Постанова № 32991716, 16.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 р. Справа № 818/2924/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.05.2013р. по справі № 818/2924/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Державної казначейської служби України у м.Сумах Сумської області , Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах Публічне акціонерне товариство "Суми-авто"

про визнання дій протиправними, стягнення помилково сплаченого збору,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач-ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням уточнень просив визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо відмови надати управлінню Державної казначейської служби України у м. Сумах подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за відчуження автомобіля в сумі 3076,00 грн, та зобов'язати надати подання на повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за відчуження автомобіля в сумі 3076,00 грн з Державного бюджету України.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в серпні 2011 року позивач придбав автомобіль марки Chery Eastar DC14B 3HI, при реєстрації транспортного засобу в органах державтоінспекції сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3076,00 грн. В березні 2013 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, управління Державної казначейської служби України у м. Сумах із заявами для вирішення питання про повернення на його користь 3076,00 грн помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. На заяви отримав відповіді, якими позивачу було відмовлено (а.с.10,11).

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними, не обґрунтованими, безпідставними і такими, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Між тим, такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Пунктом 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено виключний перелік осіб -платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Тобто, відповідно до вказаного Закону обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.

Проте, відповідно до пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).

Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01 листопада 1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Враховуючи, що Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»не передбачено сплату збору при придбанні автомобіля, а сплата даного збору передбачена лише при його відчуженні, колегія суддів дійшла висновку про повернення ОСОБА_1 безпідставно отриманого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі легкового автомобіля.

Сума сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3076,00 грн., сплату якого підтверджено наявними в матеріалах справи документами (а.с.16), підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Згідно підпункту 7.2 розділу 7 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. №21-2, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України, передбачено, що Державна казначейська служба України веде бухгалтерській облік усіх надходжень Державного бюджету України, та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002р. №226 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Колегія суддів зазначає, що позивач звертався до пенсійного органу з заявою про повернення помилково сплачених коштів, проте УПФУ в м. Сумах дії, щодо повернення ОСОБА_1 коштів помилково сплачених, вчинені не були, а тому колегія суддів дійшла висновку про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо повернення коштів позивачу.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам ст. 159 КАС України, оскільки воно ухвалено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197 п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.05.2013р. по справі № 818/2924/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 -задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Сумах вчинити дії щодо повернення ОСОБА_1 коштів в сумі 3076 грн., сплачених як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні автомобіля марки Chery Eastar DC14B3HI, 2011 року випуску згідно меморіального ордеру №173_399 від 17.08.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 121 грн. 80 коп. (сто двадцять одну гривну вісімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Старостін В.В.