Ухвала суду № 32989925, 13.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Любченко С.Д.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року справа №269/2913/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Васильєва І.А., Яманко В.Г., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 26 червня 2013 року про залишення без руху справи № 269/2913/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м.Макіївці Донецької області про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради, в якому просив визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради щодо нарахування та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов'язати відповідача здійснити нарахування позивачу подопомги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на поточний рік за період з 18 листопада 2012 року та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача нараховану відповідачем допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 18 листопада 2012 року з урахуванням фактично виплачених сум , та стягнути на користь позивача з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору у розмірі 34,41 грн (а.с. 2-6).

Ухвалою Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 26 червня 2013 року адміністративну позовну заяву ОСОБА_2 до Управління праці та соціальн захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м.Макіївці Донецької області про перерахунок допомоги по доіляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - залишено без руху та надано строк для усунення зазначених недоліків до 08.07.2013 року (а.с. 1).

Позивач з ухвалою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, та прийняти нову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 10-12).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, при зверненні позивача з позовом та відсутності необхідних доказів, суд вирішує питання про необхідність витребування таких доказів в порядку підготовки справи до судового розгляду, або в судовому засіданні за участю сторін.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно абзацу 1 частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 108 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Совєтського районного суд м. Макіївки Донецької області від 26 червня 2013 року позовну заяву залишено без руху, оскільки подана з порушенням ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: на підтвердження адміністративного позову позивачем не були надані - копія рішення відповідача про відмову здійснення перерахунку та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, довідка про виплачену допомогу, повідомлення про відмову у призначенні допомоги (арк. спр. 1).

Відповідно до ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Колегія суддів зазначає, що ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України містить вичерпний перелік вимог до позовної заяви. Крім того, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 110 Кодексу адміністративного судочинства України суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку. З цією метою суд може прийняти рішення про витребування документів та інших матеріалів; навести необхідні довідки; провести огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду; призначити експертизу, вирішити питання про необхідність залучення свідків, спеціаліста, перекладача.

Згідно ч. 5 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може збирати докази з власної ініціативи.

Згідно ч. 4 та 5 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Тобто, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, при зверненні позивача з позовом та відсутності необхідних доказів, суд вирішує питання про необхідність витребування таких доказів в порядку підготовки справи до судового розгляду, або в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції прийнято ухвалу від 26 червня 2013 року з порушенням норм процесуального права, без дослідження всіх обставин справи, що обумовлює наявність підстав для її скасування.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 7 липня 2010 року N 2453-VI, яка є чинною з 30 липня 2010 року) підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про залишення без руху позову є помилковим, оскільки суд при винесенні ухвали порушив норми процесуального права, внаслідок чого, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 195, 197, 199, 202, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 ухвалу Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 26 червня 2013 року у справі № 269/2913/13-а - задовольнити.

Ухвалу Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 26 червня 2013 року у справі № 269/2913/13-а - скасувати.

Справу № 269/2913/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради, третя особа - Управління Державної казначейської служби України в м.Макіївки Донецької області про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв