Ухвала суду № 32990066, 13.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року справа №812/4268/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Бадахової Т.П., Старосуда М.І., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби та апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Криворізьке» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 р. у справі № 812/4268/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Криворізьке» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2012 року № 0002311501, від 26.12.2012 року № 0002321501, від 26.12.2012 року № 0002331501, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2012 року № 0002311501, від 26.12.2012 року № 0002321501, від 26.12.2012 року № 0002331501.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вх. №300 від 31.12.2012 року позивачем були отримані від Алчевської ОДПІ Луганської області три податкових повідомлення-рішення: № 0002311501 від 26.12.2012 року на суму 8745,32 грн.; за № 0002321501 від 26.12.2012 року на суму 4024,24 грн.; за № 0002331501 від 26.12.2012 року на суму 50602,75 грн., з якими позивач не погоджується та просить скасувати.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 р. у справі № 812/4268/13-а позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 26.12.2012 року №0002321501.

Визнано частково протиправним та скасовано частково на суму 26 675 грн. 25 коп. податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби №0002331501 від 26.12.2012 року.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а тому просив скасувати постанову та прийняти нове рішення про повне задоволення позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а тому просив скасувати постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Приватне акціонерне товариство «Криворізьке», зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Брянківської міської ради 06.05.2011 року на підтвердження чого було видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №179018 (а.с.78). Крім того, позивач перебуває на податковому обліку у Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області Державної податкової служби.

На підставі п.п.20.1.4, п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України Алчевською об'єднаною державній податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку своєчасності сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з орендної плати за землю ПРАТ «Криворізьке» за період з 01.06.2010 року по 22.11.2010 року, за результатами якої було складено акт від 19 грудня 2012 року № 74/152/31780403 (а.с. 24-27).

Відповідно до висновків акта від 19 грудня 2012 року № 74/152/31780403 перевіркою встановлено ПРАТ «Криворізьке», несвоєчасно сплачено протягом граничних строків самостійно визначені грошові зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки, встановлених п. 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України.

21.01.2010 року позивачем було подано до відповідача податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за № 94 за 2010 рік, в якій позивачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання до сплати щомісячно у розмірі 69945,23 грн. (а.с. 69).

20.05.2010 року за № 4513 позивачем було подано уточнюючий розрахунок до декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за №94 за 2010 рік, яким самостійно змінено суму податку до сплати в наступних розмірах: січень 2010 року - 69945,23 грн.; лютий 2010 року - 69945,23 грн.; березень 2010 року - 69945,23 грн., квітень 2010 року - 69945,23 грн., травень 2010 року - 72220,86 грн.; червень 2010 року - 72220,86 грн., липень 2010 року - 72220,86 грн.; серпень 2010 року - 72220,86 грн.; вересень 2010 року - 72220,86 грн.; жовтень 2010 року - 72220,86 грн.; листопад 2010 року - 72220,86 грн.; грудень 2010 року - 72220,86 грн.

22.07.2010 року за № 7922 позивачем було подано уточнюючий розрахунок до декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за №94 за 2010 рік, яким самостійно змінено суму податку до сплати в наступних розмірах: січень 2010 року - 69945,23 грн.; лютий 2010 року - 69945,23 грн.; березень 2010 року - 69945,23 грн., квітень 2010 року - 69987,46 грн., травень 2010 року - 72220,86 грн.; червень 2010 року - 15348,38 грн., липень 2010 року - 15232,36 грн.; серпень 2010 року - 15232,36 грн.; вересень 2010 року - 15232,36 грн.; жовтень 2010 року - 15232,36 грн.; листопад 2010 року - 15232,36 грн.; грудень 2010 року - 15252,36 грн.

Позивачем була визначена сума грошового з орендної плати з юридичних осіб за квітень 2010 року в сумі 72220,86 грн. зі строком сплати 30 травня 2010 року, однак позивачем було допущено затримку сплати цього грошового зобов'язання на 91 календарний день.

Положеннями пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що діяв до 01 січня 2011 року, визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити останню протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 цього Закону, якщо узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків в строк, то вона визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у разі не сплати платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Згідно пункту 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідальність платників податків за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань визначено статтею 126 Податкового кодексу України, згідно якої у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання та у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

Крім того, умовою застосування штрафної санкції у відповідності до приведених норм Закону є факт несвоєчасно оплаченого узгодженого податкового зобов'язання.

Для застосування таких штрафних (фінансових) санкцій за зазначені порушення згідно зі ст. 126 Податкового кодексу України слід визначити погашену суму боргу, а потім, у залежності від кількості днів затримки, розрахувати відповідний відсоток, від погашеної суми боргу. Тому вказана штрафна (фінансова) санкція застосовується виключно після погашення суми боргу або його частини.

Як встановлено підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та статтею 126 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник зобов'язаний сплатити штраф у відсотковому відношенні від погашеної суми податкового боргу залежно від строків затримки такої сплати.

Таким чином, штрафна санкція нараховується органом державної податкової служби на погашену суму податкового боргу залежно від кількості днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Отже, при поданні уточнюючого розрахунку відсутній об'єкт застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ст. 126 Податкового кодексу України, оскільки подання уточнюючого розрахунку не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, у той час як нарахування штрафних санкцій на підставі вищезазначеного пункту залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Нарахування позивачеві штрафної санкції в розмірі 1224,48 грн. та 8,45 грн. за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань є неправомірним.

Щодо нарахованих штрафних санкцій 2336,18 грн. та 455,13 грн. суд зазначає наступне.

23.12.2010 року відповідачем було проведено перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати ЗАТ «Кріворзьке» за період з 30.09.2009 рок по 29.09.2010 року за результатами перевірки складено акт №220/151/31780403 (а.с.70). На підставі вказаного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004511501/0 від 23.12.2010 року, яким позивача зобов'язано сплати штраф у розмірі 50% у сумі 436577,91 грн. (а.с.72). З розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення - рішення №0004511501/0 від 23.12.2010 року вбачається, що серед іншого підставою для нарахування штрафної санкції в розмірі 50% у сумі 5840,44 грн. та у сумі 1137,82 року стали: декларація № 94 від 21.01.10 року з датою нарахування 30.06.2010 рок, датою сплати 29.09.2010 року, розміром сплати 11680,88 грн. та 91 днем затримки та уточнюючий документ № 4513 від 20.05.2010 року з датою нарахування 30.06.2010 рок, датою сплати 29.09.2010 року, розміром сплати 2275,63 грн. та 91 днем затримки (а.с.73-75).

Тобто, на погашені суми 2275,63 грн. та 11680,88 грн. відповідачем вже нараховувалось штрафна санкція у розмірі 50% (податкове повідомлення - рішення №0004511501/0 від 23.12.2010 року), у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що податковим повідомленням - рішенням від 26.12.2012 року №0002321501 податковим органом на підставі вимог ст.126 Податкового кодексу України до підприємства повторно застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 20%.

Нормами Податкового кодексу України не передбачено право (функції) податкового органу на повторне застосування до платника податків фінансових санкцій за теж саме правопорушення, тому підстав для нарахування штрафної санкції у розмірі 20% (податкове повідомлення-рішення від 26.12.2012 року №0002321501) у відповідача відсутні.

Таким чином, судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про задоволення вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 26.12.2012 року №0002321501.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 26.12.2012 року № 0002331501, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 50602,72 грн. суд вважає, що у даному випадку прийняття відповідачем вказаного рішення також не в повному обсязі відповідає вимогам закону.

З приводу нарахованих 5216,02 грн., 11397,70 грн., 9606,40 грн., 455,13 грн. вважає за необхідне зазначити, що передумовою застосування до позивача вказаних штрафних санкцій було подання позивачем уточнюючого розрахунку з виправленими показниками після подачі декларацій за відповідний звітний період.

При поданні уточнюючого розрахунку відсутній об'єкт застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III та ст. 126 Податкового кодексу України, оскільки подання уточнюючого розрахунку не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, у той час як нарахування штрафних санкцій на підставі вищезазначеного пункту залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Отже, нарахування позивачеві штрафної санкції в розмірі 5216,02 грн., 11397,70 грн., 9606,40 грн., 455,13 грн. за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань є неправомірним.

