Ухвала суду № 32992665, 30.07.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Щербаков В.В.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"30" липня 2013 р. Справа № 817/1330/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНА-ОЙЛ" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" квітня 2013 р. у справі за поданням Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНА-ОЙЛ" про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2013 року Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби (далі - Сарненська МДПІ) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з поданням про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лана-Ойл" (далі - ТОВ "Лана-Ойл") коштів за податковим боргом на загальну суму 3431524,40 грн., зокрема: 1806065,00 грн. - податкові зобов'язання, 1625459,40 грн. - штрафні санкції.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року подання задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лана-Ойл" кошти, які перебувають у його власності в рахунок погашення податкового боргу в сумі 3431524,40 грн. за рахунок готівки, що належить такому платнику податків та шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Лана-Ойл" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Позивач надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Позивач та відповідач не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважних представників в засідання суду не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відтак, з урахуванням приписів ч.4 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 07.10.2004 року державним реєстратором Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Лана-Ойл" як юридичну особу, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.4-6). 18.02.2008 року відповідача взято на облік платника податків в Сарненській міжрайонній державній податковій інспекції Рівненської області Державної податкової служби, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.7).

Станом на 08.04.2013 року згідно з даними обліку заявника за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 3431524,40 грн., що підтверджується довідкою про суми податкового боргу (а.с.9).

Згідно з приписами п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України Сарненською МДПІ 06.02.2013 року відповідачу вручено податкову вимогу №1 на суму податкового боргу 3431524,40 грн.

Заборгованість відповідача по податку на прибуток приватних підприємств виникла на підставі податкового повідомлення - рішення №0000382340 /3 від 14.10.2008 року (а.с.12) на суму 3431524,40 грн., прийнятого на підставі акта перевірки №110/23/33213958 від 04.04.2008 року (а.с.13-21).

Згідно п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

На момент розгляду подання судом заборгованість перед бюджетом на загальну суму 3431524,40 грн. відповідачем не погашено.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податок на прибуток приватних підприємств належить до загальнодержавних податків і зборів і справляється на всій території України.

Відповідно до п. 4.2.1. п.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі, - Закон №2181) якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону №2181 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Судом встановлено, що ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.11.2012 року по справі №2а/1770/3704/2012 (а.с.11), позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лана-Ойл" до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду. Ухвала Рівненського окружного адміністративного суду від 30.11.2012 року по справі №2а/1770/3704/2012 набрала законної сили. Відтак, сума податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3431524,40 грн. є узгодженою і підлягає сплаті.

Всупереч цьому, відповідач не сплатив податкові зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 3431524,40 грн.

Згідно з п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пп.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків банка, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу або його частину.

Дана норма кореспондує з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, згідно якої орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За наведених обставин, подання про стягнення коштів за податковим боргом на загальну суму 3431524,40 грн., зокрема: 1806065,00 грн. - податкові зобов'язання, 1625459,40 грн. - штрафні санкції, підтверджене належними та допустимими доказами і підлягає до задоволення повністю.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обгрунтованість позовних вимог та правомірно задовольнив позов.

Посилання відповідача на те, що він не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду подання податкового органу є безпідставним, оскільки судом першої інстанції завчасно за юридичною адресою відповідача була направлена телеграма про виклик у судове засідання (а.с.39).

Твердження відповідача про те, що суд першої інстанції не мав права задовольняти подання податкового органу з огляду на те, що існував спір про право також є безпідставним.

Спір про право в контексті статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних законів, перелічених у статті 183-3 КАС України.

Звернення до податкового органу з проханням списати податковий борг є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідним поданням і по своїй правові природі не є спором про право.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНА-ОЙЛ" відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНА-ОЙЛ" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" квітня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Г.І. Майор

судді: (підпис) (підпис) А.Ю.Бучик С.М. Шевчук

З оригіналом згідно: суддя _______ Г.І. Майор

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби вул. Широка,18,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500

3- відповідачу Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАНА-ОЙЛ" вул.Широка,1,м.Сарни,Рівненська область,34500