Рішення № 32989495, 12.08.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 серпня 2013 року Справа № 913/1964/13

Провадження № 7/913/1964/13

За позовом Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кремінна Луганської області

про стягнення 16 034 грн. 77 коп.

Суддя Демидов В.О.

Секретар судового засідання: Круглова Є.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Сімейко А.І.- заступник начальника юридичного відділу, довіреність № 06-05-108/1000 від 20.06.2013;

від відповідача: представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу в сумі 8 671,99 грн., пені в сумі 7 292,74 грн. та 3% річних в сумі 70,04 грн. за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 685 від 23.10.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленої позивачем теплової енергії.

На підставі ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл даної позовної заяви та її розгляд доручено судді Демидову В.О.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.07.2013 було порушено провадження у справі № 913/1964/13.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання від 05.08.2013 та 12.08.2013 не прибув, причини неявки суду не повідомляв, про час та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином, про що свідчать відповідні штампи суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена, а також наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 1, 89).

Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 19 Інформаційного листа від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями), … дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Ухвали господарського суду Луганської області у даній справі направлялись відповідачу за юридичною адресою, що міститься у наявному в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців НОМЕР_2 від 26.07.2013 (а. с. 62 - 63).

Крім того, згідно приписів п. п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України (1798-12), з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК) (1798-12), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відповідач не надав до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

23 жовтня 2011 року Державне підприємство "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" (далі - позивач, енергопостачальна організація) та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - відповідач, споживач) уклали договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 685 (далі - договір), за умовами якого енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

За змістом п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води у нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 64,9 м2.

Відповідно до умов п. 6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за рахунками, виписаними на основі розрахункового способу, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць).

Згідно п. 6.4 договору споживач зобов'язується оплачувати послуги за поточний місяць не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим.

На виконання умов даного договору, позивач постачав відповідачу теплову енергію у період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року на загальну суму 8 671,99 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, належним чином оформленими рахунками за спірний період, а саме: № 685 від 31.10.2012 на суму 23,28 грн., № 685 від 30.11.2012 на суму 1292,06 грн., № 685 від 31.12.2012 на суму 2141,81 грн., № 685 від 31.01.2013 на суму 1932,28 грн., № 685 від 28.02.2013 на суму 1594,72 грн., № 685 від 31.03.2013 на суму 1629,64 грн., № 685 від 30.04.2013 на суму 58,20 грн. (а. с. 15 - 21). Дані рахунки були направлені на адресу відповідача, про що свідчать наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії фіскальних чеків, описів вкладень та розписок відповідача про отримання рахунків. Про належне виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань свідчить також відсутність претензій з боку відповідача.

У порушення умов договору відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати поставленої теплової енергії не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 8 671,99 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань позивач направляв на адресу відповідача претензії, копії яких разом з доказами направлення наявні в матеріалах справи (а. с. 22-41), які відповідач залишив без відповідей та без задоволення, з огляду на що відповідач звернувся до суду з даним позовом.

Правове регулювання правовідносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання здійснюється Законом України "Про теплопостачання" .

У відповідності до ст. 2 вказаного Закону теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

За приписами п. 4 загальних положень правил користування тепловою енергією затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем теплової енергії та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати поставленої позивачем теплової енергії підтверджені матеріалами справи, та не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 8 671,99 грн.

У відповідності до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно п. 7.2.3. договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, нараховується пеня в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше суми боргу по рахунку.

Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення оплати поставленої йому позивачем теплової енергії, на підставі наведених вище норм та умов договору, позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня за період з 24.11.2012 по 01.06.2013 в сумі 7 292,74 грн. та 3% річних за період 24.11.2012 по 01.06.2013 в сумі 70,04 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та 3% річних, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині, проте суд, користуючись правом, наданим йому ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 1 статті 233 Господарського кодексу України та ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що штрафні санкції надмірно великі у порівнянні із збитками позивача, зменшує розмір пені, яка підлягає до стягнення з відповідача, до 4000,00 грн.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути основний борг в сумі 8 671,99 грн., пеню за період з 24.11.2012 по 01.06.2013 в сумі 4 000,00 грн. та 3% річних за період з 24.11.2012 по 01.06.2013 в сумі 70,04 грн. у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Судовий збір покладається на відповідача у справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 92900, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", 93403, м. Сєвєродонецьк-3, код 00131050, основний борг в сумі 8 671,99 грн., пеню в сумі 4 000,00 грн., 3% річних в сумі 70,04 грн. та судовий збір в сумі 1720,50 грн., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено та підписано - 14.08.2013

Суддя В.О. Демидов