ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26 А
________________________
УХВАЛА
"15" серпня 2013 р. Справа № 918/1137/13
Суддя Павленко Є.В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Журавлина"
до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна"
про тлумачення змісту правочину,
за участю представників:
позивача: Гішка В.С. за дов. від 24 грудня 2012 року,
Жучені Ю.Ю. за дов. від 3 січня 2013 року № 1,
відповідача: Бута Д.В. за дов. від 12 серпня 2013 року,
Лубніна О.В. за дов. від 15 листопада 2012 року,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" звернулося до господарського суду міста Рівного з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" про тлумачення змісту пунктів 13.1 статті 13, пункту 15.1 статті 15 укладеного між сторонами договору з Дилером від 23 червня 2005 року, а також підпункту (в) пункту 4.2 угоди про незалежну майстерню (сервісний центр) від 3 травня 1999 року.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 1 серпня 2013 року порушено провадження у справі № 918/1137/13, розгляд якої призначено на 15 серпня 2013 року.
До початку судового засідання 15 серпня 2013 року через канцелярію суду надійшли клопотання позивача про здійснення фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів та про використання російської мови для спілкування у судових засіданнях. Вказані клопотання були задоволені судом.
Крім того, до початку вказаного судового засідання через канцелярію суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог від 9 серпня 2013 року № 08-13/129.
У судовому засіданні 15 серпня 2013 року представники відповідача подали клопотання від 15 серпня 2013 року, в якому просили суд направити дану справу за підсудністю до Господарського суду міста Києва за місцезнаходженням відповідача. В обґрунтування вказаного клопотання останні посилалися на те, що при визначенні територіальної підсудності необхідно керуватись приписами частини 2 статті 15 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки норма частини 1 вищезазначеної статті містить вичерпний перелік випадків, в яких спір повинен розглядатись за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії. Водночас даним переліком, на думку відповідача, не охоплюються спори, які виникають при тлумаченні господарських договорів. На підставі викладеного останні, керуючись частиною 2 статті 15 ГПК України, просили суд задовольнити подане ними клопотання про передачу справи на розгляд господарському суду за місцезнаходженням відповідача.
Заперечуючи проти вказаного клопотання, представники позивача вказали на те, що при визначенні територіальної підсудності даного спору слід керуватися саме частиною 1 статті 15 ГПК України, оскільки даний спір стосується тлумачення пунктів вищенаведених договорів, які регулюють розірвання цих угод. Відтак, даний спір виник у зв'язку з розірванням господарського договору, який згідно з приписами частини 1 статті 15 ГПК України слід розглядати за місцезнаходженням сторони, яка зобов'язана за договором здійснити на користь другої сторони певні дії. Оскільки зобов'язаною стороною в договорі є позивач, який знаходиться у місті Рівному, даний спір, з урахуванням наведених приписів чинного законодавства, на думку представників позивача, підлягає вирішенню господарським судом Рівненської області.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що дана справа підлягає передачі за встановленою територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24 жовтня 2011 року № 10 (далі - Постанова) підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.
Згідно з частиною 2 статті 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо (частина 1 вказаної статті).
Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є тлумачення пунктів договору, якими, зокрема, врегульований порядок припинення спірних договорів. З тексту самої позовної заяви вбачається, що цей спір виник у зв'язку з намірами відповідача розірвати вказані договори. Відтак, суд дійшов висновку про те, що даний спір виник у зв'язку з розірванням вищенаведених договорів. Враховуючи викладене, при визначенні територіальної підсудності вказаного спору слід керуватися саме частиною 1 статті 15 ГПК України.
З аналізу спірних договорів вбачається, що вони є двосторонніми, тобто за цими правочинами правами та обов'язками наділені обидві сторони.
Про те, що дані договори є змішаними та містять елементи різних договорів також зазначено товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Журавлина" в тексті самої позовної заяви (а.с. 4, абз. 6). Отже, за цими угодами у сторін виникли взаємні права та обов'язки.
Крім того, пункти договорів, які просив протлумачити позивач, також містять взаємні права та обов'язки контрагентів.
Згідно з пунктом 20.1 Постанови, місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
Відповідно до пункту 20.3 Постанови спори, пов'язані з укладанням, зміною умов, розірванням чи визнанням недійсними договорів, якими передбачено проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі, підлягають вирішенню господарським судом за місцем знаходження однієї з сторін, до якої звернувся заявник.
Водночас у пункті 20.5 Постанови закріплено, що у питаннях визначення підвідомчості і підсудності прав зі спорів про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними господарським судам слід враховувати викладене в пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".
В пункті 1 наведеної постанови пленум Вищого господарського суду України роз'яснив питання про підсудність справ про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними.
Так, пунктом 1.2 даної постанови визначено, що за загальним правилом, закріпленим у частині 1 статті 15 ГПК України, територіальна підсудність господарським судам справ у спорах про визнання договорів недійсними визначається за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Якщо зобов'язаною за договором є кожна із сторін, справа розглядається господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
У той же час приписи, які містяться в нормі частини 1 статті 15 ГПК України, порядок застосування якої роз'яснив Вищий господарський суд України у вищезазначеній постанові, стосуються не лише спорів про визнання правочинів недійсними, а й спорів, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, оскільки даною нормою встановлено єдиний порядок визначення територіальної підсудності для цих категорій справ.
Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Аналогічне положення міститься в статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Відповідно до абзацу 2 пункту 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
Судом встановлено, що на момент звернення товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Журавлина" з даним позовом та на час прийняття вищезазначеної ухвали місцезнаходженням відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна", була наступна адреса: 03134, місто Київ, вулиця Кільцева дорога, будинок 22. Станом на 15 серпня 2013 року ця юридична адреса відповідача залишається актуальною.
Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що даний позов про тлумачення умов договорів подано до суду в зв'язку з наявністю між сторонами спору, який виник при розірванні цих угод, і за цими договорами зобов'язаною стороною є як позивач, так і відповідач, який знаходиться у місті Києві, суд дійшов висновку про те, що справа № 918/1137/13 підлягає направленню за встановленою територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Керуючись статтями 15, 17, 86 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
Матеріали справи № 918/1137/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Журавлина" до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" про тлумачення змісту правочину передати за встановленою територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Суддя Є.В. Павленко
Судове рішення № 32995844, Господарський суд Рівненської області було прийнято 15.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 918/1137/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: