Постанова № 32996218, 12.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 серпня 2013 року 17:00 № 826/246/13-а

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфти України»

до

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

визнання нечинними та скасування повідомлення-рішення №0004302220 від 19.09.2012 та податкової вимоги №2679 від 02.11.2012

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» (далі – позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі – відповідач, замінено на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) про визнання нечинними та скасування повідомлення-рішення №0004302220 від 19.09.2012 та податкової вимоги №2679 від 02.11.2012.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав правомірності оскаржуваного повідомлення-рішення та вимоги.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ліфти України» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Кабельпластт» за період з 01.07.2011 по 31.08.2011. За наслідком перевірки було складено акт від 30.08.2012 № 286/1-22-20-35569992 (далі – Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 198.3, 198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Ліфти України» занижено суму податку на додану вартість на суму 23282 грн.

На підставі Акту перевірки податковим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0004302220 від 19.09.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 23282 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 5820,50 грн.

02.11.2012 відповідачем виставлено податкову вимогу №2679 на загальну суму 26207,23 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акту перевірки, оскільки стверджує про реальний характер господарських взаємовідносин з ТОВ «Кабельпластт».

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до частини 5,6, ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на покликання податкової служби, згідно змісту Акту перевірки, на відсутність реальної можливості виконати контрагентом позивача роботи, судом, на виконання зазначених вище положень КАС України, з метою встановлення всіх обставин у справі запропоновано позивачу і відповідачу надати докази на підтвердження його товарного/безтоварного характеру, витребувано документи у третіх осіб.

За таких умов суд вчинив всі дії, які залежать від нього для збирання всіх доказів, а тому вирішує справу на підстави наявних матеріалів останньої.

На підтвердження своєї правової позиції позивачем надано копії первинних документів стосовно взаємовідносин позивача та ТОВ «Кабельпластт», а саме: договору №011/78 СП від 14.02.2011, згідно з умовами якого підрядник (ТОВ «Кабельпластт») зобов’язується провести за рахунок власних сил, засобів, техніки та устаткування у відповідності до будівельних норм, правил та чинного законодавства України на об’єкті замовника (ТОВ «Ліфти України») за адресою: вул.Верховинна, 69 м.Києва виконати монтаж та пусконалагоджувальні роботи ліфтового обладнання; договору №011/27 СП від 25.05.2011, згідно з умовами якого підрядник (ТОВ «Кабельпластт») зобов’язується провести за рахунок власних сил, засобів, техніки та устаткування у відповідності до будівельних норм, правил та чинного законодавства України на об’єкті замовника (ТОВ «Ліфти України») за адресою: вул.Срібнокільська, 3 м.Києва виконати встановлення направляючих кабіни двох ліфтів (далі разом – Договори); актів здачі-прийняття робіт (надання послуг); податкових накладних. На підтвердження здійснення розрахунків за договорами надано видруковані платіжні доручення.

Разом з тим, суд не приймає вищевказані документи як належний доказ реальності операцій між позивачем та ТОВ «Кабельпластт» з огляду на наступне.

З метою з’ясування змісту та реальності здійснення контрагентом позивача - ТОВ «Кабельпластт» - господарської діяльності через призму розрахункових операцій судом витребувано відомості щодо обігу коштів на рахунках зазначеного підприємства. Адже розрахунки за змістом платежу обумовлюють і яскраво відображають зміст реальної господарської діяльності суб’єкта господарювання.

Так, з руху коштів по рахунках вбачається, що підприємством не здійснювалося витрат на виплату заробітної плати (Договорами чітко визначено зобов’язання ТОВ «Кабельпластт» виконати відповідні роботи за рахунок власних сил, засобів, техніки та устаткування).

Також з банківських виписок не вбачається витрат на організаційне забезпечення діяльності ТОВ «Кабельпластт»: на утримання офісу, на оплату комунальних послуг та послуг зв’язку, електроенергії, тощо.

Вищезазначене вказує на відсутність адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов’язань за Договорами.

Крім того, п.4.2 Договорів передбачено, що датою закінчення виконання робіт являється день, на момент якого повинен бути підписаний акт технічної готовності ліфта.

Позивач, стверджуючи, що роботи за Договорами виконані, не надав суду актів технічної готовності ліфта.

Також листом від 16.04.2013 №04-03/1921 на виконання вимог ухвали суду Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м.Києві повідомило про те, що дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки ТОВ «Кабельпластт» не видавався. Зазначене підприємство за отриманням дозволу до тер управління не зверталося.

В той же час, монтаж, наладка, технічне обслуговування, експлуатація, ремонт і демонтаж вантажопідіймальних машин і механізмів, ліфтів, конвеєрів, підвісного канатного гідравлічного транспорту, технологічного і верстатного обладнання, електроустановок та ліній електропередач належить до робіт з підвищеною небезпекою, перелік яких затверджено Наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 р. за N 232/10512.

Зазначене також дає підстави суду вважати, що ТОВ «Кабельпластт» не здійснювало та не могло здійснювати роботи з монтажу та пусконалагоджувальні роботи ліфтового обладнання, встановлення направляючих кабіни двох ліфтів, передбачені Договорами.

При цьому, суд не приймає до уваги лист ТОВ «Кабельпластт» від 15.04.2013 №04/15-1 стосовно виконання зобов’язань за Договорами, оскільки суду не відоме джерело походження і обставини отримання такого листа. Поряд з цим відомості такого листа не спростовують обставини встановлені вище судом.

Також суд не може прийняти до уваги надані позивачем фотографії результатів виконаних робіт за договором №011/27 СП від 25.05.2011, оскільки, по-перше, адреса виконання робіт за вказаним договором: м.Київ, вул. Срібнокільська, 3, а надані фото зроблені за адресою Срібнокільська, 3В, а по-друге, з них не вбачається, чи дійсно у будівлі встановлені направляючі кабіни ліфтів, та неможливо встановити, ким такі роботи виконані.

Вказане у сукупності, за внутрішнім переконанням суду, яке ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному дослідженні матеріалів справи, свідчить про відсутність реального характеру операцій між позивачем та ТОВ «Кабельпластт» за спірний період.

Разом з тим, покликання у Акті перевірки на фіктивність/недійсність договорів є суб’єктивною думкою перевіряючого та не тягне за собою жодних юридичних наслідків для позивача.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 7046232 та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11).

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відсутність реального характеру операцій між позивачем та ТОВ «Кабельпластт» за спірний період, суд вважає позовні вимоги щодо визнання нечинними та скасування податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги необґрунтованими і безпідставним та такими, що задоволенню не підлягають.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі – 15.08.2013.