Ухвала суду № 32996225, 16.08.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

16.08.2013

Справа №02-21/ 901/2729/13

Суддя Господарського суду Автономної Республіки Крим Гризодубова А.М.

розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімеко», м. Сімферополь

до Кримського республіканського підприємства «Чисте місто», м. Сімферополь

про стягнення 254 294,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

15.08.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімеко» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Кримського республіканського підприємства «Чисте місто» про СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА Договором № 01-03/01/2013/Ю від 03.01.2013 року про закупівлю послуг у розмірі 253 582,00 грн. та штрафних санкцій за Договором у розмірі 712,53 грн.

Приписи статті 57 Господарського процесуального кодексу України вказують на те, що позовна заява повинна містити, зокрема, докази, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України при поданні позову до суду на позивача, прокурора чи його заступника покладається обов’язок надсилання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Проте, вказані вимоги позивачем дотримані не були.

Так, в додатках до позовної заяви позивач зазначив наявність доказів спрямування заяви відповідачеві, а саме опису вкладення, тоді як фактично зазначені документи були відсутні, про що канцелярією господарського суду складений відповідний акт.

Крім того, прикладена позивачем квитанція не може слугувати доказом відправки відповідачеві позовної заяви, оскільки не містить переліку документів, що були направлені.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Правової позиції, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і З частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК, дотримується Вищий господарський суд України, що вбачається із пункту 3.5 Постанови Пленуму ВГСУ N 18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовом до господарського суду у загальному порядку після усунення зазначених порушень. Крім того, слід звернути увагу позивача на необхідність визначитись із підсудністю даного спору у випадку повторного звернення до суду.

Пунктом 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

За таких обставин, судовий збір за подання позовної заяви, оплачений платіжним дорученням № 5494 від 14.08.2013 року підлягає поверненню позивачу на підставі статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись пунктом 6 статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Матеріали позовної заяви повернути позивачеві.

Повернути з Державного бюджету України (р/р 31211206783002, в банку одержувача: ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: УДКСУ у м. Сімферополі, ОКПО 38040558) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімеко» вул.. Глінки, полігон твердих побутових відходів, м. Сімферополь; а/с 2246, м. Сімферополь – 43, 95043) судовий збір в сумі 5 086,00 грн., оплачений платіжним дорученням № 5494 від 14.08.2013 року.

Додаток на адресу позивача: матеріали позовної заяви на 75 аркушах, акт канцелярії Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Суддя А.М. Гризодубова