З приводу нарахованих сум штрафних санкцій у розмірі 6436,85 грн. (платіжне доручення №1316 від 20.09.2010), 566,45 грн. (платіжне доручення №1414 від 05.10.2010), 455,13 грн. (платіжне доручення №1414 від 05.10.2010), 563,32 грн. (платіжне доручення №1379 від 01.10.2010), 375,42 грн. (платіжне доручення №1378 від 01.10.2010), 1086,16 грн. (платіжне доручення №1347 від 29.09.2010), 2011,07 грн. (платіжне доручення №1414 від 05.10.2010), 3749,59 грн. (платіжне доручення №1442 від 11.10.2010), 3743,50 грн. (платіжне доручення №1467 від 15.10.2010), 4484,88 грн. (платіжне доручення №1469 від 18.10.2010), 455,13 грн. (платіжне доручення №1469 від 18.10.2010) слід зазначити наступне.

Статтею 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 01 січня 2011 року, визначалося, що податкові зобов'язання сплачуються самостійно або за рішенням органу стягнення. За приписами підпункту 7.1.1. пункту 7.1. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти. При цьому, коштами є майном у розумінні частини 1 статті 139 Господарського кодексу України. Частиною 1статті 134 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Відповідно до пункту 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Згідно з пунктом 3.8 постанови Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976), якою затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, обов'язковим реквізитом платіжного доручення є «Призначення платежу», який заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «призначення платежу» цього документу.

З цього вбачається, що податковий орган не вправі був самостійно змінювати призначення платежу, визначеному позивачем в платіжних дорученнях, тому суд приходить до висновку, що податковий орган неправомірно змінив призначення платежу та, як наслідок, неправильно визначив період прострочення сплати орендної плати за землю.

Неправомірні дії податкового органу щодо зміни призначення платежу потягнули за собою здійснення неправильного розрахунку кількості днів прострочення сплати податкових зобов'язань, але на правильність розрахунку розміру штрафних санкцій за прострочення сплати зобов'язань за травень 2010 року, червень 2010 року не вплинули.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби №0002331501 від 26.12.2012 року на суму 26 675 грн. 25 коп. підлягає частковому скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 26.12.2012 року № 0002311501, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 8745,32 грн. суд вважає, що у даному випадку прийняття відповідачем вказаного рішення в повному обсязі відповідає вимогам закону.

Податковий орган не вправі був самостійно змінювати призначення платежу, визначеному позивачем в платіжних дорученнях, тому суд приходить до висновку, що податковий орган неправомірно змінив призначення платежу та, як наслідок, неправильно визначив період прострочення сплати орендної плати за землю.

Однак, при цьому, на підставі досліджених платіжних доручень №1553 від 28.10.2010 року (призначення платежу орендна плата за землю (період не визначено) (а.с.159), №1469 від 17.10.2010 року (призначення платежу орендна плата за землю за червень 2010 року) (а.с.63), №1634 від 21.11.2010 року (призначення платежу орендна плата за землю за вересень - жовтень 2010 року) (а.с.152), №1615 від 15.11.2010 року (призначення платежу орендна плата за землю за серпень - вересень 2010 року) (а.с.66), №1589 від 08.11.2010 року (призначення платежу орендна плата за землю за серпень - вересень 2010 року) (а.с.65), №1577 від 03.11.2010 року (призначення платежу орендна плата за землю за липень - серпень 2010 року) (а.с.64), №1634 від 21.11.2010 року (призначення платежу орендна плата за землю за вересень-жовтень 2010 року) з врахуванням призначень платежу, позивач прострочив сплату зобов'язання з орендної плати за землю за липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року з урахуванням зміни призначення платежу податковим органом до 30 днів, що, в свою чергу, свідчить про не виконання позивачем свого обов'язку щодо своєчасної сплати податкових зобов'язань, за порушення якого статтею 126 Податкового кодексу України передбачено відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У даному випадку, неправомірні дії податкового органу щодо зміни призначення платежу потягнули за собою здійснення неправильного розрахунку кількості днів прострочення сплати податкових зобов'язань, але на правильність розрахунку розміру штрафних санкцій за прострочення сплати зобов'язань за липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року не вплинули.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 26.12.2012 року №0002311501 відсутні.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 р. у справі № 812/4268/13-а - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Криворізьке» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 р. у справі № 812/4268/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 р. у справі № 812/4268/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання рішення законної сили.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді Т.П. Бадахова

М.І. Старосуд