ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/12960/13 13.08.13
За позовом фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності Потяк Івана Івановича
до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія
«Оранта»
про стягнення 12 001, 05 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Фізична особа cуб'єкт підприємницької діяльності Потяк Іван Іванович звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення 12 001, 05 грн., (у тому числі: 11 420, 00 грн. - основного боргу, 581, 05 грн. - пеня).
Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за надані послуги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2013 року порушено провадження у справі № 910/12960/13 та призначено її розгляд на 23.07.2013 року.
Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 23.07.2013 року представник Позивача подав заяву про відшкодування витрат у розмірі 344, 00 грн., пов'язаних з викликом до суду.
Представник Позивача у судовому засіданні 23.07.2013 року підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та заяві від 23.07.2013 року та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник Відповідача 08.08.2013 року через канцелярію суду подав письмовий відзив на позов, в якому проти позову в частині стягнення основного боргу не заперечував, в частині стягнення пені по актам за період з травня 2012 року просив суд застосувати строки позовної давності на підставі статті 267 Цивільного кодексу України, в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката заперечував. Крім того, у поданому відзиві просив суд розглядати справу без участі його представника.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача розгляд справи відкладався.
У судове засідання 13.08.2013 року представник Позивача не з'явився, однак 08.08.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 13.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачем та Відповідачем 21.03.2011 року укладено договір № 08-03-26/259-II, відповідно до якого Позивач зобов'язався надавати необхідну стоматологічну допомогу та стоматологічні послуги особам, застрахованим за чинними полісами страхування Відповідача, а останній сплатити їх вартість.
Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до пункту 3.1 договору № 08-03-26/259-II від 21.03.2011 року Позивач приймає застрахованих осіб на обстеження та лікування на підставі повідомлення Відповідача у телефонному режимі або факсимільного направлення від медичного асистансу останнього.
Позивач, в підтвердження виконання умов договору № 08-03-26/259-II від 21.03.2011 року надав суду акти за період з травня 2012 року по грудень 2012 року та акти № 1, № 2, № 3 від 10.04.2013 року та зведені звіти № 1, № 6.
Відповідно до актів виконаних робіт від 01.07.2012 року та від 30.09.2012 року складених виконавцем-Позивачем, загальна вартість наданих стоматологічних послуг зазначена в сумі 11 420, 00 грн.
Відповідно до пункту 4.2 договору № 08-03-26/259-II від 21.03.2011 року щомісячно до п'ятого числа місяця, наступного за звітним Позивач за фактом надання стоматологічних послуг надає Позивачу звітно-фінансові документи для оплати наданих застрахованим особам стоматологічних послуг, зокрема, акт виконаних робіт та зведений звіт, що включає ПІБ застрахованих осіб, номери полісів, перелік, вартість та кількість наданих стоматологічних послуг протягом звітного місяця, загальну вартість отриманих послуг кожною застрахованою особою, завірений підписом уповноваженої особи та відбитком печатки Позивача (підпункт 4.2.2).
Підунктом 4.2.6 договору № 08-03-26/259-II від 21.03.2011 року передбачено, що Відповідач розглядає надану Позивачем звітно-фінансову документацію протягом десяти днів з дати її отримання. У разі погодження уповноважена особа Відповідача підписує акт виконаних робіт та зведений звіт, засвідчує своїм підписом і відбитком печатки останнього та повертає один екземпляр Позивачу.
Доказом направлення актів виконаних робіт та звітів Позивач надав повідомлення про вручення поштових відправлень від 15.09.2012 року, від 12.03.2013 року, від 11.04.2013 року.
Дослідивши акти виконаних робіт за період з травня 2012 року по квітень 2013 року та зведені звіти на суму 11 420, 00 грн., суд встановив, що вони підписані лише Позивачем. Зі сторони Відповідача зазначені акти не підписані.
Докази мотивованої письмової відмови Відповідачем від підписання актів виконаних робіт за період з травня 2012 року по квітень 2013 року суду не надано. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Позивачем були надані послуги на виконання договору № 08-03-26/259-II від 21.03.2011 року на суму 11 420, 00 грн. (за період з за період з травня 2012 року по квітень 2013 року).
