ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
Головуючий у 1-й інстанції: Махаринець Д.Є.
Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.
УХВАЛА
іменем України
"05" серпня 2013 р. Справа № 2а/1770/1305/2012
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Бучик А.Ю.
суддів: Одемчука Є.В.
Шевчук С.М.,
при секретарі Самченко В.М. ,
за участю
представника позивача Корень О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" грудня 2012 р. у справі за позовом приватного підприємства "Компанія Автоленд" до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення ,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року задоволено позов приватного підприємства "Компанія Автоленд". Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби від 22.03.2012 року № 0000103500 та № 0000113500 про донарахування податку на додану вартість, податку на прибуток та застосування штрафних санкцій.
В апеляційній скарзі Здолбунівська об'єднана державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби просить скасувати вказану постанову через порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що на виконання постанови слідчого СВ УСБУ в Рівненській області від 14 листопада 2011 року про призначення документальної позапланової перевірки в межах кримінальної справи № 298, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.201 КК України в період з 23 листопада 2011 року по 13 грудня 2011 року Здолбунівською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП "Компанія Автоленд", за результатами якої складено акт від 20 грудня 2011 року №37/35-31690582 (а.с.8-51), що містить висновок про порушення позивачем п.4.1 ст.4; п.п.4.1.6 п.п.4.1.3 п.4.1 ст.4; п.п.7.4.1 п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; п.135.1 ст.135 ПК України, що потягло донарахування відповідачем податку на прибуток в сумі 327 671 грн.; п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", що потягло донарахування відповідачем податку на додану вартість в сумі 165881 грн.
Податковими повідомленнями - рішеннями Здолбунівської ОДПІ від 22.03.2012 року №0000103500 та № 0000113500, відповідно, ПП "Компанія Автоленд" донараховано податок на додану вартість на суму 165881 грн., визначено штрафні санкції на суму 41470 грн., донараховано податок на прибуток на суму 327671 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 76999 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що 27.05.2009 р. між Morso Motor Kompagni A/S (Vestera 2, 7900 Nykobing M, Denmark) (продавець) та ПП "Компанія Автоленд" (покупець) підписано контракт №18/АВ на поставку сільськогосподарської техніки, що була у вжитку, а саме: комбайна John Deere, модель 9780CTS, 2002 року випуску із зернозбиральною жниваркою John Deere, 7,6м, яка транспортується на візку John Deere, вартістю 40000,00 євро. Продавцем виписано фактуру від 27.05.2009р. №88271 на загальну суму 40000,00 євро, яка оплачена позивачем шляхом проведення розрахунку в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок.
На підставі поданої вантажно-митної декларації митний орган здійснив митне оформлення та випуск отриманої позивачем сільськогосподарської техніки у вільний обіг.
В подальшому, в результаті проведеного розслідування щодо експорту сільськогосподарського обладнання з Данії до України встановлено, що в червні 2009 року "Morso Motor Kompagni A/S" експортувала ПП "Компанія Автоленд" комбайн John Deere за ціною продажу в 90 000 євро, що сплачувалась відповідно до інвойсів № 88271 від 27.05.2009 р. на суму 40 000 євро через банківський переказ від ПП "Компанія Автоленд", № 88943 від 12.06.2009 р. на суму 40 000 євро через банківський переказ в Польщі, № 88942 від 27.05.2009 р. на суму 10 000 євро готівкою.
На підставі вказаного, податковий орган вважав кошти в розмірі 50 000 євро, що в еквіваленті становить 531198, 17 грн., безповоротною фінансовою допомогою, отриманою платником податку у 2-му кварталі 2009 р., не включеною до валових доходів та не задекларованою, що є порушенням пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
В червні 2010 року позивачем здійснено продаж вказаного комбайну фермерському господарству "Ніколь-В" за ціною 491666,67 грн., крім того, ПДП - 98333,33 грн.
Вважаючи звичайною ціною вказаного комбайна розмір, що в еквіваленті 90 000 євро становить 954307,89 грн., податковий орган визначив вказаний продаж таким, що проведений за ціною меншою, від звичайної, на 462641, 22 грн., що є порушенням п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Тому, на підставі п.п.4.1.3 п.4.1 ст.4 відповідач визначив заниження валового доходу, відсутність декларування при продажі комбайну суми 462641,22 грн. та, відповідно, заниження податку на додану вартість на 92528,24 грн. з боку позивача.
Колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції щодо помилковості вказаних тверджень з огляду на наступне.
Статтею 4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (далі закон №168/97-ВР) визначено бази оподаткування для різних видів товарів. Зокрема для товарів (робіт, послуг), які поставляються на митній території України встановлено, що база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі, якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами (пункт 4.1. даної статті).
Згідно з пунктом 1.18. статті 1 Закону № 168/97-ВР - звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20. статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року за № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон № 334/94-ВР).
Відповідно до підпункту 1.20.1. пункту 1.20. статті 1 Закону № 334/94-ВР - якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). При цьому відповідно до підпункту 1.20.8. пункту 1.20. статті 1 Закону № 334/94-ВР обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.
