Рішення № 32995849, 22.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2013 р.Справа № 922/2462/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Комінтернівського району м. Харкова, м. Харків в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків про стягнення 131173,22 грн. за участю представників сторін:

прокурора - Зливка К.О., посвідчення №013773 від 06 грудня 2012 року

позивача - Шафоростова О.М., довіреність №164 від 07 грудня 2012 року

відповідач - Счастлива Я.О., довіреність №38-1867 від 28 травня 2010 року

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Комінтернівського району м. Харкова, м. Харків, в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків, про стягнення з відповідача 131173,22 грн., з яких заборгованість зі сплати орендної плати становить 127245,90 грн. та 3927,32 грн. - пеня. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позов обґрунтований неналежним виконанням з боку відповідача покладених на нього зобов'язань за договором оренди № 672-Н від 01 січня 2003 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 червня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2462/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 01 липня 2013 року.

27 червня 2013 року до господарського суду Харківської області від прокурора надійшов супровідний лист (вх. № 23555), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача, який долучено судом до матеріалів справи.

В судове засідання 01 липня 2013 року прокурор та сторони з'явились.

Прокурор та позивач позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач проти заявленої до стягнення суми боргу заперечує, вважає розмір заборгованості меншим, ніж вказано в позові, та заявляє усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою досягнення узгодженості між сторонами.

В судовому засіданні 01 липня 2013 року було оголошено перерву до 22 липня 2013 року відповідно до ст. 77 ГПК України, чим задоволено усне клопотання відповідача.

17 липня 2013 року до господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання (вх. № 25965) про зменшення пені, мотивоване відсутністю вини з боку відповідача у неналежному виконанні своїх зобов'язань за спірним договором та його важким фінансовим станом, яке долучено судом до матеріалів справи.

22 липня 2013 року до господарського суду Харківської області від позивача надійшли письмові пояснення (вх. № 26597), які долучені судом до матеріалів справи.

22 липня 2013 року після перерви було продовжено розгляд справи.

В судове засідання 22 липня 2013 року прокурор та сторони з'явились.

Прокурор та позивач позовні вимоги підтримали повністю та просили суд задовольнити позов.

Відповідач проти позову не заперечує та водночас просить суд зменшити розмір пені з підстав, викладених в клопотанні (вх. № 25965).

Розглянувши надані суду докази, вислухавши пояснення прокурора, позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 січня 2003 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" було укладено договір оренди № 672-Н, відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме: окремо розташований 2-х поверховий будинок колишнього дитячого садка загальною площею 781,5 кв. м. та споруди: сарай площею 37,52 кв.м.; огорожа колишнього дитячого садка; теплотраса; мережі водопроводу та каналізації , яке розміщене за адресою: м. Харків, вул. Планова,60, що знаходиться на балансі ВАТ "Харківський тракторний завод самохідних шасі" та не увійшло до його Статутного фонду при приватизації, вартість якого визначена згідно з експертною оцінкою за станом 26 липня 2002 року і становить 222700 грн.

Зазначені приміщення передані в оренду відповідачу з метою розміщення Філії комунального підприємства "Харківські теплові мережі" Жовтневого району.

Відповідно до п.2.1. договору, відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі.

Позивач передав відповідачу майно, що є предметом договору оренди № 672-Н від 01 січня 2003 року, відповідно до акту приймання - передачі орендованого майна від 01 січня 2003 року. (арк.с.13).

Додатковою угодою № 11 від 30 грудня 2011 року внесено зміни до пункту 1.1. першого абзацу розділу 1 "Предмет договору", та зазначено, що замість слів: "загальною площею 785,1 м " слід читати: "загальною площею 787,9 м2..." далі за текстом.

Згідно п.3.1.-3.3. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. №786 зі змінами від 19 січня 2000 року № 75, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - листопад 2002 року у сумі 1853,67 грн. (згідно. Додатку № 3). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування, орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується відповідачем безпосередньо до Державного бюджету щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на рахунки, визначені фінансовими органами.

Додатковою угодою № 7 від 17 лютого 2010 року було зазначено, що в першому абзаці пункту 3.3 замість слів: "Орендна плата перераховується Орендарем безпосередньо до Державного бюджету щомісячно, до 10 числа місяця..." читати: "Орендна плата перераховується Орендарем безпосередньо до Державного бюджету щомісячно, до 15 числа місяця..." далі за текстом.

Згідно пункту 10.1. договору, його укладено строком на один рік, що діє з 01 січня 2003 року до 01 січня 2004 року включно.

Додатковими угодами № 1 від 08 січня 2004 року, № 4 від 22 листопада 2007 року, № 5 від 02 жовтня 2008 року, № 6 від 26 серпня 2009 року № 8 від 29 липня 2010 року, № 10 від 29 грудня 2011 року до договору оренди № 672-Н від 01 січня 2003 року строк його дії було продовжено. Та, у відповідності до останніх змін, викладених у додатковій угоді № 12 від 07 лютого 2012 року, дію договору було в останнє продовжено до 31 березня 2012 року.

Згідно пункту 10.6. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий терміна на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Як зазначає позивач, контроль за спірним договором було припинено з 15 жовтня 2013 року в зв'язку з передачею об'єкту оренди до комунальної власності.

Пунктом 5.2. договору оренди передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Однак, всупереч умовам договору відповідач здійснював орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за період з квітня 2011 року по жовтень 2012 року, яка станом на 17 квітня 2013 року становить 127245,90 грн. та до цього часу не погашена.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. із наступними змінами та доповненнями, відповідно до ч. 1 ст. 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За приписами ст. 19 цього Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За таких підстав, приймаючи до уваги те, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором, що підтверджується наявними матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 127245,90 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню повністю.

Крім того, прокурор заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 3927,32 грн. за період з 31 січня 2012 року по 15 жовтня 2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до приписів ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.5. договору сторони домовились. що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до Державного бюджету відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Однак, відповідач просить суд зменшити розмір пені, вказавши на відсутність його вини у неналежному виконанні своїх зобов'язань за договором та його важкий фінансовий стан.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу пені), яка підлягає зі сторони, що порушила зобов'язання.

В пункті 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. №02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" та пункті 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Суд вважає за необхідне відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення розміру пені виходячи з того, що майновий стан підприємства не є підставою для зменшення розміру пені, а в силу ст. 83 ГПК України зменшення розміру пені можливе лишу у виняткових випадках, наявність яких відповідачем недоведена.

Перевіривши нарахування пені в розмірі 3927,32 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки пеня на суму боргу в розмірі 3927,32 грн. нарахована за період з - 31 січня 2012 року по 15 жовтня 2012 року, який перевищує шестимісячний термін, визначений ст. 232 ГК України. За таких обставин, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 3711,91 грн., нарахована за період з 16 травня 2012 року по 15 жовтня 2012 року, в частині стягнення 215,41 грн. суд, керуючись пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України та частиною 1 пункту 2 статті 258 Цивільного кодексу України, відмовляє, у зв'язку з безпідставним пред'явленням до стягнення.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що спір по даній справі виник з вини відповідача, суд, відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає витраті по сплаті судового збору на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", 61054, м. Харків, вул. Доброхотова, 11 (код ЄДРПОУ 31557119) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, 61024, м. Харків, вул. Гудавнова, 18 (код ЄДРПОУ 23148337) 127245,90 грн. заборгованості з орендної плати та 3711,91 грн. пені.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", 61054, м. Харків, вул. Доброхотова, 11 (код ЄДРПОУ 31557119) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 2619,16 грн. судового збору.

Видати накази після набрання ухвалою законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 215,41 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 26.07.2013 р.

Суддя Калініченко Н.В.

Справа № 922/2462/13