Рішення № 32988604, 02.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/17820-2012 02.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфатех»

До Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного

транспорту України «Укрзалізничпостач»

Про стягнення 2 093 932,46 грн. за договором поставки №ЦХП-06-03212-01 від 15.06.2012

за зустрічним позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного

транспорту України «Укрзалізничпостач»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех"

про стягнення 206 600,00 грн. штрафу за договором № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача (за первісним позовом): Чумак Н.В. - представник за довіреністю

від відповідача (за первісним позовом): Станова Ю.В. - представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.07.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 2 093 932,46 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 було порушено провадження в справі № 5011-47/17820-2012, розгляд справи було призначено на 24.01.2013.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 24.01.2013 справу № 5011-47/17820-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2013 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-47/17820-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 12.02.2013.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 12.02.2013 справу № 5011-47/17820-2012 передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2013 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 5011-47/17820-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 12.02.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2013 було прийнято зустрічний позов Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех" про стягнення 206 600,00 грн. штрафу за договором № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012 для спільного розгляду в одному провадженні з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех" до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" про стягнення 2 093 932,46 грн. за договором № ЦХП-06-03212-01 від 15.06.2012, розгляд справи було призначено на 05.03.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2013, у зв'язку із неявкою позивача, розгляд справи відкладено на 19.03.2013.

В судовому засіданні 19.03.2013, судом у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 02.04.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2013 згідно з ч. 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України було продовжено строк розгляду спору в справі № 5011-47/17820-2012 на 15 днів, а саме до 27.04.2013.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 02.04.2013 у справі № 5011-47/17820-2012 призначено судову інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі зупинено до надходження до Господарського суду міста Києва висновку судової експертизи та повернення матеріалів справи № 5011-47/17820-2012 до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2013, у зв'язку із поверненням матеріалів справи № 5011-47/17820-2012 до Господарського суду міста Києва, провадження у справі № 5011-47/17820-2012 було поновлено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.06.2013.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 справу № 5011-47/17820-2012, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці, було передано судді Спичаку О.М. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2013 суддя Спичак О.М. прийняв справу № 5011-47/17820-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 02.07.2013.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 10.06.2013, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Спичака О.М., справу № 5011-47/17820-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 5011-47/17820-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 02.07.2013.

В судовому засіданні 02.07.2013 представник позивача за первісним позовом підтримав заявлені вимоги, з урахуванням поданих через канцелярію суду письмових пояснень по справі, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфатех» повідомило суд про те, що відповідачем за первісним позовом було перераховано на розрахунковий рахунок суму основного боргу в розмірі 2 065 999,99 грн., а тому до стягнення з відповідача за первісним позовом на користь ТОВ «Альфатех» підлягають 19 952,47 грн. - пені та 7 980,00 грн. - 3 % річних. Вимоги за первісним позовом мотивовані тим, що що позивачем на виконання умов договору № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012, було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 2 065 999,99 грн. Проте, відповідач не здійснив оплату отриманої продукції, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2 065 999,99 грн. - основного боргу.

Крім того, враховуючи положення п. 10.6. договору № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012 позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, в сумі 19 952,47 грн., а також, враховуючи приписи ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних, в сумі 7 980,00 грн. за період з 13.10.2012 до 28.11.2012.

Відповідач за первісним позовом в судовому засіданні 02.07.2013 заперечив проти заявлених вимог та повідомив суд про те, що в процесі провадження у справі № 5011-47/17820-2012 Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» погасило існуючу перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфатех» заборгованість за договором № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012 на суму 2 065 999,99 грн., у зв'язку з чим, відповідач за первісним позовом просив суд припинити провадження у справі № 5011-47/17820-2012 в частині суми основного боргу. На підтвердження наведених обставин відповідачем за первісним позовом було подано до суду платіжні доручення на загальну суму 2 065 999,99 грн. Також, відповідач за первісним позовом, враховуючи здійснення ним оплати основного боргу за договором № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012, посилаючись на ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, просив суд зменшити заявлені позивачем за первісним позовом суми пені та 3 % річних на 50 %.

Передставник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 02.07.2012 не заперечував проти припинення провадження у справі № 5011-47/17820-2012 в частині суми основного боргу на суму 2 065 999,99 грн. Однак, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфатех» заперечив проти зменшення сум пені та 3 % річних, та просив суд стягнути пеню та 3 % річних в повному обсязі, а саме 19 952,47 грн. - пені та 3 % річних в сумі 7 980,00 грн. за період з 13.10.2012 до 28.11.2012.

Також, в судовому засіданні 02.07.2013 були розглянуті позовні вимоги позивача за зустрічним позовом до відповідача про стягнення 206 000,00 грн.

Вимоги позивача за зустрічним позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» мотивовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфатех» на виконання умов договору № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012 було поставлено позивачу за зустрічним позовом продукцію неналежної якості, у зв'язку з чим, враховуючи п. 10.4. наведеного договору з відповідача за зустрічним позовом на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» підлягає до стягнення 20 % штрафу, що становить 206 000,00 грн.

Відповідач за зустрічним позовом в судовому засіданні 02.07.2013 заперечив проти заявлених вимог, із врахуванням поданого ним через канцелярію суду відзиву на зустрічну позовну заяву, в якій ТОВ «Альфатех» зазначало, що продукція, яка була передана позивачу за зустрічним позовом згідно договору № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012, повністю відповідає умовам якості, що встановлені п. 2.1. наведеного договору. Відповідач за зустрічним позовом звертає увагу суду на те, що акт отримання-передачі продукції від 27.06.2012 підписаний позивачем за зустрічним позовом без будь-яких претензій та зауважень. Крім того, на даний час усі несправності, що виникли у переданій ТОВ «Альфатех» позивачу за зустрічним позовом продукції, належним чином усунуті, а тому підстави для задоволення позовних вимог за зустрічним позовом - відсутні.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний позов та зустрічний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2012 між позивачем за первісним позовом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфатех», як постачальником, та відповідачем за первісним позовом - Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», як покупцем, було укладено договір № ЦПХ-06-03212-01, за умовами якого позивач за первісним позовом зобов'язався поставити та передати у власність продукцію, а відповідач за первісним позовом, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити таку продукцію (п. 1.1).

Умовами договору № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012 сторони погодили, що гарантійний термін експлуатації на продукцію складає 12 місяців з дня введення в експлуатацію або 2000 мотогодин з дня введеення в експлуатацію, гарантійний термін зберігання - 12 місяців з моменту поставки споживачу (п. 2.3.). Якщо протягом гарантійного терміну будуть виявлені дефекти та/або неякісність продукції, позивач за первісним позовом за свій рахунок зобов'язується усунути недоліки або замінити невідповідну продукцію на якісну в 20-ти денний термін з дати направлення відповідної вимоги на адресу постачальника (п. 2.8.). Датою поставки продукції вважається дата приймання цієї продукції вантажоодержувачем -кінцевим одержувачем-структурним підрозділом залізниці, що підтверджується належно оформленим актом прийому-передачі, який підписується представниками постачальника, вантажоодержувача, покупця та затвердженого службою залізниці вантажоодержувача (п. 5.3.). Розрахунки між покупцем та постачальником здійснюються таким чином: покупець перераховує постачальнику оплату в розмірі 95 % від вартості поставленої продукції на протязі 75 банківських днів у відповідності з рахунком-фактурою, після підписання акту прийому-передачі. Остаточний розрахунок у розмірі 5 % від вартості поставленої продукції здійснюється на протязі 75 банківських днів після підписання та надання покупцю актів пусконалагоджувальних робіт, підписаних представниками постачальника та вантажоодержувача--кінцевого одержувача-структурним підрозділом залізниці, в сумі вартості продукції, у відповідності з рахунком-фактурою, обумовлену згідно п. 5.2. (п. 6).

Згідно специфікації № 1 до договору № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012 вартість продукції складає 2 065 999,99 грн. (враховуючи ПДВ 20 %).

Відповідно до акту отримання-передачі продукції від 27.06.2013 (належним чином засвідчена позивачем копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), який підписаний представниками вантажоодержувача - КМС Вознесенськ Одеської залізниці, постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфатех», покупця - Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» та затвердженого службою залізниці вантажоодержувача - Служби матеріально-технічного постачання Одеської залізниці та скріплений печатками юридичних осіб, позивач за первісним позовом передав, а вантажоодержувач - КМС Вознесенськ Одеської залізниці прийняв продукцію за договором № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012 на загальну суму 2 065 999,99 грн. (враховуючи ПДВ 20 %) без претензій до постачальника відносно якості, комплектності та технічної документації.

Відповідно до видаткової накладної від 27.06.2012 2013 (належним чином засвідчена позивачем за первісним позовом копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), яка підписана представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб, позивачем за первісним позовом було поставлено, а відповідачем за первісним позовом прийнято без будь-яких зауважень та заперечень продукцію на загальну суму 2 065 999,99 грн.

Згідно із довіреністю № 389 від 27.06.2012 типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996, №192) на отримання цінностей (належним чином засвідчена позивачем за первісним позовом копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), видана Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» на ім'я Михайлець Віктора Вікторовича, останній був уповноваженим на отримання продукції від позивача за первісним позовом.

Також, як зазначає позивач за первісним позовом у позовній заяві та не заперечує відповідач за первісним позовом, 27.06. 2012 представниками вантажоодержувача - КМС Вознесенськ Одеської залізниці та Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфатех» на виконання у мов договору № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012 було підписано без будь-яких претензій/зауважень та скріплено печатками юридичних осіб акти пусконалагоджувальних робіт цінностей (належним чином засвідчені позивачем за первісним позовом копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Позивач у позовній заяві наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012, передано на користь відповідача продукцію на суму 2 065 999,99 грн., натомість, відповідач за первісним позовом не оплатив поставлену продукцію, у зв'язку з чим у останнього перед позивачем за первісним позовом виник борг в сумі 2 065 999,99 грн.

Разом з тим, в процесі провадження у справі № 5011-47/17820-2012 відповідачем було подано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу, яке мотивоване тим, що відповідач за первісним позовом сплатив суму основного боргу в розмірі 2 065 999,99 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 13-2960 від 21.03.2013, № 13-3228 від 28.03.2013, № 13-3820 від 09.04.2013, № 13-3894 від 11.04.2013, № 13-4051 від 15.04.2013, № 13-4170 від 17.04.2013, № 13-4283 від 19.04.2013, № 13-4543 від 25.04.2013, № 13-5025 від 15.04.2013, № 13-5125 від 17.05. 2013, № 13-5406 від 27.05.2013 та № 13-5430 від 27.05.2013 (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), а відтак предмет спору в справі № 5011-47/17820-2012 в частині суми основного боргу - відсутній.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сказано, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК зокрема у таких випадках: припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань; спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання (п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України").

Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність предмету спору у даній справі в частині суми основного боргу в розмірі 2 065 999,99 грн., у зв'язку з чим вважає за необхідне припинити провадження у справі № 5011-47/17820-2012 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач, як постачальник, на виконання умов договору № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012, поставив відповідачу продукцію на загальну суму 2 065 999,99 грн., що підтверджується актом отримання-передачі продукції від 27.06.2013, який підписаний без претензій/зауважень представниками вантажоодержувача - КМС Вознесенськ Одеської залізниці, постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфатех», покупця - Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» та затвердженого службою залізниці вантажоодержувача - Служби матеріально-технічного постачання Одеської залізниці та скріплений печатками юридичних осіб, а також видатковою накладною № 08350 від 05.06.2012, яка підписана представниками сторін без будь-яких претензій та зауважень, та посвідчена печатками юридичних осіб. Натомість, відповідач за первісним позовом свого обов'язку щодо оплати переданої йому позивачем за первісним позовом продукції у строк, встановлений п. 6 договору № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012 - не виконав, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 19 952,47 грн. та 3 % річних в сумі 7 980,00 грн. за період з 13.10.2012 до 28.11.2012.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 10.6. договору № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012 встановлено, що в разі несвоєчасної оплати за поставлену продукцію, відповідач за первісним позовом сплачує позивачу за первісним позовом пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, судом перевірено надані позивачем розрахунок пені та 3 % річних, з якими суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а відтак враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманої продукції за договором № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом пені та 3 % річних є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: пеня в сумі 19 952,47 грн. та 3 % річних в сумі 7 980,00 грн. за період з 13.10.2012 до 28.11.2012.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що суд, враховуючи скрутне фінансове становище Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", у відповідності до приписів ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України має право зменшити розмір суми пені та 3 % річних, що підлягає стягненню з відповідача, внаслідок порушення останнім зобов'язання за договором № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Приписами ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 42 Інформаційного листа ВГСУ від 07.04.08 № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» встановлено, що відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до статті 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків. При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

Відповідно до п. 3.9.2. Роз'ясненнь президії Вищого арбітражного суду від 25.02.92 N 01-6/244 в редакції роз'яснення від 18.09.97 N 02-5/289 вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, а також виходити з інтересів сторін, що заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, наслідків порушення договору тощо. Необхідно також мати на увазі, що частина друга статті 205 Цивільного кодексу України не вміщує посилання на майновий стан сторін як на підставу зменшення розміру неустойки, що підлягає стягненню зі сторони, винної у порушенні зобов'язань.

Суд, об'єктивно оцінивши обставини, що наведені відповідачем за первісним позовом для врахування таких судом при вирішенні питання щодо зменшення розміру суми пені та 3 % річних, заявленої до стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфатех», враховуючи інтереси сторін, причини неналежного виконання відповідачем зобов'язання за договором № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012, дійшов висновку про те, що даний випадок не є винятковим, а тому оскільки судом встановлена наявність прострочення виконання зобов'язання відповідачем за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом, а сума пені та 3 % річних, що заявлена позивачем до стягнення відповідає строкам і ставкам нарахування такої, а також те, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання за договором № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012 у вигляді пені, вчинений із додержанням письмової форми, а право позивача за первісним позовом щодо нарахування 3 % річних встановлено приписами ст. 625 Цивільного кодексу України, вищенаведені твердження відповідача за первісним позовом є безпідставними та необґрунтованими.

Зокрема, суд відзначає, що відповідач за первісним позовом станом на день розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують перебування відповідача у скрутному фінансовому становищі.

Отже, позовні вимоги позивача за первісним позов про стягнення з відповідача за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме пеня в сумі 19 952,47 грн. та 3 % річних в сумі 7 980,00 грн. за період з 13.10.2012 до 28.11.2012.

Також, розглянувши зустрічний позов Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфатех» про стягнення 20 % штрафу в сумі 206 600,00 грн. за договором № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012, судом встановлено наступне.

Вимоги позивача за зустрічним позовом - Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» мотивовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфатех» на виконання умов договору № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012 було поставлено позивачу за зустрічним позовом продукцію неналежної якості, оскільки один із поставлених бульдозерів № SD-16AA117380 вийшов з ладу електрообладнання, про що КМС Одеської залізниці листом від 03.12.2012 2012 (належним чином засвідчена копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі) повідомила позивача за зустрічним позовом, та внаслідок чого представниками КМС Одеської залізниці було складено дефектний акт від 26.12.2012 (належним чином засвідчена копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Як зазначає позивач за зустрічним позовом у зустрічній позовній заяві, 26.12.2012 представники ТОВ «Альфатех» виїхали для огляду несправної продукції до КМС Одеської залізниці, в результаті якого встановлено несправність продукції про, що було складено сервісний звіт № 006128 від 26.12.2012 (належним чином засвідчена копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), який підписаний представниками сторін.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом у зустрічній позовній заяві, представниками відповідача за зустрічним позовом було демонтовано несправну техніку для проведення ремонту, проте станом на 22.01. 2013 продукція не працює, неякісний бульдозер № SD-16AA117380 не замінений на аналогічну продукцію належної якості.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом зазначає, що передана відповідачем за зустрічним позовом продукція не відповідає по якості вимогам договору № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом, враховуючи положення п. 10.4. наведеного договору просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом стягнення 20 % штрафу в сумі 206 600,00 грн.

