Рішення № 32988766, 13.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9160/13

13.08.13

За позовом

Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж

До

Компанії «АПІА Лімітед»

Про

стягнення 6 788,78 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача не з’явились

Від відповідача не з’явились

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж до Компанії “АПІА Лімітед” про стягнення заборгованості та штрафних санкцій по Договору № 9034 від 03.04.2006р. на постачання електричної енергії на суму 6 788,78 грн.

Ухвалою від 17.05.2013р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.

Від позивача 11.06.2013р. через відділ діловодства надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 11.06.2013р. в зв’язку з перебуванням судді Домнічевої І.О. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, було вирішено передати дану справу для розгляду судді Самсіну Р.І.

Ухвалою від 11.06.2013 судом було відкладено розгляд справи на 09.07.2013р.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва від 17.06.2013р., після виходу судді Домнічевої І.О. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, було вирішено передати дану справу для розгляду від судді Самсіна Р.І. до судді Домнічевої І.О.

Ухвалою від 09.07.2013 судом було відкладено розгляд справи на 13.08.2013р.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 13.08.13 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.04.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (далі – позивач, постачальник) та Компанією «Апіа Лімітед» (далі – відповідач, споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії № 9034.

Згідно з умовами Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в межах 6,264 кВт дозволеної потужності, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, Додатком №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з абз. 1 розділу 2 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися ним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ) та технічними умовами.

Згідно п.п. 2.2.2 п. 2.2 Договору, Споживач зобов'язується: дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору і Додатком №1. Обсяги постачання електричної енергії споживачу».

Згідно п.п. 2.2.3 Договору Споживач зобов'язується: оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків №4 «Порядок розрахунків» та №5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Згідно з п. 5 Додатка № 4 Договору Споживач, для надання «Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» та «Актів прийому - передачі електроенергії не пізніше 12-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії.

Згідно з п. 6 Додатка № 4 Договору за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

Згідно з п. 7 Додатка № 4 Договору Споживач зобов'язаний після розрахункового періоду і проведення Постачальником розрахунку обсягу використаної електроенергії у разі не одержання рахунка або вимоги доручення до 10 числа, направити свого уповноваженого представника отримати платіжний документи на сплату спожитої електроенергії, і не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити сплату.

Згідно із ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи - 27.04.2009р. було відключено 2 дисплея Відповідача, про що складено Акт про відключення. Таким чином дозволена потужність за Договором складає 5,832 кВт.

На виконання умов Договору, Відповідач надав Акти про спожиту протягом зхункового періоду активну електричну енергію, за період липень - жовтень 2012р. відповідно до яких було спожито:

в липні 2012 року - 1 190 кВт/год на суму 1 351 грн. 88 коп.;

в серпні 2012 року - 1 576 кВт/год на суму 1 790 грн. 40 коп.;

в вересні 2012 року - 1 862 кВт/год на суму 2 115 грн. 31 коп.;

в жовтні 2012 року - 2 119 кВт/год на суму 2 006 грн. 06 коп.

Відповідач частково сплатив заборгованість за спожиту електричну енергію, а саме за червень 2012р. у сумі 959,50 грн. та 197,00 грн.

Таким чином залишок боргу у Відповідача на час прийняття рішення за період з 01.07.2012р. по 29.10.2012р. складає 6 508,37 грн.

Відповідач жодних заперечень не надав, контррозрахунок суми позову не здійснив.

Відповідно до підпункту 4.2.1. Договору, за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 10 Додатка №4 "Порядок рахунків") Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань").

За розрахунком позивача, не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов’язань за Договором має сплатити 208,41 грн. пені.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачений позивачем судовий збір відшкодовується йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Компанії «АПІА Лімітед» (01023, м. Київ, вул. Мечнікова, 14/1, ідентифікаційний код 21687662) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25, ідентифікаційний код 00130926) 6 508 (шість тисяч п’ятсот вісім) грн. 37 коп заборгованості, 208 (двісті вісім) грн. 41 коп. пені, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3.Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.08.2013р.

Суддя І.О.Домнічева