Рішення № 32995064, 13.08.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/2619/2013 Головуючий в І інстанції: Корецький Д.Б.

Категорія: 24 Доповідач: Майданік В.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року серпня місяця 13 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Майданіка В.В.,

суддів: Орловської Н.В.,

Кутурланової О.В.,

при секретарі: Шевардіній К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 02 липня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання, -

В С Т А Н О В И Л А:

25 квітня 2013 року публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (далі - ПАТ "Херсонська ТЕЦ", позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання. Просило стягнути з відповідача на свою користь 9154грн.63коп. заборгованості за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання за станом на 30.04.2013 року.

На обґрунтування позову вказало, що надає відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, який в свою чергу зобов'язаний своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором чи законом. Правовідносини між ними існують на підставі письмового договору. Відповідач є власником (наймачем) квартири АДРЕСА_1, на нього відкритий особовий рахунок в службі збуту теплової енергії, він має заборгованість за опалення та постачання гарячої води за станом на 30.04.2013 року в розмірі 9154грн.63коп.

Рішенням суду від 02 липня 2013 року позов було задоволено. З відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість заборгованість за опалення та постачання гарячої води за станом на 30.04.2013 року в розмірі 9154грн.63коп., а також судові витрати в сумі 229грн.40коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вказане рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначив, що суд не звернув увагу на пропущення без поважних причин позивачем позовної давності, про застосування якої він заявляв клопотання. Також суд не врахував, що оплата за надані послуги ним здійснювалася за конкретні місяці, а не за будь-який інший період часу і що ним не здійснювалися дії, що свідчили б про визнання ним боргу.

У своєму запереченні представник позивача просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив того, що відповідачем за весь період заборгованості здійснювалися проплати, тобто він визнав наявність у нього заборгованості за станом на 30.04.2013 року в розмірі 9154грн.63коп.

Проте з таким висновком суду повністю погодитися не можна, оскільки до нього суд дійшов при порушенні норми матеріального і процесуального права, що згідно з п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

За копією довідки з ЄДРПОУ позивач є юридичною особою, що постачає пар, гарячу воду та кондиційоване повітря (а.с.10).

Ухвалою Суворовського районного суду м.Херсона від 20.10.2011 року за заявою ОСОБА_2 було скасовано судовий наказ, виданий 12.09.2011 року за заявою ПАТ "Херсонська ТЕЦ" про стягнення заборгованості по сплаті за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання в сумі 6776,58грн. (а.с.5).

З довідки №524684 від 24.04.2013 року, яка видана ПАТ "Херсонська ТЕЦ" відносно ОСОБА_2, який проживає в квартирі АДРЕСА_1, вбачається, що по розрахунках за опалення та ГВП в період з жовтня 2002 року по квітень 2013 року включно загальна заборгованість становить 9154грн.63коп. (а.с.6-7).

Згідно вказаної довідки, відповідач здійснював оплату за опалення:

у 2003 році (у листопаді 150,00грн.),

у 2005 році (у листопаді 598,37грн. у грудні 777,74грн.),

у 2009 році (у травні 400грн.),

у 2010 році (у січні 100грн., у лютому 200грн., у липні 400грн., у вересні 500грн., у жовтні 300грн., у грудні 300грн.,),

у 2011 році (у лютому 300грн., у червні 600грн.),

у 2012 році (у грудні 500грн.),

у 2013 році (у лютому 1100грн.).

Таким чином, з травня 2009 року відповідач більш-менш регулярно сплачує кошти за спожиту теплову енергію.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ч.4). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч.5).

Відповідач, заперечуючи проти позову, просив застосувати позовну давність відносно заявлених позовних вимог.

На думку колегії суддів висновок суду про те, що періодичне здійснення відповідачем проплати свідчить про визнання ним всієї суми боргу за весь минулий період (з жовтня 2002 року) не ґрунтується на законі, оскільки заборгованість за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання складається з суми заборгованості за кожний місяць як черговий платіж.

Отже, позовна давність, у межах якої позивач може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу щодо стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання, мала б відраховуватись з травня 2010 року і до моменту звернення до суду з позовом. Однак, з урахуванням того, що відповідач сплачував 400грн. у травні 2009 року, 100грн. у січні 2010 року та 200грн. у лютому 2010 року, ця позовна давність відраховується з травня 2009 року.

Позивач, порушивши позовну давність за вимогами про стягнення заборгованості в розмірі 4504,95грн. за період часу з жовтня 2002 року по квітень 2009 року, звертаючись до суду з позовом, не вказав поважні причини пропуску позовної давності.

Суд же на вказане уваги не звернув, не застосував до спірних правовідносин позовну давність і прийшов до неправильного висновку про задоволення позову в цій частині.

З наданої позивачем довідки про розрахунок заборгованості вбачається, що з травня 2009 року по квітень 2013 року відповідачу за надані послуги нараховано до сплати 9349грн.68коп., а останнім сплачено 4700грн.

Таким чином, за вказаний час відповідач частково сплатив нараховані суми по оплаті за теплопостачання і гаряче водопостачання, недоплата становить 4649грн.68коп.

Отже, вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на наведене колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід частково змінити, зменшивши розмір стягнутих з відповідача на користь позивача в рахунок заборгованості за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання грошових коштів з 9154грн.63коп. до 4649грн.68коп. В решті рішення (тобто в частині стягнення судових витрат в розмірі 0,2 мінімальних зарплат) підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, ст.ст.256, 257, ч.ч.3, 4 і 5 ст.267 ЦК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 02 липня 2013 року частково змінити, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" в рахунок заборгованості за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання грошових коштів з 9154грн.63коп. до 4649грн.68коп.

В решті це ж рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: