Ухвала суду № 32993027, 05.08.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

Головуючий у 1-й інстанції: Сингаївський О.П.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

ПОСТАНОВА

іменем України

"05" серпня 2013 р. Справа № 296/988/12-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Одемчука Є.В.

Шевчук С.М.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю

позивача ОСОБА_3

прокурора Рудика В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "27" лютого 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації. Просив визнати протиправною відмову Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації у наданні дозволу на перереєстрацію автомобіля марки "SKODA SUPER B", 2002 року випуску та зобов'язати відповідача надати довідку на перереєстрацію в органах ДАІ.

Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 27 лютого 2013 року визнано неправомірною відмову Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації у видачі ОСОБА_3, довідки на перереєстрацію легкового автомобіля марки "SKODA SUPER B" кузов НОМЕР_1, 2002 року випуску, що належав на праві приватної власності померлому учаснику ВВВ, інваліду загального захворювання 2 групи ОСОБА_5. Зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації надати ОСОБА_3 довідку на перереєстрацію в органах ДАІ легкового автомобіля марки "SKODA SUPER B" кузов НОМЕР_1, 2002 року випуску, що належав на праві приватної власності померлому учаснику ВВВ, інваліду загального захворювання 2 групи ОСОБА_5.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову через порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації №160 від 20.12.2007 року інваліду ІІ-ї групи загального захворювання ОСОБА_5 видано безоплатно автомобіль марки "SKODA SUPER B" кузов НОМЕР_1, 2002 року випуску, який надійшов як гуманітарна допомога.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (а.с.29).

Син померлого - ОСОБА_3 звернувся до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації із заявою про надання дозволу на перереєстрацію автомобіля, на що в листі відповідача від 05.11.2012 року отримав відмову.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про гуманітарну допомогу" отримувачі гуманітарної допомоги є такі юридичні особи, яких зареєстровано в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги.

Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації знаходиться в цьому Єдиному реєстрі, а тому є власниками гуманітарного автомобіля, і вони ними залишаються поки цими транспортними засобами користуються інваліди, які їх отримали безоплатно.

Відповідно до п.37 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 1997 року № 999 в редакції, чинній на час прийняття рішення про надання спірного автомобіля, після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безоплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення.

Однак, вказаний Порядок від 08.09.1997 року визнано таким, що втратив чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року за № 999 "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями".

Пунктом 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року за № 999, передбачено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда.

Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, після смерті інваліда залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід, який:

- має підстави для забезпечення автомобілем згідно з пунктом 3 цього Порядку;

- проживав і був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його проживання і реєстрації;

- не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

Перереєстрація автомобіля на ім'я інваліда з числа членів сім'ї, законного представника недієздатного інваліда, дитини-інваліда проводиться підрозділом МВС на підставі письмової довідки, форма якої затверджується Мінпраці. Довідка видається інваліду, законному представнику недієздатного інваліда, дитини-інваліда головним управлінням соціального захисту, в якому інвалід перебував на обліку, а інваліду внаслідок трудового каліцтва - відповідним управлінням виконавчої дирекції.

Член сім'ї померлого інваліда, який є також інвалідом, має право повторно стати на облік, але не раніше закінчення строку експлуатації автомобіля, отриманого за життя інвалідом чи законним представником недієздатного інваліда, дитини-інваліда.

Іншому члену сім'ї померлого інваліда, який проживає та зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним до спеціального фонду державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості одержаного автомобіля з урахуванням ступеня його зношення та суми, сплаченої за нього інвалідом.

Інвалід, законний представник недієздатного інваліда, дитини-інваліда отримує автомобіль на десятирічний строк без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі. Після закінчення зазначеного строку інвалід може користуватися таким автомобілем до отримання нового або повернути його головному управлінню соціального захисту чи управлінню виконавчої дирекції на умовах згідно з пунктом 14 цього Порядку.

Дана норма чітко визначає, що в пункті 16 встановлено не загальний строк експлуатації автомобіля, а саме строк експлуатації його інвалідом.

Крім того, абзацом 1 пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМ України від 19.07.1996 року за № 999 передбачено, що за бажанням інвалідів головні управління соціального захисту можуть забезпечувати їх автомобілями, ввезеними в Україну і визнаними в установленому порядку гуманітарною допомогою, без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі. Автомобілями, отриманими головними управліннями як гуманітарна допомога, інваліди (за їх бажанням або за бажанням законних представників недієздатних інвалідів), діти-інваліди (за бажанням їх законних представників), які перебувають на обліку в головних управліннях соціального захисту та управліннях виконавчої дирекції, забезпечуються безоплатно в порядку черговості. (Абзац перший пункту 41 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ України № 661 від 26.04.2007 року та № 387 від 17.04.2008 року).

Згідно абз. 2 п. 41 вказаного Порядку автомобіль, отриманий головним управлінням соціального захисту як гуманітарна допомога для конкретного інваліда, який перебуває на обліку, видається безоплатно такому інваліду (за його згодою або за згодою законного представника недієздатного інваліда), дитині-інваліду (за згодою її законного представника) незалежно від черговості на десятирічний строк, визначений з дати видачі, із зняттям з обліку. (Абзац другий пункту 41 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 661 від 26.04.2007 року).

Вимогами ч.3 ст. З Закону України "Про гуманітарну допомогу" передбачено, що зміну отримувача гуманітарної допомоги та її переадресування можливо здійснювати лише за погодженням з іноземними донорами за рішенням відповідної комісії з питань гуманітарної допомоги, тобто законодавець чітко визначив процедуру відчуження легкового автомобіля, переданого в якості гуманітарної допомоги інваліду, яка не передбачає права отримувача гуманітарної допомоги надавати дозвіл набувачу гуманітарної допомоги на її відчуження.

Окрім того, відповідно до статті 11-1 Закону України "Про гуманітарну допомогу", відповідно до якої після смерті інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше ніж 10 (десять) років, може бути переданий у власність одному із членів сім'ї інваліда за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.

Оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами в справі після смерті особи - ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1, то до них підлягають застосуванню нормативно-правові акти, чинні станом на вказаний час.

Зазначене судом першої інстанції не враховано та як наслідок ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права.

Тому, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації задовольнити.

Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "27" лютого 2013 р. скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_3 до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик

судді: (підпис) (підпис) Є.В.Одемчук С.М. Шевчук

З оригіналом згідно: суддя _______ А.Ю.Бучик

Повний текст cудового рішення виготовлено "06" серпня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10009

3- відповідачу Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації вул.Черняховського,105,м.Житомир,10005

4- прокуратура Житомирської області - вул.1-го Травня 11, м.Житомир, 10008