Рішення № 32995861, 14.08.2013, Господарський суд Чернігівської області

3

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

14.08.2013 справа № 927/783/13

Суддя А.В.Романенко, розглянувши матеріали справи порушеної

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрзооветпромпостач»,

вул. Кавказька, 4, с. Плахтянка, Макарівський район, Київська область, 08030;

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина»,

вул. Незалежності, 51, с. Калюжниці, Срібнянський район, Чернігівська область, 17311,

предмет спору: про стягнення 71 278,62грн

за участю представників сторін:

від позивача: Д.В.Кривіцький, представник за довіреністю від 31.05.2013 №01;

від відповідача: В.В.Пода, представник за довіреністю б/н від 20.07.2013.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.08.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрзооветпромпостач» подано позов до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» про стягнення 62 670,00грн заборгованості за договором поставки №270 від 12.12.2012, 1 951,35грн пені, 6 267,00грн штрафу, 3% річних у розмірі 390,27грн.

В судовому засіданні представниками сторін подано письмові клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами. Клопотання судом задоволені, залучені до справи.

Представником позивача подано клопотання про залучення до матеріалів справи: оригіналів Витягів з ЄДР про включення позивача та відповідача до Держреєстру станом на 09.08.2013; копію специфікації №7 від 13.03.2013 до спірного договору, а також письмові пояснення щодо відхилення позивачем гарантійного листа СТОВ «Батьківщина» від 18.06.2013 №18/06-1, яким відповідач зобов'язався сплатити борг у сумі 62 670,00грн до 01.09.2013, з доказами надсилання письмової відповіді відповідачу.

Представником відповідача подано заперечення на позовну заяву від 14.08.2013 з проханням відмовити в задоволенні позовних вимог оскільки позивачем не дотримано умов передачі товару, не надано сертифікатів якості та ветеринарного свідоцтва, строку дії довіреності у особи, яка приймала товар від позивача було закінчено, в зв`язку з чим отриманий за спірними видатковими накладними товар не може вважатися отриманим відповідачем, оскільки представник відповідача не мав на те відповідних повноважень, та інше.

Для залучення до матеріалів справи надав копії Статуту та наказу про призначення директора відповідача.

В усних поясненнях зобов'язання директора відповідача О.М.Дмитренка по сплаті боргу у сумі 62 670,00грн згідно акту звірки від 23.05.2013 до 01.09.2013, яке викладене у гарантійному листі від 18.06.2013 №18/06-1, пояснити суду не зміг.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши та оцінивши надані докази, господарський суд встановив:

12.12.2012, сторонами укладено Договір поставки №270 (далі - Договір).

Статтею 712 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.п. 1.1., 2.1., 2.2. Договору, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених Договором, передати у власність покупця премікси, кормові добавки, БМВД, комбікорми та ветеринарні препарати (в подальшому - товар) в асортименті, кількості та за ціною відповідно до замовлення покупця, а останній зобов'язується прийняти та оплатити товар у терміни і в розмірі, що передбачені цим Договором.

Поставка товару здійснюється партіями. Під партією товару розуміється сукупність товару, що поставляється постачальником покупцю по відповідній видатковій накладній.

Базові умови поставки товару узгоджуються сторонами для кожної партії товару окремо та обумовлюються в Специфікації до Договору.

Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної, що є невід'ємною частиною Договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов даного Договору виставлено рахунки-фактури: №у-00000610 від 13.03.2013 на суму 36 870,00грн та №у-00000808 від 03.04.2013 на суму 25 800,00грн. Передано, а відповідачем прийнято товар всього /з ПДВ/ на суму 62 670,00грн в асортименті, кількості та по ціні, визначених у видаткових накладних №у-00000591 від 15.03.2013 на суму /з ПДВ/ 36 870,00грн та №у-00000795 від 04.04.2013 на суму /з ПДВ/ 25 800,00грн, а також товарно-транспортних накладних №591 від 15.03.2013 на суму 36 870,00грн та №795 від 04.04.2013 на суму 25 800,00грн /копії знаходяться в матеріалах справи/.

В п.п. 3.3., 3.4. Договору сторонами узгоджено, що оплата кожної партії товару покупцем здійснюється з відстроченням платежу не більше, ніж на три календарні дні від дати поставки за п.2.2 цього Договору шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Оплата вважається здійсненою після надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Тобто, за видатковою накладною №у-00000591 від 15.03.2013 відповідач мав розрахуватися до 18.03.2013 включно, а за накладною №у-00000795 від 04.04.2013 - до 07.04.2013 включно.

Заперечення відповідача щодо недотримання позивачем умов передачі товару, ненадання сертифікатів якості та ветеринарного свідоцтва, а також закінчення строку дії довіреності у особи, яка приймала товар від позивача, в зв'язку з чим товар, отриманий за спірними видатковими накладними, не може вважатися відповідачем отриманим, а також посилання відповідача на ст.613 ЦК України, спростовуються матеріалами справи.

Так, згідно п.2 ст.613 ЦК України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Зокрема, п.п.4.1., 4.6. та 4.8. даного Договору сторонами погоджено, що поставлений товар повинен відповідати державним стандартам України та технічним умовам і підтверджуватись сертифікатом якості або іншими документами, які необхідні для товару даного виду згідно з чинними правилами торгівлі, санітарно-епідеміологічного законодавства України, законодавства про захист прав споживачів тощо.

При встановленні невідповідності кількості, асортименту або якості товару даним, зазначеним у видатковій накладній або сертифікаті якості, складається акт про розходження, що підписується уповноваженими на те представниками обох сторін.

Покупець має право пред'явити письмові претензії щодо кількості та асортименту товару не пізніше 10 календарних днів від дати поставки.

В свою чергу, представником відповідача на підтвердження викладених заперечень не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Зокрема, сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 23.05.2013, з якого вбачається заборгованість за поставлений товар за спірними накладними у розмірі 62 670,00грн.

Одночасно, директором відповідача О.М.Дмитренком на адресу позивача надіслано гарантійний лист від 18.06.2013 №18/06-1, в якому викладено зобов'язання сплатити борг у сумі 62 670,00грн згідно акту звірки від 23.05.2013 до 01.09.2013.

Матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем товару, будь-яких заперечень ним не надано, отже, враховуючи положення ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний був сплатити продавцеві повну ціну переданого йому товару в установлені Договором строки.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до договору, закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В свою чергу, нормами ст.ст. 32 - 34, 36 ГПК України визначено, зокрема, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач вимоги позивача належним чином не оспорив, в порушення умов Договору та вищенаведених норм чинного законодавства України взяті на себе зобов'язання не виконав, за поставлений товар своєчасно не розрахувався.

Беручи до уваги наведені вище обставини, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню в сумі 62 670,00грн.

Одночасно, в п.5.2. Договору сторони визначили, зокрема, що у випадку прострочення оплати товару винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми заборгованості, за кожен день прострочення виконання зобов'язання, а також штраф у розмірі 10% від вартості поставленої партії товару.

Чинним законодавством України встановлено, що при укладанні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, тобто мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга ст. 193, частина перша ст. 216 та частина перша ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою ст.217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф і пеню (частина перша ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій, відповідно до частини четвертої ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором, зокрема, у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.

Посилаючись на вказаний вище пункт Договору, позивач просить стягнути пеню у сумі 1 951,35грн за період 19.03.2013 по 10.06.2013 та з 08.04.2013 по 10.06.2013, а також штраф у розмірі 6 267,00грн.

Одночасно, позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних у розмірі 390,27грн за період прострочення за видатковою накладною №у-00000591 від 15.03.2013 - з 19.03.2013 по 10.06.2013 та за накладною №у-00000795 від 04.04.2013 - з 08.04.2013 по 10.06.2013.

Відповідно до частини другої ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, користуючись своїм правом, здійснив перевірку наданих позивачем розрахунків пені, штрафу та 3% річних та дійшов висновку, що вони відповідають чинному законодавству України та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню повністю, а саме: пені у розмірі 1 951,35грн, 6 267,00грн штрафу та 3 % річних у розмірі 390,27грн за вказані вище періоди.

Оскільки даний спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст.49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 720,50грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 32-34, 36, 49, 75, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина», вул. Незалежності, 51, с. Калюжниці, Срібнянський район, Чернігівська область, 17311, код ЄДРПОУ 30875436 (відомості стосовно банківських рахунків відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрзооветпромпостач», вул. Кавказька, 4, с. Плахтянка, Макарівський район, Київська область, 08030, код ЄДРПОУ 37051349 (відомості стосовно банківських рахунків відсутні) 62 670,00грн боргу, 1 951,35грн пені, 6 267,00грн штрафу, 390,27грн річних та 1 720,50грн витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.В.Романенко

Повний текст рішення складено та підписано 15.08.2013.

Суддя А.В.Романенко