Для товарів, які ввозяться на митну територію України базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства (пункт 4.3. даної статті).
При наступному продажі імпортованого товару на митній території України податкове зобов'язання з податку на додану вартість визначається платником податків на підставі п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" від З квітня 1997 року № 168/97-ВР.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року, в справі за позовом ПП "Компанія Автоленд" до Рівненської митниці Державної митної служби України визнано право позивача, як імпортера, на визначення митної вартості ввезеного комбайна за контрактною вартістю, що складає 40 000 євро, із врахуванням технічних характеристик, вживаності, зношеності.
Постановою слідчого слідчого відділу УСБУ в Рівненській області закрито провадження в кримінальній справі № 298 щодо службових осіб ПП "Компанія Автоленд" за ознаками контрабандного переміщення товару у великому розмірі: комбайна John Deere, модель 9780CTS, серійний номер №Z09780A073159; жниварки 625R, серійний номер №Z0625RX021333, візка серійний номер №W09LWMSW02RW75045, а також іноземної валюти в сумі 50 000 євро через митний кордон України, тобто злочину, передбаченого ч.1 ст.201 КК України на підставі п.2 ст.6 КПК України за відсутністю в діянні складу злочину.
З матеріалів кримінальної справи, оглянутої колегією суддів, вбачається оплата позивачем згідно інвойсу № 88271 від 27.05.2009 р. суми в розмірі 40 000 євро через банківський переказ від ПП "Компанія Автоленд", що підтверджується випискою банку. Оплата по інвойсу № 88943 від 12.06.2009 р. на суму 40 000 євро проведена через банківський переказ в Польщі, по інвойсу № 88942 від 27.05.2009 р. на суму 10 000 євро - готівкою від фізичної особи.
Вказане спростовує твердження податкового органу про отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги та продаж товару за ціною меншою, від звичайної.
Висновок податкового органу про заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток при наданні сільськогосподарської техніки в оренду на суму 238125 грн. та, відповідно, заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість також є неправомірним.
Відповідно до ч.1 ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України (ч.6 ст.283 ЦК України).
За правилами ст.801 ЦК України наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі, зі сплатою податків та інших платежів несе наймач.
Укладаючи договори оренди сільгосптехніки, позивач враховував вказані приписи законодавства.
Безпідставним є самостійне обрахування податковим органом суми орендної плати та пов'язаність її розміру із поняттям амортизації орендованої техніки та забезпечуваністю рівня рентабельності.
Рентабельність - поняття, що характеризує економічну ефективність виробництва, за якої підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) повністю відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток як головне джерело розширеного відтворення.
Як вбачається з матеріалів справи, підприємство позивача відповідало ознакам рентабельності у перевіряємому періоді.
Крім того, судом першої інстанції вірно враховано положення п.86.9 ст.89 ПК України, що визначає особливий статус матеріалів перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність. Матеріали перевірки, у тому числі акт перевірки, на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, є доказами у кримінальній справі, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що передбачено Кримінально-процесуальним кодексом. Податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, акт перевірки, який складено за результатами перевірки, призначеної у межах досудового слідства у кримінальній справі, не може бути підставою для визначення податкових зобов'язань. У такому випадку, підставою для визначення податкових зобов'язань є обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, як то передбачено п.58.4 ст.58 ПК України.
Реабілітуючими ж, є такі обставини закриття справи, за якими особа визнається невинною у вчиненні злочину, в зв'язку з чим відновлюється її добре ім'я, репутація. Це відсутність події злочину, відсутність у діянні складу злочину, недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину (пункти 1, 2 ст. 6, п. 2 ст. 213 КПК України). При закритті справи з реабілітуючих обставин повинні бути відновлені порушені права громадянина, відшкодована шкода, заподіяна незаконним затримуванням, запобіжними заходами, притягненням як обвинуваченого.
До особи, звільненої від кримінальної відповідальності, справа якої закрита за нереабілітуючих обставин, усі вищезгадані заходи щодо поновлення її прав не застосовуються. Закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами допускається виключно судом.
Поскільки закриття кримінальної справи, в даному випадку, мало місце за реабілітуючої обставини - за відсутністю в діях посадових осіб позивача складу злочину, то приписи п.58.4 ст.58 ПК України на вказані правовідносини не розповсюджуються.
Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про незаконність та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" грудня 2012 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик
судді: (підпис) (підпис) Є.В.Одемчук С.М. Шевчук
З оригіналом згідно: суддя _______ А.Ю.Бучик
Повний текст cудового рішення виготовлено "06" серпня 2013 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Приватне підприємство "Компанія Автоленд" вул.Шосова, 95,с.Здовбиця,Здолбунівський район, Рівненська область,35709
3- відповідачу Здолбунівська об"єднана державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби вул.Приходька, 1-А,м.Здолбунів,Рівненська область,35705
Судове рішення № 32992405, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.08.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1770/1305/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: