ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14.08.2013 Справа № 905/5526/13
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесника Р.М.
при секретарі судового засідання Петраченко К.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовною заявою: публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Донецької філії ПАТ «Укртелеком», м. Донецьк
до відповідача: військової частини А 4176, м. Артемівськ Донецької області
про стягнення заборгованості у розмірі 4899,52 гривень, 3% річних у розмірі 24,63 гривень та пені у розмірі 120,41 гривень
Представники сторін:
Від позивача: Головенко Т.О.
Від відповідача: М'ясоєдов М.В., Оніщенко Д.В.
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Донецької філії ПАТ «Укртелеком» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до військової частини А 4176 про стягнення заборгованості у розмірі 4899,52 гривень, 3% річних у розмірі 24,63 гривень та пені у розмірі 120,41 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем передбачених договором оренди нерухомого майна №14-907-47 від 13.02.2013р. зобов'язань зі сплати орендної плати, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість зі сплати цих платежів.
Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги викладені в позовній заяві.
Відповідачем 09.08.2013р. було заявлене клопотання про відкладання розгляду справи, в якому він посилається на неотримання ним копії позовної заяви, також до клопотання надав підписаний обома сторонами акт звіряння на суму боргу 4899,52 гривень.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні скористався, однак письмового відзиву на позовну заяву не надав, лише в усній формі у судовому засіданні 14.08.2013р. зазначив, що не заперечує проти позовних вимог.
Судом в судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача про відкладання розгляду справи, яке відхилено з тих підстав, що докази направлення на адресу відповідача копії позовної заяви наявні в матеріалах справи, та відповідач мав можливість ознайомитись з матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, вислухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ
13.02.2013р. позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №14-907-47, за умовами п.п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину приміщення (далі-майно), розташовану в м. Артемівськ на 3 поверсі 3-поверхового будинку №41 по вул. Артема, загальною площею 2,0 кв.м. технологічних приміщень для розміщення стійки двостороннього обслуговування, де встановлене АЦУ-8А.
Згідно умов п. 2.1. договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток №1), вказаного в п.1.1. договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками.
Факт передачі орендованого майна орендодавцем орендарю за вказаним договором підтверджується актом приймання передачі майна від 13.02.2013р.
Орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 475,00 гривень з ПДВ 20% за 1,0 кв.м. технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 2,0 кв.м. всієї орендованої площі становить 950,00 гривень з ПДВ 20% та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди. Сума договору на 2013 рік по орендній платі складає 11400,00 гривень, у т.ч. ПДВ 20 % -1900,00 гривень, а за відшкодування витрат по електроенергії - 430,00 гривень, у т.ч. ПДВ 20% - 71,67 гривень (п.3.1. договору).
Орендодавець станом на останній календарний день розрахункового місяця складає акт про надані послуги, та не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим, разом з рахунком та податковою накладною налає його орендарю. Орендар протягом двох робочих днів з дати отримання підписує та повертає орендодавцю перший примірник акта про надані послуги.
Орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за рахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за рахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.
Щомісячна сума, яка підлягає оплаті, визначається у розмірі 100% орендної плати за попередній місяць та збільшується (зменшується) на суму заборгованості (переплати) за фактично надані послуги попереднього місяця, яка утворилась на 1 число розрахункового місяця (п.п. 3.5., 3.6., 3.7. договору).
Цей договір вступає в силу з дні його підписання і діє до 31.12.2013р. Сторони домовились, що умови цього договору поширюються на відносини між ними, які виникли до його укладання, а саме з 01.01.2013р., згідно п.3. ст. 631 Цивільного кодексу України (п.12.1. договору).
Через неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань за вказаними договором, у останнього виникла заборгованість по орендній платі за період з січня 2013 по травень 2013р. у розмірі 4899,52 гривень.
Рахунки на загальну суму 4899,52 гривень та складені акти про надані послуги на загальну суму 4899,52 гривень, які були виставлені орендарю, наявні в матеріалах справи.
Позивачем на адресу відповідача були надіслані вимоги №148108/2-119 від 05.04.2013р., № 148108/2-166 від 14.05.2013р., № 148108/2-237 від 05.06.2013р. з проханням погасити заборгованість по орендній платі. Докази направлення претензій наявні в матеріалах справи.
За таких обставин позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4899,52 гривень.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №14-907-47 від 13.02.2013р.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Виходячи із змісту прав та обов'язків сторін, визначених договором оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №14-907-47 від 13.02.2013р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір найму (оренди). Як встановлено ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Отже, в контексті зазначених норм, укладений між позивачем та відповідачем договір оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №14-907-47 від 13.02.2013р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч.ч.1,5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.
Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати.
Між тим, як вбачається із матеріалів справи, внаслідок невиконання грошових зобов'язань відповідачем за період січень-травень 2013р. утворилась заборгованість за договором оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №14-907-47 від 13.02.2013р. з орендної плати в розмірі 4899,52 гривень та всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу доказів сплати цієї заборгованості відповідач не надав.
Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам орендар вважається таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач у судовому засіданні (протокол судового засідання 14.08.203р.) визнав позов та надав підписаний з обох сторін акт звіряння на загальну суму 4899,52 гривень, суд дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №14-907-47 від 13.02.2013р. в розмірі 4899,52 гривень.
Також позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 120,41 гривень та 3 % річних у розмірі 24,63 гривень.
Надаючи належну юридичну оцінку доводам позивача в цій частині суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши відповідність наданих позивачем розрахунків, суд, дійшов висновку про можливість задоволення пені та 3% річних, а саме: пені у розмірі 120,41 гривень; 3% річних у розмірі 24,63 гривень.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 4899,52 гривень, 3% річних у розмірі 24,63 гривень та пені у розмірі 120,41 гривень є доведеними належними та допустимими доказами, а, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Донецької філії ПАТ «Укртелеком» до військової частини А 4176 задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з військової частини А 4176 (84501, м. Артемівськ, Донецька область, код 08200342) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м.Київ, бул. Т.Шевченка, 18, код 21560766) в особі Донецької філії ПАТ «Укртелеком» (83001, м.Донецьк, пр. Комсомольський, 22, код 01183764) заборгованість у розмірі 4899,52 гривень, 3% річних у розмірі 24,63 гривень, пеню у розмірі 120,41 гривень, судовий збір у розмірі 1720,50 гривень.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 14.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 15.08.2013р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.М. Колесник
Судове рішення № 32988453, Господарський суд Донецької області було прийнято 14.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 905/5526/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: