Постанова № 32995773, 12.08.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4372/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

при секретарі - Грубчак Н.М.,

за участю: представника позивача - Гнідаш С.О.

представника відповідача - Решетник М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплобудпласт" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2013 року позивач Товариство з обмеженою відповідальнстю "Теплобудпласт" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000382308 від 12 квітня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплобудпласт" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Кліматконтроль" за жовтень 2010 року. За результатами перевірки складено акт № 1651/22.5-10/36274641 від 21.03.2013 року. На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийняте податкове повідомлення - рішення від 12 квітня 2013 року № 0000382308 яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 101142,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 25285,50 грн. Як зазначає позивач спірне рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд його скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність спірних рішень з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

На підставі направлення від 05.03.2013 року № 383, згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI та наказу №624 від 04.03.2013 року №737 від 13.03.2013 року державними податковими ревізорами-інспекторами Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплобудпласт" (код 36274641) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Кліматконтроль" за жовтень 2010 року.

В ході перевірки встановлено порушення: пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: заниження позивачем податку на додану вартість в розмірі 101142, 00 грн. за жовтень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ "Кліматконтроль", оскільки відсутні факти реальної поставки товару (послуг). Крім того, перевіркою ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ТОВ "Кліматконтроль" встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності в зв'язку з відсутністю власних основних фондів (транспортних засобів), трудових ресурсів.

За результатами перевірки складено акт № 1651/22.5-10/36274641 від 21.03.2013 року (а.с.13 - 27).

Позивачем були подані заперечення на акт перевірки (а.с.28-31).

У відповіді № 5268/10/225-18 від 09.04.2013 року ДПІ у м. Полтаві висновки акту залишені без змін, а заперечення - без задоволення (а.с.33-35).

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийняте податкове повідомлення - рішення від 12 квітня 2013 року № 0000382308 яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 101142,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 25285,50 грн. (а.с. 36).

Відповідно до вимог ст. 56 Податкового кодексу України позивач оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку. Рішеннями Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 85/10/10.2-27 від 06.06.2013 року та Міністернства доходів і зборів України № 6306/6/9999.10-01-15 від 05.07.2013 року у задоволенні скарг відмовлено, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін (.с.46-62).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування прийнятого податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 12 квітня 2013 року № 0000382308.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплобудпласт" зареєстроване Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 27.11.2008 року № 158810200000008184.

Актом перевірки встановлено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість в розмірі 101142, 00 грн. за жовтень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ "Кліматконтроль".

Законом України "Про податок на додану вартість" № 168/97 ВР від 03.04.1997 (далі по тексту - № 168/97) визначено коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України № 168/97 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України № 168/97 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Статтею першою Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі по тексту - Закон № 996-XIV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами ст. 4 Закону № 996-XIV одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з п. 6.2. Наказу Державної податкової адміністрації України № 165 від 30 травня 1997 року, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

У якості підстав, з яких податковий орган дійшов висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства у акті перевірки № 1651/22.5-10/36274641 від 21.03.2013 року відповідач, що інформація отримана із бази даних АРМ "Бест-Звіт", з бази даних ТАХ та програмне забезпечення "Системи автоматизоване співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість".

Суд констатує, що аналіз норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" свідчить, що програмне забезпечення "Системи автоматизоване співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість" до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що згадане програмне забезпечення не є у розумінні Закону N 996-XIV та Наказу ДПА України № 327 від 10.08.05р., зареєстрованого в Мін'юсті України за № 925/11205 доказом підтвердження наявності факту порушення вимог податкового законодавства.

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 цього Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено обов'язкову наявність такого реквізиту первинного облікового документу, як особистий підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядком заповнення податкової накладної, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України 30 травня 1997 року № 165, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року № 233/203718, визначено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця. Тобто податкова накладна підписується власноруч особою, уповноваженою платником ПДВ.

Так, судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Кліматконтроль".

Позивачем укладено договір №15 від 01 жовтня 2010 року (а.с.65) з ТОВ "Кліматконтроль" відповідно до умов якого, орендодавець передає , а орендар приймає у строкове користування майно та сплачує орендодавцеві за користування ним орендну плату в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Метою вищезазначеного договору є використання орендованого майна для надання послуг третім особам.

На підтвердження реальності виконання даного договору позивачем надано специфікацію, акти приймання - передачі, податкові накладні (а.с.66-73).

Договором оренди №16 від 01 жовтня 2010 року (а.с.74-76) укладеного між позивачем з ТОВ "Кліматконтроль" передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове користування майно та сплачує орендодавцеві за користування ним орендну плату в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Позивачем надано документи, а саме: специфікацію, акти приймання - передачі, податкові накладні (а.с.77 - 82), що підтверджують виконання договору оренди.

Таким чином, встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав передбачені законом умови для набуття права на відповідне формування податкового кредиту та визначення сум податків, а також має належне документальне підтвердження.

Господарські операції з ТОВ "Кліматконтроль" у перевіряємому періоді носять реальний характер підтверджені матеріалами справи.

Посилання ДПІ у м.Полтаві на відсутність власних трудових, матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень як на неможливість здійснення господарської діяльності, судом не беруться до уваги з огляду на наступне.

Згідно п. 1.32. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР про ПДВ господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Отже, позивач на власний розсуд може укладати договори на вчинення господарських операцій, для отримання прибутку.

Слід зазначити, що позивачем виконані види робіт підприємству TOB "Теплобудпласт" - Дочірньому підприємству Національної акціонерної компанії Надра України "Миргороднафтогазрозвідка", передбачають наявність спеціального обладнання. Саме обладнання і було предметом оренди у TOB "Кліматконтроль", оскільки без його використання роботи виконанні бути не могли.

Як встановлено судом, у TOB "Теплобудпласт" відповідне обладнання відсутнє (оборотно-сальдова відомість по pax. 10 Основні засоби).

Факт виконання вказаних робіт з використанням обладнання орендованого у TOB "Кліматконтроль" підтверджується документами фінансово-господарських взаємовідносин між TOB "Теплобудпласт" та ДП "Миргороднафтогазрозвідка": договором - надання послуг по відбору керна №1/28-08-10 від 28.08.2010 року, додаткова угода №1 до вказаного договору, додаток №1, №2 - протоколи узгодження договірної ціни до договору №1/28-08-10, акти здачі-прийняття робіт, акти приймання наданих послуг. Факт надання TOB "Теплобудпласт" ДП "Миргороднафтогазрозвідка" послуг по виконанню робіт з відбору керну та обробки паром з використанням обладнання орендованого у TOB "Кліматконтроль" підтверджується також результатами позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства HAK «Надра України» "Миргороднафтогазрозвідка" за період з 01.01.2010 рік по завершений звітний період 2012 року, проведеної Державною фінансовою інспекцією у Полтавській області, якою факт виконання робіт підтверджено з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2010 року, яким у взаємовідносинах між ДП "Миргороднафтогазрозвідка" та TOB "Теплобудпласт" порушень податкового законодавства не встановлено.

Суд також звертає увагу на приписи ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції; суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, адже загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, адже загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Податковим органом не надано доказів на підтвердження встановленого порушення та не доведено суду правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплобудпласт" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак, оскільки позивачем за звернення до Полтавського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 1264,28., що підтверджується квитанцією № 4382305 від 19.07.2013 року (а.с. 2), суд дійшов висновку, що вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплобудпласт" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби № 0000382308 від 12 квітня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплобудпласт" (код ЄДРПОУ 36274641) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1264,28 грн. (сплачений згідно квитанції № 4382305 від 19.07.2013 року

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16 серпня 2013 року.

Суддя Г.В. Костенко