Відповідач за зустрічним позовом у відзиві на зустрічну позовну заяву заперечив проти заявлених вимог та зазначив, що згідно акту отримання-передачі продукції від 27.06.2013 та видаткової накладної № 28743 від 27.06.2012 позивач за зустрічним позовом прийняв продукцію за договором № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012 без претензій до відповідача за зустрічним позовом до якості, комплектності та технічної документації, про що свідчить підпис представника Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» та печатка юридичної особи на наведених документах. Крім того, відповідач за зустрічним позовом зазначив, що неодноразово звертався до позивача із зустрічним позовом із листами № 450 від 27.12.2012 та № 2 від 09.01.2013 2012 (належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), в яких просив повідомити про дату та час, коли можливо представникам ТОВ «Альфатех» зявитися на місцезнаходження продукції для транспортування техніки із здійсненням її подальшого гарантійного ремонту, проте позивач за зустрічним позовом листом від 25.01.2013 2012 (належним чином засвідчена копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі) повідомив ТОВ «Альфатех» проте, що виявлена поломка не потребує транспортування продукції, а тому гарантійний ремонт повинен проводитися на базі КМС - Вознесенськ.

Як зазначає відповідач за зустрічним позовом у відзиві на зустрічну позовну заяву, 30.01.2013 представники ТОВ «Альфатех» виїхали на місцезнаходження техніки та здійснили гарантійний ремонт продукції за договором № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012, що підтверджується сервісними звітами № 006154 від 30.01.2013 та № 006302 від 30.01.2013 (належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками сторін без претензій/зауважень та скріплені печатками юридичних осіб.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 10.4. договору № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012 встановлено, що в разі поставки продукції, що не відповідає по якості вимогам даного договору, постачальник зобов'язаний за свій рахунок замінити її на продукцію належної якості, а також сплатити покупцю штраф у розмірі 20 % від вартості продукції неналежної якості.

З урахуванням викладеного, враховуючи те, що позивач за зустрічним позовом станом на день винесення рішення по справі № 5011-47/17820-2012 не подав суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують не відповідність поставленої йому відповідачем за зустрічним позовом продукції вимогам, що встановлені договором № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012, а також те, наявні у матеріалах справи докази, зокрема - сервісні звіти № 006154 від 30.01.2013 та № 006302 від 30.01.2013, які підписані представниками сторін без претензій/зауважень та скріплені печатками юридичних осіб, підтверджують проведення ТОВ «Альфатех» гарантійного ремонту продукції за договором № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» не є законними та обґрунтованими, а отже і підстави для стягнення 20 % штрафу в сумі 206 600,00 грн. у суду відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача 20 % штрафу в сумі 206 600,00 грн. не були доведені належними і допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Отже, позовні вимоги за позовом про стягнення пені в сумі 19 952,47 грн. та 3 % річних в сумі 7 980,00 грн. за період з 13.10.2012 до 28.11.2012 підлягають задоволенню повністю. Позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, ящо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що відповідач за первісним позовом лише після звернення позивача з первісним позовом до суду з позовом про стягнення суми основного боргу за договором № ЦПХ-06-03212-01 від 15.06.2012 сплатив борг в сумі 2 065 999,99 грн.., суд дійшов висновку про виникнення спору за первісним позовом з вини Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», у зв'язку з чим вважає за необхідне покласти судові витрати за первісним позовом на відповідача за первісним позовом.

Витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (код ЄДРПОУ - 19014832, місцезнаходження: 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 11/15) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфатех» (код ЄДРПОУ - 35203852, місцезнаходження: 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова-1) 19 952 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 47 коп. - пені, 7 980 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 00 грн. - 3 % річних та 43 599 (сорок три тисячі пятсот девяносто девять) грн. 15 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі № 5011-47/17820-2012 в частині позовних вимог про стягнення з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» суми основного боргу в розмірі 2 065 999,99 грн. припинити на підставі ст. 80 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р.Станік

Дата підписання рішення - 08.07.2013