ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" серпня 2013 р. Справа № 921/402/13-г/9
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Скрипчук О.С.
суддів Кравчук Н.М.
Матущака О.І.
При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль мостобуд» за № 48 від 02.07.2013 року;
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.06.2013 року;
у справі № 921/402/13-г/9;
за позовом: Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Державної служби автомобільних доріг України, Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Тернопіль;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль мостобуд», с.Острів Тернопільського району Тернопільської області
про стягнення 311 662,02 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: Левкович Ю.В. - керівник;
прокурора: Луцик Г.Д. - посвідчення 004096 від 14.09.2012 року;
ВСТАНОВИВ:
Тернопільський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Державної служби автомобільних доріг України, Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства ТзОВ «Тернопіль мостобуд» про стягнення 384 991,24 грн. амортизаційних відрахувань.
25.06.2013 року прокурором було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог № 1187-13 від 25.06.2013 року, в якій просив стягнути з ТзОВ «Тернопіль мостобуд» на користь ДП «Тернопільський облавтодор» суму боргу 311 662,02 грн. Дана заява судом було прийнято до розгляду.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.06.2013 року у справі № 921/402/13-г/9 (суддя Гевко В.Л.) позов Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Державної служби автомобільних доріг України, Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» задоволено. Суд виніс рішення, яким стягнув з ТзОВ «Тернопіль мостобуд» на користь Дочірнього підприємства «Тернопільській облавтодор» 311622,02 грн. заборгованості - залишку амортизаційних відрахувань.
Не погодившись з даним рішенням ТзОВ «Тернопіль мостобуд» подало апеляційну скаргу за № 48 від 02.07.2013 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.06.2013 року, прийняти нове рішення, яким позов залишити без розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що прокурором у даній справі пред'явлено позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності, тому судом безпідставно прийнято позов прокурора до провадження.
Прокуратурою Тернопільської області та позивачем було подано до суду заперечення на апеляційну скаргу № 1607-13 від 07.08.2013 року, № 06-2/1248 від 06.08.2013 року в яких просять рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.06.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідачем було подано до суду апеляційної інстанції документи, а саме: бухгалтерська довідка ТзОВ «Тернопіль мостобуд» № 77 від 12.08.2013 року, лист ТзОВ «Тернопіль мостобуд» б/н від 26.11.2012 року який був адресований директору ДП «Тернопільський Облавтодор» Гаврилюку В.Ф.; лист ТзОВ «Тернопіль мостобуд» № 244 від 14.11.2012 року який був адресований директору ДП «Тернопільський Облавтодор» Гаврилюку В.Ф.; лист ТзОВ «Тернопіль мостобуд» № 266 від 24.02.2012 року який був адресований директору ДП «Тернопільський Облавтодор» Гаврилюку В.Ф.; акт звірки розрахунків між ДП «Тернопільський облавтодор» та ТзОВ «Тернопільмостобуд» за червень 2013 року; Акт здачі-прийняття робіт № 14/09-04 від 14.09.2012 року; Акт встановлення запасних частин за липень 2012 року; накладна № 22/08-19 від 22.08.2011 року, Акт встановлення запасних частин за грудень 2011 року; Акт встановлення запасних частин за листопад 2011 року; видаткова накладна б/н від 28.08.2012 року; Акт встановлення запасних частин за серпень 2012 року; Акт встановлення запасних частин за серпень 2012 року; довідка з ЄДПОУ ТзОВ «Тернопіль мостобуд» серії АА № 5806443.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року було змінено склад колегії суддів.
Позивачем було подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи № 06-2/1284 від 12.08.2013 року, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання. Дане клопотання судовою колегією відхилене, оскільки остання не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2009р. між Дочірнім підприємством «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (орендодавець) та ТзОВ «Тернопіль мостобуд» (орендар) було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу.
В розділі 4 договору сторони погодили, що передбачені законодавством амортизаційні відрахування на майно, що орендується, нараховує та залишає у своєму розпорядження орендар. Амортизаційні відрахування використовуються на відновлення орендованих основних фондів. За підсумками звітного року заборгованість орендаря за орендоване майно зменшується на суму нарахованої амортизації та збільшується на суму проведених капітальних поліпшень здійснених за рахунок нарахованої амортизації. Для обліку таких операцій орендар щомісячно до 15 числа наступного за звітним роком надає орендодавцю первинні документи про суму нарахованої амортизації та вартість здійснених капітальних поліпшень.
Пізніше, 18.01.2013р. між сторонами було укладено додатковий договір про внесення змін і доповнень до договору оренди цілісного майнового комплексу. Пунктом 1. додаткового договору сторони дійшли згоди достроково припинити термін дії договору оренди цілісного майнового комплексу від 26.06.2009 року з 18 січня 2013 року.
Згідно п.2 додаткового договору, орендар зобов'язується до підписання акту приймання-передачі погасити заборгованість по орендній платі згідно наданого орендодавцем рахунку та повернути орендодавцю залишок амортизаційних відрахувань на орендовані необоротні активи в сумі 631 438,73 грн.
Пунктом 3 додаткового договору сторони визначили, що майно повертається орендарем орендодавцю за актом приймання-передачі після закінчення дії договору оренди та після повного розрахунку сторін, але не пізніше 31 січня 2013 року. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання передачі майна з оренди.
Сторони погодили, що додатковий договір вступає в силу з моменту нотаріального посвідчення (п.6 додаткового договору).
На виконання п. 3 додаткового договору, 31.01.2013 року між сторонами був підписаний акт прийому передачі цілісного майнового комплексу.
Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача амортизаційних відрахувань в сумі 311622,02 грн., згідно умов додаткового договору.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Судом встановлено, що спірні правовідносини виниклі з приводу оренди майна, які регулюються положеннями §1 глави 58 ЦК України, §5 глави 30 ГК України та Закону України „Про оренду державного та комунального майна".
Згідно статті 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до статті 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Згідно статті 763 Цивільного Кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до статті 23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси підприємств нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар. Право власності на майно, придбане за рахунок амортизаційних відрахувань, належить власнику орендованого майна, якщо інше не передбачено договором оренди.
Наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 року № 847 затверджено Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.1997 року за № 446/2250 ( далі -Порядок № 847 ).
Порядок № 847 він забезпечує реалізацію положень статей 26, 27, 28 і 29 Закону України "Про оренду державного майна" ( 2269-12 ) і регулює здійснення комплексу заходів і процедур, пов'язаних з поверненням орендодавцю орендованого державного майна: інвентаризації і оцінки майна орендних підприємств, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, врахування заборгованості орендарів по орендних платежах, приймання-передачі майна, вибору організаційно-правової форми підприємства, заснованого на поверненому після оренди державному майні і, при необхідності та за згодою орендаря, майні орендаря ( п. 1).
Цей Порядок поширюється на випадки повернення орендодавцю орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств і організацій та їхніх структурних підрозділів після припинення (внаслідок закінчення строку) договору оренди, розірвання договору оренди за погодженням сторін або за рішенням суду чи арбітражного суду ( п. 2);
Повна інвентаризація майна орендного підприємства здійснюється інвентаризаційною комісією, утвореною орендодавцем, на перше число місяця, в якому закінчується строк договору оренди, або розривається договір оренди за домовленістю сторін чи за рішенням суду, арбітражного суду ( п. 5 ).
Оцінка цілісного майнового комплексу орендного підприємства і часток держави та орендаря в ньому здійснюється на дату повної інвентаризації за даними інвентаризації і передаточного балансу в 15-денний термін після їх отримання і оформлюється актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу орендного підприємства у разі припинення або розірвання договору оренди .
Згідно п. 13 Порядку, залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів визначається згідно з передаточним балансом на підставі довідки керівника підприємства про рух коштів цього фонду за час оренди і зараховується до державної частки у майні орендного підприємства.
Тобто розрахунок залишку коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів повинен здійснюватись на підставі передаточного балансу та довідки керівника підприємства про рух коштів цього фонду за час оренди.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, Тернопільський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері звертаючись до суду першої інстанції у даній справі посилається на ч. 2 ст. 530 ЦК України, п. 2 додаткового договору та просить стягнути з відповідача 311662,02 грн., як залишок амортизаційних відрахувань, зазначену суму обґрунтовує лише актом звірки взаєморозрахунків.
Акт звірки взаєморозрахунків, за своєю правовою природою, не є розрахунком залишку коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів, а тому не є належним доказом у справі.
Прокурором та позивачем як і в суд першої інстанції так і в суд апеляційної інстанції не було подано розрахунку залишку коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів, передаточного балансу та довідки керівника підприємства про рух коштів цього фонду за час оренди.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що відповідачем не було виконано умови договору, а саме п. 2 додаткового договору та стягнув з відповідача на користь позивача амортизаційні відрахування. При цьому, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що амортизаційні відрахування нараховуються відповідно до Порядку № 847, а позивачем не було дотримано процедуру нарахування залишку коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів, що унеможливлює задоволення позову у даній справі.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2 додаткового договору про внесення змін і доповнень до договору оренди, орендар зобов'язався до підписання акту приймання-передачі погасити заборгованість по орендній платі згідно наданого орендодавцем рахунку та повернути орендодавцю залишок амортизаційних відрахувань на орендовані необоротні активи в сумі 631 438,73 грн.
Акт приймання - передачі, згідно додаткового договору про внесення змін і доповнень до договору оренди цілісного майнового комплексу від 26.06.2009 року, був підписаний між сторонами - 31.01.2013 року. В зазначеному акті не міститься відомостей про те, що відповідач не розрахувався перед позивачем щодо залишку амортизаційних відрахувань.
Щодо посилання апелянта на те, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, з тих підстав, що прокурор у даній справі пред'явив позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Згідно з ч. 2 ст.21 ГПК України, позивачем є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу.
В силу ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор має право звертатись до суду в передбачених законом випадках. Підставами для представництва прокурором інтересів держави, згідно ч. 2 ст. 36-1 Закону, є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа N 1-1/99 про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді) зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.
При цьому як вбачається із поданого позову Тернопільський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері пр-т. звернувся в господарський суд в інтересах держави в особі Державної служби автомобільних доріг України, Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
В обґрунтування підстав звернення посилається на те, що Положенням про Державну службу автомобільних доріг України, затвердженого Указом Президента України від 19.01.2002р. №50/2002 визначено, що Укравтодор є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра транспорту України. Укравтодор вносить у встановленому порядку пропозиції щодо формування державної політики у сфері дорожнього господарства і забезпечує її реалізацію, здійснює управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його відання.
Дочірнє підприємство «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» «Автомобільні дороги України» створене відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002р. № 156. та засновано з метою забезпечення економічних інтересів держави, задоволення потреб держави, населення та оборони країни в удосконаленні і розвитку автомобільних доріг загального користування.
Оцінивши обґрунтування позовних вимог прокурора щодо порушення інтересів держави, останній звернувся з даним позовом до суду в межах своїх повноважень визначених ст. 121 Конституції України та ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та відповідно до правил встановлених ГПК України.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.06.2013 року слід скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу задоволити частково.
2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.06.2013 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46000, код ЄДРПОУ 31995099) в дохід державного бюджету 6 233,24 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
4. Стягнути з Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46001 код ЄДРПОУ 31995099) на користь ТзОВ «Тернопіль мостобуд» (вул. Промислова, 9/А, с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області, 47600 код ЄДРПОУ 36404316) 3 116,62 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.
5. Доручити Господарському суду Тернопільської області видати наказ.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
7.Справу направити в Господарський суд Тернопільської області.
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
суддя Кравчук Н.М.
суддя Матущак О.І.
Судове рішення № 32989625, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 13.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 921/402/13-г/9. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: