Рішення № 32989348, 13.08.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.08.2013 Справа № 920/1307/13

За позовом: Сумського прокурора з нагляду за додержанням законів у

транспортній сфері в інтересах Національної акціонерної компанії

"Нафтогаз України" в особі Публічного акціонерного товариства

"Укртрансгаз" за довіреністю Сумського лінійного виробничого

управління магістральних газопроводів філії УМГ "Київтрансгаз"

до відповідача: Державного підприємства "Сумиспирт", Сумський район,

с. Стецьківка

про стягнення 2 352 грн. 53 коп.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача - Дудченко В.В.

Від відповідача - не з'явився

прокурор - Бондаренко А.Є.

За участю секретаря судового засідання Долгополовій Н.С.

Суть спору: прокурор в інтересах позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 352 грн. 53 коп., що складає: 1875 грн. 26 коп. боргу за договором № 2010 від 31.12.2009р. з транспортування природного газу магістральними газопроводами, 135 грн. 02 коп. пені, 186 грн. 20 коп. інфляційних збитків, 156 грн. 05 коп. - три відсотки річних.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце проведення судового засідання.

Позивач та прокурор в судовому засіданні уточнили назву стягувача (позивача) у даній справі, на користь кого має відбудитися судове рішення - Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ "Київтрансгаз".

Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази відповідно до ст.43 ГПК України, що мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив:

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 р. "Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом" між позивачем та відповідачем укладено договір № 2010 від 31.12.2009р. з транспортування природного газу магістральними газопроводами.

Відповідно до вищезазначеного договору виконавець (позивач) протягом 2010 року надає замовнику (відповідачу) послуги з транспортування імпортованого газу; газу, видобутого на території України; відібраного з підземних сховищ газу та/або з ресурсів постачальників, які не мають з ДК «Укрансгаз» договорів на транспортування природного газу магістральними газопроводами в межах обсягів, зазначених в п.1.2 цього договору. Планові обсяги транспортування виконавцем природного газу для потреб замовника протягом 2010 року складають: 3160 тис.куб.м (п.1.1-1.2 договору).

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що на виконання умов договору відповідач отримав природного газу за період серпень-вересень 2010 року в обсязі 92,897 тис.м.куб на загальну суму 7402,05 грн., з яких оплачено 5526,79 грн., що підтверджується матеріалами даної справи.

У відповідності до п. 4.1.договору відповідач повинен здійснювати остаточну оплату за надані послуги в термін до 10 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Договір є підставою виникнення господарського зобов'язання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу не виконав.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача за серпень-вересень 2010 року складає 1875 грн. 26 коп.

Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач допустив прострочення грошового зобов'язання, тому позивачем на підставі умов договору нараховані відповідачу штрафні санкції, а саме пеню за період з 21.01.2013р. по 19.07.2013р. (за 180 днів) у розмірі 135 грн. 02 коп.

Пунктом 5.5 договору передбачено при несвоєчасній оплаті послуг з транспортування газу у строки, зазначені у пункті 4.1 даного договору, замовник (відповідач) сплачує на користь виконавця (позивача), крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день прострочення.

Також прокурором заявлені вимоги по стягненню з відповідача 4 846 грн. 32 коп. інфляційних збитків, 156 грн. 05 коп. 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи, що вимоги позивача по стягненню з відповідача 1875 грн. 26 коп. боргу, 135 грн. 02 коп. пені, 186 грн. 20 коп. інфляційних збитків, 156 грн. 05 коп. - три відсотки річних є обґрунтованими, правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню в доход державного бюджету судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Сумиспирт" (42303, Сумський район, с. Стецьківка, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 00375237) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ "Київтрансгаз"(40009, м. Суми, вул. Іллінська, 49, код ЄДРПОУ 23517243) 1875 грн. 26 коп. боргу, 135 грн. 02 коп. пені, 186 грн. 20 коп. інфляційних збитків, 156 грн. 05 коп. - три відсотки річних.

3. Стягнути з Державного підприємства "Сумиспирт" (42303, Сумський район, с. Стецьківка, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 00375237) до державного бюджету України (р/р 31218206783002, код бюджетної класифікації доходів 22030001, одержувач - УДКС у м. Суми (м. Суми), код ЄДРПОУ 37970593, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО 837013) 1720 грн. 50 коп. судового збору.

Повне рішення складено 15.08.2013р.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