Рішення № 32996498, 12.08.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2013 р.Справа № 922/2676/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма Сіті Сервер", м. Харків про стягнення 49000 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма Сіті Сервер", м. Харків, 49000 грн. матеріальних збитків та 1720,50 грн. судового збору, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 липня 2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 16 липня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 липня 2013 року було відкладено розгляд справи на 31 липня 2013 року.

22 липня 2013 року позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що в даному випадку АКІБ "Укрсиббанк" погодив страхову виплату, та зобов"язав позивача перерахувати суму страхового відшкодування на рахунок станції технічного обслуговування, в підтвердження чого надав витяг з електронної бази "Звіт - вимога щодо визначення напрямку виплати страхового відшкодування".

22 липня 2013 року позивач надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

22 липня 2013 року позивач надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

26 липня 2013 року представник відповідача надав клопотання, в якому просив суд відкласти розгляд справи для надання сторонам можливості для примирення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 липня 2013 року було відкладено розгляд справи на 12 серпня 2013 року.

12 серпня 2013 року представник позивача у судове засідання не з"явився, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

21 грудня 2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ (позивач) та Лисенко Сергієм Миколайовичем було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 2293944/05АВ-Л, предметом страхування якого виступають майнові інтереси страхувальника, пов"язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом "Suzuki Grand Vitara", державний реєстраційний номер АХ 4806 ВЕ від страхових ризиків "ДТП", "Викрадення", збитків внаслідок інших подій.

31 травня 2012 року в Червонозаводському районі м. Харкова на вул. Військова, 6, сталася дорожньо - транспортна пригода (зіткнення) за участю автомобіля Suzuki (р.н. АХ 4806 ВЕ, власник Лисенко С.М.) під керуванням власника, та автомобіль Groz Shuttle (р.н. АХ 5135 СВ) під керуванням водія Іванова О.Б.

Відповідно до постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.06.2012 р. Іванова О.Б. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та застосовано у відношенні до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно довідки № 9014293 про дорожньо - транспортну пригоду, "Suzuki Grand Vitara", державний реєстраційний номер АХ 4806 ВЕ належить Лисенку Сергію Миколайовичу.

Лисенко С.М. звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування від 31.05.2012 р.

Згідно калькуляції № 2012/U/OMO від 24.07.2012 р. та кошторису збитку вартість відновлювального ремонту складає 64228,22 грн.

Відповідно до п. 12.2 за ризиком 7.2 застосовується франшиза у розмірі 2% від страхової суми.

Таким чином, у відповідності до розрахунку страхового відшкодування від 11 липня 2012 року вартість страхового відшкодування складає 61528, 22 грн.

Позивач згідно добровільного страхування наземних транспортних засобів № 2293944/05АВ-Л від 21.12.2011 р. згідно з Правилами добровільного страхування засобів наземного транспорту, виплатив власнику транспортного засобу страхове відшкодування в розмірі фактично завданих збитків з вирахуванням франшизи, а саме 61528,22 грн., про що було складено страховий акт № 2012/U/OMOD01118/VESKO19552 від 13.08.2012 р., що також підтверджується платіжним дорученням № 38922 від 15.08.2012 р., в графі "призначення платежу" якого зазначено: "страхове відшкодування згідно страхового акту № 19552 за рах. № 02072012 від 03.07.2012 р., страх - Лисенко С.М."

Як визначено в ст.993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За наявною інформацією відповідальність Іванова О.Б. застрахована відповідно до ЗУ "Про обов"язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Лемма Сіті Сервер", м. Харків, страховий поліс АВ № 5018091.

Відповідно до ліміту за шкоду майну в результаті ДТП становить 50000 грн.

Суд дійшов висновку про те, що у позивача в силу приписів даних норм виникло право регресної вимоги до відповідача.

Статтею 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з заявою № 107/26 від 09.01.2013 р. та № 529/26 від 29.01.2013 р. про перерахування у добровільному порядку протягом 15 днів з моменту отримання цього листа сплачене позивачем страхове відшкодування за пошкоджений страховий автомобіль.

Відповідач направив на адресу позивача листи вих. № 09/01/13 від 21.01.2013 р., в якому зазначив, що не може прийняти позитивного чи негативного рішення по сплаті відшкодування, оскільки подана заява з перевищенням повноважень, передбачених довіреністю № 3882/18 від 17.12.2012 р. та лист вих. № 09/03/13 від 29.03.2013 р., в якому зазначив, що в матеріалах, наданих на додаток до заяви документи, що засвідчують особу одержувача страхового відшкодування, відсутні, та постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.06.2012 р. не встановлено вину Іванова О.Б. у дорожньо - транспортній пригоді від 31.05.2012 р.

Таким чином, відповідач заявлені вимоги не задовольнив, страхового відшкодування не сплатив.

За правилами ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про страхування" та ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, крім випадків відшкодування шкоди, завданої життю та/або здоров'ю потерпілих.

Оскільки полісом відповідача № Ав 5018091 встановлений ліміт у розмірі 50000 грн. та франшиза у розмірі 1000 грн., тому страхове відшкодування відповідачем, підлягає зменшенню на цю суму.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень

Враховуючи, що те, що позивач виплатив Лисенку С.М. страхове відшкодування, суд вважає позовні вимоги до відповідача про стягнення страхового відшкодування в сумі 49000 грн. обґрунтованими та доведеними.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 979, 993, 1191, 1192, ЦК України, ст. 9 Закону України „Про страхування", ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма Сіті Сервер" (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 4, код ЄДРПОУ 14075674) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912, п/р № 26503253730311 в Банку АТ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005) 49000 грн. матеріальних збитків та 1720,50 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.08.2013 р.

Суддя Смірнова О.В.