У долученому до матеріалів справи відзиві Відповідач зазначив, що останній погодив виплату по актах виконаних робіт, але не здійснив виплати.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх належних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Розрахунки згідно пункту 4.3 договору № 08-03-26/259-II від 21.03.2011 року Відповідач здійснює протягом десяти робочих днів з моменту підписання сторонами акта виконаних робіт та зведеного звіту.
Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов'язання по оплаті наданих стоматологічних послуг на суму 11 420, 00 грн. суду не надав.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач 14.02.2013 року звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості.
Листом від 01.03.2013 року Відповідач надав відповідь про те, що Позивачем надіслано один рахунок у грудні 2012 року та включено відомості ще з травня 2012 року, у зв'язку з чим зазначив, що має намір включити рахунок до графіку майбутніх виплат.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. При цьому, як випливає із вимог, визначених статтею 545 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання має бути належним чином підтверджено.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Оскільки факт надання стоматологічних послуг підтверджується матеріалами справи, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати наданих послуг суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 11 420, 00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.
Відповідно до позовної заяви Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 581, 05 грн. за період з травня 2012 року по березень 2013 року за несвоєчасне виконання Відповідачем своїх зобов'язань в частині здійснення оплати наданих послуг.
Пунктом 4.7 договору № 08-03-26/259-II від 21.03.2011 року встановлено, що при затримці Відповідачем платежів за надану Позивачем стоматологічну допомогу (послуги) Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості таких послуг за кожен день прострочення.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог щодо стягнення з нього пені за період з травня 2012 року та наполягав на застосуванні наслідків спливу позовної давності.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 4.3 договору № 08-03-26/259-II від 21.03.2011 року Відповідач здійснює розрахунки з Позивачем протягом десяти робочих днів з моменту підписання сторонами акта виконаних робіт та зведеного звіту.
Відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.
Таким чином, строк позовної давності щодо стягнення пені з Відповідача за договором № 08-03-26/259-II від 21.03.2011 року згідно актів за травень 2012 року та червень 2012 року сплинув у травні 2013 року та червні 2013 року.
Згідно пунктів 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, оскільки строк позовної давності щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені згідно актів за травень 2012 року та червень 2012 року сплинув та останнім заявлено відповідне письмове клопотання про застосування судом наслідків позовної давності до винесення судового рішення, суд відмовляє у задоволенні в частині зазначеної позовної вимоги, до стягнення підлягає пеня у розмірі 164, 65 грн. за період з листопада 2012 року по березень 2013 року.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з Відповідача 344, 00 грн. витрат, пов'язаних з викликом до суду. Згідно долучених Позивачем проїзних документів АО № 466624 та АО № 466625 вартість квитків представника Позивача склала 344, 86 грн.
Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.
До інших витрат у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою. Аналогічна позиція викладена у постанові Пленуму Вищого Господарського Суду України № 7 від 21.02.2013 року.
Враховуючи вищенаведене, вимога про стягнення 344, 00 грн. витрат, пов'язаних з викликом до суду є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача 2 000,00 грн. витрат на правову допомогу, однак не надав суду доказів оплати зазначених послуг.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Позивачем не надано доказів фактичної оплати такого рахунку, а стягнення суми в рахунок майбутньої оплати у вигляді судових витрат, чинним законодавством не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені фізичною особою суб'єктом підприємницької діяльності Потяк Іваном Івановичем вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності Потяк Івана Івановича (78200, Івано-Франківська область, м. Коломия, вулиця Театральна, 5, 2, ідентифікаційний код 2392607370) 11 420 (одинадцять тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп. - основного боргу, 164 (сто шістдесят чотири) грн. 65 коп. - пеня, 344 (триста сорок чотири) грн. 00 коп. витрати, пов'язані з викликом до суду та 1 660 (одна тисяча шістсот шістдесят) грн. 80 коп. - витрати по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позові відмовити.
4. Видати наказ.
Повне рішення складено: 13.08.2013 року.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Судове рішення № 32988732, Господарський суд м. Києва було прийнято 13.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/12960/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: