, суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або в результаті задоволення претензій у порядку, встановленому законом, як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, а також суми відшкодування немайнової шкоди за рішенням Європейського суду, якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів (пп. 136.1.5).

Колегією суддів безперечно встановлено, що суми коштів, які позивач виплатив працівникам як компенсацію витрат на відрядження, отримані такими працівниками безпідставно, отже, грошові кошти, які отримані позивачем від його працівників у якості задоволення претензій не враховуються для визначення об'єкту оподаткування у разі, якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу витрат. Позивачем витрати на відрядження, які необґрунтовано виплачені працівникам, не були включені до складу валових, саме як витрати, понесені в результаті порушення прав та інтересів позивача, зокрема як завдана шкода.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем помилково включені до складу валових доходів суми коштів, повернутих його працівниками як компенсація прямих витрат порту у зв'язку із відшкодуванням витрат на проживання у готелях, яке фактично не підтверджено ревізією КРУ в АР Крим.

Податковим повідомленням-рішенням №0001932301 від 29.12.2011р., зокрема, позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 39501,08 грн. у зв'язку із включенням позивачем до складу валових витрат сум коштів на оплату відряджень працівників підприємства, а податковим повідомлення-рішенням №0000102203 від 20.03.2012р. з тих же підстав збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 11449,00грн.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який вірно зазначив, що до позивача, в зв'язку з вказаними порушеннями, має бути застосовано штраф у сумі 1 грн., оскільки порушення податкового законодавства у вигляді неправильного визначення податку відбулось в момент їх визначення тобто декларування, а саме на початку 2011р., а відтак, штраф за цей період в розмірі 1971 грн. є незаконним.

Отже, податкове повідомлення-рішення № 0001932301 від 29.12.2011р. в частині нарахування податкового зобов'язання із податку на прибуток підприємств в розмірі 39501,08 грн. та правомірність податкового повідомлення-рішення №0000102203 від 20.03.2012р. щодо нарахування податкового зобов'язання із податку на прибуток підприємств в розмірі 11449,00грн. та штрафних (фінансових) санкцій в 2331,75грн. є правомірним.

Щодо правомірності визначення позивачу грошового зобов'язання з частини чистого прибутку, що підлягає сплаті у Державний бюджет України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", а також державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") та їх об'єднання сплачують до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) у розмірі 15 відсотків, а державні унітарні підприємства, що є суб'єктами природних монополій, та підприємства, обсяг чистого прибутку яких у поточному році складає більше 50.000 тис. гривень, сплачують до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) у розмірі 30 відсотків.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України № 2456 від 08.07.2010р. (що набрав чинності з 01.01.2011р.) до доходів загального фонду Державного бюджету України належать частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету (у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України), та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Частиною 1 ст. 11-1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначено розмір частини чистого прибутку, що підлягає сплаті державними унітарними підприємства до Державного бюджету України, а саме:

у розмірі 30 відсотків - державні унітарні підприємства, що є суб'єктами природних монополій, та державні унітарні підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень;

у розмірі 15 відсотків - інші державні унітарні підприємства.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями визначений постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138.

Під час перевірки податкова дійшла висновку про завищення валових витрат ДП "Керченський морський торгівельний порт" у зв'язку із необґрунтованим віднесенням до них суми в розмірі 203 800, 16 грн. на оплату відряджень працівників у період з 01.04.2010р. до 01.03.2011р. У зв'язку із чим податковою нараховано позивачу частину чистого прибутку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України в розмірі 15% в сумі 30 570 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0001952301 від 29.12.2011р.

Судом перевірені зазначені висновки податкового органу та встановлено, що позивач безпідставно відніс до витрат звітних періодів, що перевірялись, витрати на відрядження працівників не підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку.

Отже, суд вважає, що відповідач правильно визначив позивачу податкове зобов'язання зі сплати чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету, в розмірі 30 570 грн.

