Рішення № 32996510, 13.08.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2013 р.Справа № 922/3209/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків про стягнення 86 111 578, 64 грн. за участю представників сторін:

позивача- Пількевича В.В., довіреність № 14-60 від 22.03.2013 р.;

відповідача - Фоміна В.В., довіреність № 38-3421 від 09.08.2013 р., Ващенко Т.Д.,

довіреність № 38-4055/391 від 27.10.2010 р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків, 67886524,46 грн. основного боргу, 6896200,73 грн. пені, 2324296,66 грн. 3% річних, 5400461,41 грн. 7% штрафу, 604095,38 грн. інфляційних витрат та судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 12/1004-БО-32 від 19.01.2012 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати природного газу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 серпня 2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13 серпня 2013 року.

13 серпня 2013 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву та клопотання про зменшення штрафних санкцій на 85,8%, посилаючись на те, що на момент розгляду справи господарським судом ступінь виконання зобов'язань за договором № 12/Ю04-БО-32 від 19.01.2012р. складає 74 %, та зазначає, що тривалий час підприємство знаходиться у тяжкому фінансовому стані, викликаному зокрема неплатежами різних категорій споживачів за спожиту теплову енергію, невідповідністю тарифів за теплову енергію для населення фактичним витратам на її виробництво, станом на 01.07.2013р. загальна сума заборгованості за теплову енергію складає 1092.6 млн. грн., у тому числі заборгованість населення 632.9 млн. грн., бюджетних установ 271,7 млн. грн., госпрозрахункових підприємств 85,1млн. грн., заборгованість місцевого бюджету з субсидій та пільг 102,7 млн. грн. Відповідач звертає увагу на те, що Законом України "Про реструктуризацію заборгованості по квартирній платі, платі за житлово-комунальні послуги, спожитий газ і електроенергію" дозволяється реструктуризовати заборгованість за комунальні послуги строком до п'яти років та станом на 01.08.2013р. сума реструктуризованої заборгованості складає 83,7 млн. грн.. Крім того, відповідач вказує на те, що важкий фінансовий стан підприємства підтверджується балансом підприємства на 30.06.2013 р., у якому відображені збитки підприємства. Сума збитків на початок 2013 року становила 304,4 млн. грн., а станом на 30.06.2013 р. збільшилася і становить 534,0 млн. грн.

13 серпня 2013 року представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги.

Представники відповідача суму основного боргу у розмірі 67886524,46 грн. визнавали у повному обсязі та просили суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

19 січня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ, (позивач) та Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі", м. Харків, (відповідач) був укладений договір № 12/1004-БО-32, у відповідності до умов якого позивач зобов"язується передати в період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. природний газ у обсязі до 125000 тис.м3, виключно для виробництва теплової енергії, що фінансуються з державного та місцевого бюджету, а також інших суб"єктів господарювання, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено у січні 2012 р. - липні 2012 р. в обсязі 66150,982 тис. м3 на загальну суму 261152132,71 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2012 р., від 29.02.2012 р., від 31.03.2012 р., від 30.04.2012 р., від 31.05.2012 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Пунктом 4.1 договору порядок оплати, яка здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Відповідач частково оплатив природний газ та на момент розгляду справи основна заборгованість за поставлений газ у відповідача складає 67886524, 46 грн.

За приписами ст.526 Цивільного Кодексу України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позовна вимога про стягнення з відповідача 67886524,46 грн. основного боргу підлягає задоволенню як правомірна, така, що визнана відповідачем та обгрунтована.

За приписом ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В розумінні ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних в сумі 1406453,08 грн. та 604095,38 грн. інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що вони не суперечать нормам чинного законодавства та підлягають стягненню з відповідача.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

На підставі п.7.2 укладеного договору поставки природного газу, у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору щодо порядку проведення розрахунків, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6896200,73 грн. пені та 5400461,41 грн. 7% штрафу.

Відповідачем, в свою чергу, було заявлено клопотання про зменшення розміру пені та штрафу на 85,5 %.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з вимогами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що підприємство знаходиться у тяжкому фінансовому стані, викликаному зокрема неплатежами різних категорій споживачів за спожиту теплову енергію, невідповідністю тарифів за теплову енергію для населення фактичним витратам на її виробництво, станом на 01.07.2013р. загальна сума заборгованості за теплову енергію складає 1092.6 млн. грн., у тому числі заборгованість населення 632.9 млн. грн., бюджетних установ 271,7 млн. грн., госпрозрахункових підприємств 85,1 млн. грн., заборгованість місцевого бюджету з субсидій та пільг 102,7 млн. грн.

Також суд приймає також до уваги ступень виконання зобов'язань, а саме: ступінь виконання зобов'язань за договором № 12/Ю04-БО-32 від 19.01.2012 р. складає 74 %.

За таких обставин, суд вважає даний випадок винятковим, оскільки: по-перше, зобов'язання не виконувались з об'єктивних причин, зокрема, у зв'язку з важким фінансовим становищем відповідача внаслідок невиконання бюджетними установами зобов'язань за надані послуги; по-друге, відповідачем виконані зобов'язання на 74 %, що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється позивачем; по-третє, предметом діяльності КП "Харківські теплові мережі" є виробництво, транспортування, розподіл та реалізація теплової енергії усім групам споживачів за тарифами, що регулюються відповідно до чинного законодавства. На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 23.12.1998 р. № 1407 (із змінами, внесеними рішенням від 30.09.2003р. № 946) КП "Харківські теплові мережі" є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова, надмірно великі суми штрафних санкцій, джерел покриття яких у КП "Харківські теплові мережі" немає, може привести до численних аварій у зв'язку з недостачею коштів на ремонт і заміну трубопроводів, строк експлуатації яких давно минув, до аналогічної катастрофи, що мала місце в січні 2006 р. в м. Алчевску Луганської області.

Таким чином, суд дійшов висновку задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу частково на 50 %, та стягнути з відповідача на користь позивача 3448100,36 грн. пені та 4200230,70 грн. штрафу.

В стягненні 3448100,36 грн. пені та 4200230,70 грн. штрафу слід відмовити.

Відповідно до п. 3.16.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 525, 526, ч.1 ст.530, 610, 611 ЦК України, ст.ст.193,198, 233 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 67 886 524,46 грн. основного боргу, 3 448 100,36 грн. пені, 2 324 296,66 грн. 3% річних, 4 200 230,70 грн. 7% штрафу, 604 095,38 грн. інфляційних витрат та 68 820 грн. судового збору.

В стягненні 3 448 100,36 грн. пені та 4 200 230,70 грн. штрафу відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.08.2013 р.

Суддя Смірнова О.В.