Ухвала суду № 32990820, 06.08.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2013 р.Справа № 2а-6777/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Коночук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтур - Екс" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 17.05.2011 №0000230037, №0000240037,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2012р. ТОВ "Грінтур-Екс» (далі товариство) звернулось в суд із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 17.05.2011 №0000230037, №0000240037.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в період з 12 по 26 квітня 2011р. ДПІ провела перевірку Товариства з питання правомірності визначення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання по податковому кредиту за лютий 2011р. та суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за лютий 2011р. За результатами перевірки складено акт від 05.05.2011р. №549/37/25380435 у висновках якого зазначені порушення норм податкового законодавства України. На підставі ату перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення рішень від 17.05.2011р. №0000230037, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 462064грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1грн. та №0000240037, яким встановлено завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 60945грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1грн.

Позивач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ на підставі невірних висновків, оскільки у нього є усі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження реальності господарських відносин з контрагентом, а тому посилаючись на зазначені обставини просить позов задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013р. позов задоволено.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби від 17.05.2011р. №0000230037.

Визнано протиправними та скасоване податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби від 17.05.2011р. №0000240037.

Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтур - Екс" судові витрати в сумі 2 146грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані первинні бухгалтерські та податкові документи, які підтверджують реальність господарських операцій та правомірність формування податкового кредиту та визначення бюджетного відшкодування.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що на підставі перевірки Товариства з питання правомірності визначення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання по податковому кредиту за лютий 2011р. та суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за лютий 2011р., а також акту перевірки, ДПІ прийняла 17.05.2011р. податкове повідомлення-рішення рішення за №0000230037, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 462064грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1грн. та податкове повідомлення-рішення за №0000240037, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 60945грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1грн.

Підставою для прийняття таких рішень стали висновки ДПІ згідно яких Товариством не доведено реальність господарських операцій з контрагентами; встановлене штучне формування Товариством податкового кредиту у зв'язку з чим, підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2011р. на 462064грн.

Перевіряючи правомірність прийнятого податковими органами рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно ч.1 ст.9ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок формування та нарахування податкового кредиту, суми якого в подальшому приймають участь при визначенні суми бюджетного відшкодування з ПДВ, встановлений пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, ст.198 ПК України, зокрема п.198.1 - п.198.3 цієї статті.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (у разі не отримання податкової накладної).

В ч.2 цього ж пункту зазначено, що платник податку несе відповідальність лише в разі не підтвердження сум податку зазначеними цим пунктом документами на момент проведення перевірки податковим органом.

Підставою для зменшення податкового кредиту позивача відповідач вважав достатньою наявність податкової інформації про не підтвердження реального здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Восток Сервіс», ТОВ ІБЖ «Васко», ПП «Бізнесіндустрія» по придбанню та продажу товарів (робіт, послуг) за лютий 2011р. у зв'язку наявністю господарський операцій із сумнівними контрагентами.

Однак, як вбачається з матеріалів справи між позивачем та його контрагентами укладалися договори на створення та передачу науково-технічної продукції за №ГР-29/07-1 від 29.07.2010р. з додатковою угодою №1 від 15.03.2011р.; договір на поставку ТМЦ №84/04/10 від 22.04.2010р.; договори за №ГР-04/01-1 від 04.01.2010р.; №ГР-13/05-1 від 13.05.2010р. та інші. Позивачем, на виконання умов договору надані: - відповідна акти здачі-приймання робіт; - податкові накладні; довідки про вартість робіт; смету; расхідні накладні; документі, які підтверджують оплату виконаних робіт. Позивач одержав від постачальників податкові накладні, які містять усі необхідні реквізити (т.1 а.с.100-250).

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції були допитані керівники ТОВ «Восток- Сервіс», ТОВ ІБЖ «Васко», які підтвердили факт надання послуг, поставки товару позивачу, а також повної оплати отриманого товару. При цьому підтвердили реальність господарських операцій з позивачем.

Статтею 138ПК України визначені витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Під час з'ясування обставин по справі встановлено, що витрати понесенні позивачем є прямо пов'язаними із господарською діяльністю та згідно п.п.14.1.27 п. 14.1 ст.14, ст.138ПК України правомірно включені до складу податкового кредиту, у зв'язку з чим, суд першої інстанції встановив, що ці факти повністю доводять встановлення зв'язку господарських операцій між позивачем та його контрагентами і подальшою господарською діяльністю позивача.

Статтею 198ПК України визначено порядок формування вартості товару (послуг) та дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Статтею 201ПК України визначений порядок видачі та оформлення податкової накладної.

Оскільки платником податку надані усі необхідні бухгалтерські та податкові документи на підтвердження реальності господарської діяльності з названими контрагентами, підтвердив факт отримання товару (послуг) суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення про зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування на 462064грн. та, зменшення від'ємного значення з ПДВ на суму 60945грн. є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

За правилами ч.1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції ДПІ не довела факту порушень щодо оформлення податкових накладних, не довела й факту безтоварності операцій з метою формування фіктивного податкового кредиту та укладання нікчемних правочинів, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування спірних податкових повідомлень-рішень. Порушення податкового законодавства контрагентами позивача в другому та третьому ланцюгах постачання податковим органом не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку.

За таких обставин, судова колегія доходить до висновку, що господарські операції, вчинені позивачем не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, Товариством не допущено порушень вимог діючого законодавства під час формування податкового кредиту по операціям з контрагентами, а відтак має право на формування податкового кредиту та визначення бюджетного відшкодування.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко