Постанова № 32996185, 13.08.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 р. Справа № 821/2793/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді: Горшкова В.М.,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області (надалі - позивач) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_1), у якому просить стягнути заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 641,60 грн. та заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 8 582,72 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058 (надалі - Закон України № 1058) відповідач зареєстрований платником страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області.

Заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед бюджетом УПФУ в Голопристанському районі становить 1 641,60 грн. - нараховані страхові відповідно до Закону України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Крім того, з 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (надалі - Закон України № 2464-VI) відповідно до якого фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 01 січня 2011 року є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 нараховані страхові внески в сумі 1 641,60 грн. та заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 8 582,72 грн.

Позивача у адміністративному позові просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідач надав до суду заперечення відповідно до якого просить відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те що, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. Позивач звернувся за стягненням з ОСОБА_1 страхових внесків до фондів соціального страхування - неприбуткових самоврядних організацій (об'єднань громадян) у вигляді консолідованого внеску. Право на звернення до адміністративного суду визначив на підставі положень Закону України № 2464 та положення про Пенсійний фонд України, без зазначення статті та пункту де визначено право. Мова йде про стягнення недоїмки по внескам до неприбуткових самоврядних організацій (об'єднання громадян), а не до державного бюджету. Позивач - Управління ПФУ, хоч і є державним органом, але в спірних відносинах виконує обов'язки неприбуткової самоврядної організації Пенсійний фонд (об'єднання громадян), а не державного органу. Всі застраховані особи є членами цієї організації і сплачують, або за них сплачуються на підставі договору страхові внески. Тобто спір щодо сплати внесків та стягнення заборгованості по внескам до неприбуткових самоврядних організацій (об'єднань громадян) є спором який виникає в сфері діяльності неприбуткової самоврядної організації (об'єднання громадян) і не є спором у публічно - правових відносинах. Тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Позивач визначив у відповідача обов'язок сплачувати страхові внески. Тому, просить відповідач не має право сплачувати до УПФУ страхових внесків.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Стосовно позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 нарахованих страхових внесків в сумі 1 641,60 грн. суд виходить з наступного.

Суд застосовує законодавство, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Виключно ним визначаються, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають зазначеному страхуванню, платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Пунктом 1 статті 11 Закону України № 1058 установлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований чи єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 цього Закону страхувальниками зазначених осіб є їхні роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 цього нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

У статті 18 Закону України № 1058 закріплено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, з яких складається система оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України від 26 червня 1997 року Х"400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

До введення в дію Закону України від 08.07.2010 № 2461 - VI "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доплата до мінімального страхового внеску здійснювалася за бажанням фізичної особи - платника спрощеної системи оподаткування. Починаючи з липня 2010 року Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 № 2461-VI встановлено обов'язкову сплату підприємцями - фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду в порядку, визначеному Законом України № 1058. Враховуючи те, що мінімальний розмір страхового внеску (з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України) встановлено на календарний місяць, а також те, що страховий стаж особам для призначення пенсії обчислюється в місяцях, сплата страхових внесків здійснюється у розмірі не менше мінімального страхового внеску, але не пізніше 20-го числа після закінчення кварталу, як це передбачено ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058.

Відповідно до ч.1 ст.5 та ч.16 Прикінцевих положень Закону України № 1058 дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на відносини загальнообов'язкового державного пенсійного страхування лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" не регулює сплату страхових внесків, не має пріоритету перед Законом України № 1058 та повинен застосовуватись лише в частині, що не суперечить йому, тому що за загальним принципом права, у разі, якщо різні нормативні акти по різному трактують права та обов'язки, повинен застосовуватись нормативний акт вищої юридичної сили, а якщо такі акти мають рівну юридичну силу, то необхідно керуватись актом, який прийнято пізніше. Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" є підзаконним нормативним актом по регулюванню з питань оподаткування.

Закон України "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Страхові внески не включені в перелік податків, передбачених ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування".

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у поточному році, мінімальний страховий внесок складає:

- липень - вересень - 294,82 грн. (33,2% від мінімальної зарплати 888 грн.);

- жовтень - листопад - 301,12 грн. (33,2% від мінімальної зарплати 907 грн.);

- грудень - 306,10 грн. (33,2% від мінімальної зарплати 922 грн.).

Відповідно до ст. 106 Закону України № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, має право узгодити її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду протягом десятиденного строку з моменту отримання, але не скористався цим правом, а значить визнав всю суму боргу зазначену у вимозі.

Відповідно до ст. 106 Закону України № 1058 управлінням Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області виставлена вимога № Ф-657-2 У від 27.01.2011 року на суму 1 641,60 грн. відносно ФОП ОСОБА_1 про сплату нарахованих страхових внесків.

Стосовно позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 8 582,72 грн. судом встановлено.

1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (надалі - Закон України № 2464-VI) відповідно до якого фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 01 січня 2011 року є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У зв'язку з несплатою єдиного внеску 24.01.2013 року відповідачу було виставлено вимоги про сплату боргу № Ф-127-1 від 24.01.2012 року на суму 4 572,42 грн. та Ф 109-1 від 02.04.2012 року на суму 4 010,30 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Загальна сума 8 582,72 грн. за період провадження господарської діяльності у 2011 - 2012 роках.

Платники єдиного внеску визначені ст. 4 Закону України №2464-VI, до них відносяться фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Тобто, платниками є фізичні особи-підприємці, що є роботодавцями. Крім того, згідно положень цієї ж статті платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Виходячи із змісту ч. 4, ст. 5 Закону України № 2464-VI обов'язки фізичних осіб-підприємців як платників єдиного внеску виникають з моменту їх державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Закону України № 2464-VI фізичні особи-підприємці є застрахованими особами щодо себе та страхувальниками осіб, що на них працюють (для платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2, 3, 6 - 14 частини першої ст. 4 Закону № 2464-VI).

Відповідно до ч. 9 ст. 9 Закону України № 2464-VI обчислення і сплата єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюються платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які внесок нарахований.

Таким чином, до обов'язків фізичних осіб-підприємців, що є роботодавцями, а також для фізичних осіб-підприємців, що не є роботодавцями, входить своєчасне нарахування та сплата нарахованого єдиного внеску до Пенсійного фонду на суми, що виплачуються ними найманим працівникам, а також на суми їх доходів або самостійно визначені ними суми (для фізичних осіб-підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування), які є базою для нарахування єдиного внеску відповідно до зазначеного Закону.

Згідно із п. 1, ч. 2, ст. 6 Закону України № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. При цьому, ч. 8, ст. 9 Закону України № 2464-VI встановлено базовий звітний період для фізичних осіб-підприємців - календарний рік. Відповідно до ч.8 ст.9 цього ж Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до ст. 25 Закону України № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У цьому разі, боржник протягом десяти робочих днів з дня її отримання повинен або узгодити суму зобов'язання з органом Пенсійного фонду, або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи до суду, або сплатити борг. Страхувальник не скористався цим правом, а значить визнав всю суму боргу зазначену у вимозі.

Стосовно доводів, якими відповідач обґрунтовувала свої заперечення, суд вважає їх необґрунтованими виходячи з наступних підстав.

Відповідно до абз. 6 п. 1 Прикінцевих положень цього ж Закону України № 1058 встановлено перелік правових норм, що стосуються діяльності Пенсійного фонду саме як самоврядної організації, та які набирають чинності після перетворення Пенсійного фонду у таку самоврядну організацію. Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент подачі позову Пенсійний фонд України не перетворено у самоврядну неприбуткову організацію, така організація не зареєстрована у встановленому законом порядку. Виходячи з цього, на даний момент Пенсійний фонду України має статус органу державної влади та діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, який є чинним. Виходячи з цього, суд не приймає доводи відповідача, оскільки така організація на даний момент навіть не створена, а норми, що врегульовують її діяльність, не набрали у зв'язку із цим чинності.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області недоїмку із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 641,60 (одна тисяча шістсот сорок одна грн. 60 коп.).

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 8 582,72 грн. (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят дві грн. 72 коп.).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з моменту її отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Горшков В.М.

кат. 10.1