Відповідно до вимог п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням № 0001952301 позивачу також нараховані штрафні санкції за період з ІІ-ІV квартали 2010р. до в розмірі 25% в сумі 6077,50 грн., а також згідно із вимогами п. 7 Перехідних положень Податкового кодексу України в розмірі 1 гривні, а всього штрафні санкції склали 6078,50грн.

Враховуючи правомірність нарахування позивачу частини чистого прибутку державних підприємств в сумі 30570 грн. та визначення у зв'язку із цим штрафних санкцій, суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення № 0001952301 від 29.12.2011р. прийнято відповідно до вимог законодавства та скасуванню не підлягає.

Стосовно висновків акту перевірки щодо неправомірності віднесення до витрат сум за правочинами позивача із ПП "Оскар-99" та ТОВ "Алдігор" за березень-квітень 2011 року колегія суддів вказує на таке.

Підставою для такого віднесення є використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку за винятком витрат, які не відносяться до валових витрат підприємства, тобто не можуть бути визнані такими, що використовуються в процесі ведення господарської діяльності.

Відображення суми податкових зобов'язань провадиться платником податку на підставі результатів господарської діяльності, підтвердження здійснення якої містяться у первинних документах, які мають всі необхідні реквізити, в разі її фактичного здійснення (ст. 1,9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні")

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку. При цьому дані, наведені в накладній, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, що кореспондується із п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Тобто реальність господарської операції підтверджується даними податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який ретельно дослідивши письмові докази, безперечно встановив правомірність позивача у формуванні валових витрат за господарськими операціями з контрагентами ТОВ "Алідгор" і ПП "Оскар-99".

Реальність господарських операцій, відповідність первинних документів бухгалтерському та податковому обліку, а також використання придбаного товару у господарській діяльності позивача безперечно підтверджується матеріалами справи.

Посилання податкового органу на нікчемність правочинів з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання не мають правового значення за принципом індивідуальної відповідальності за вчинення порушень, визначених податковим законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено належними доказами нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентами у спірних правовідносинах, а тому підстави застосовувати правові наслідки за нікчемними правочинами у податкового органу відсутні.

На підставі викладеного встановлено протиправність податкового повідомлення-рішення № 0001932301 від 29.12.12р. в частині нарахування позивачу податку на прибуток підприємств в розмірі 152 482, 92 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1971,00 грн., у зв'язку, отже суд першої інстанції обґрунтовано скасував його у зазначеній частині.

Відносно позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0001952301 від 29.12.2011р. про збільшення грошового зобов'язання за платежем: частина чистого прибутку, яка вилучається до бюджету, у розмірі 36648,50грн., у тому числі за основним платежем у сумі 30570,00грн., за штрафними санкціями у сумі 6078,50грн., а також про скасування податкового повідомлення-рішення №0000102203 від 20.03.2012р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 13780,75грн., у тому числі за основним платежем 11449,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2331,75грн. Суд першої інстанції дійшов висновку про їх правомірність та відмовив у задоволенні позову в цій частині.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Нараховуючи податок на прибуток, податковий орган виходив з того, що документально не підтверджені валові витрати з підзвітних сум, витрачених на відрядження працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Це питання також є предметом апеляційної скарги позивача.

При апеляційному перегляді рішення позивач надав у підтвердження своїх доводів розпорядження на відрядження, посвідчення про відрядження та звіти про використання коштів, наданих на відрядження.

Проте, докази документально оформлених витрат, як того вимагає податкове законодавство, позивачем не надано. Більш того, правомірність дій працівників щодо надання документів за підзвітними сумами по відрядженням, було предметом кримінального провадження у скоєнні службового злочину та встановлено внесення недостовірних відомостей у вигляді компенсації витрат за проживання у готелях. Отже такі документи не можуть мати статусу первинних та на їх підставі формуватися валові витрати.

зазначені обставини підтверджені також висновком судової експертизи, яка сумнівів у колегії суддів не викликає.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційних скарг, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" та Керченської Об'єднаної Державної Податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.01.13 у справі № 2а-3120/12/0170/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна