Постанова № 32988430, 09.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 серпня 2013 року № 826/2739/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації Бондаренко І.П., Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Головного управління Державного казначейства України у місті Києві про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, (далі - позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державного реєстратора Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації Бондаренко І.П., (далі - відповідач-1), Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, (далі - відповідач-2), Головного управління Державного казначейства України у місті Києві (далі - відповідач-3), про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що дії державного реєстратора у відмові у проведенні державної реєстрації ТОВ „Трейдлайн Сістемс", зареєструвати яке мав намір позивач, є незаконними та такими, що фактично обмежують конституційні права та свободи позивача. Позивач також звертав увагу суду на те, що чинне законодавство не передбачає обмежень у зайнятті підприємницькою діяльністю, праві виступати засновником юридичної особи (володінні корпоративними правами) в залежності від присвоєння особі ідентифікаційного номера згідно Закону України „Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів".

Відповідачі позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства України неможливо зареєструвати юридичну особу засновником якої є фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, в силу того, що це є порушенням порядку створення юридичної особи, який встановлено законом.

В судове засідання 26.04.2013 р. не прибули належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи представники відповідача-1 та відповідача-2.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", (далі - Закон), відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Нормами статті 3 вказаного Закону визначено, що дія Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу підприємця до Єдиного державного реєстру (ч.2 ст.4 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось представниками сторін, позивач звернувся до Державного реєстратора Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації з пакетом документів на реєстрацію новоутвореної юридичної особи у формі товариства з обмеженою відповідальністю під назвою „Трейдлайн Сістемс".

26.02.13 р. відповідачем-1 відмовлено позивачу у проведенні державної реєстрації, про що надано останньому Повідомлення б/н від 26.02.2013 р.

У письмових запереченнях відповідач-1 зазначив, що позивачу відмовлено у проведенні державної реєстрації, у зв'язку з тим, що у реєстраційній картці, поданій представником позивача не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів", ідентифікаційні номери можуть не отримувати особи, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від його прийняття та офіційно повідомляють про це державні органи. У їхніх паспортах робиться відмітка про право здійснювати платежі без ідентифікаційного номера.

Згідно п.63.6 ст.63 Податкового кодексу України, облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Таким чином, з вищевказаних норм закону вбачається, що ідентифікаційного номера у фізичної особи може й не бути, проте, відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; прізвища, ім'я, по батькові та ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи уповноважених представляти юридичну особу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців", спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації є центральний орган виконавчої влади Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва), який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва, здійснює державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців та узагальнює практику і надає роз'яснення застосування нормативно-правових актів з питань державної реєстрації.

Згідно із вимогами вказаного Закону, розроблено окремі форми реєстраційних карток, що подаються державному реєстратору для проведення відповідних реєстраційних дій, які, зокрема, включають і відомості про ідентифікаційний номер фізичної особи, яка є засновником юридичної особи.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що ідентифікаційні номери фізичних осіб, що є засновниками юридичних осіб або їх керівниками обов'язково повинні зазначатися в реєстраційних картках, що подаються державному реєстратору для проведення відповідних реєстраційних дій, оскільки це прямо передбачено вимогами частини другої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців".

При цьому суд звертає увагу на формулювання відмітки, що ставиться у паспортах фізичних осіб, що відмовляються від ідентифікаційних номерів з релігійних переконань, а саме, наявність у фізичної особи права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, а не виступати засновником юридичних осіб без ідентифікаційного номера.

Суд також звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.27 зазначеного Закону, після усунення причин, що були підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, засновник (засновники) або уповноважена ними особа можуть повторно подати документи на проведення державної реєстрації юридичної особи, які розглядаються у порядку, передбаченому цим Законом для проведення державної реєстрації юридичної особи..

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачами 1 та 2 було доведено правомірність та обґрунтованість відмови позивачу у проведенні державної реєстрації ТОВ „Трейдлайн Сістемс", в силу чого, відсутні також підстави для задоволення позовної вимоги про відшкодування позивачу моральної шкоди.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ст.94, ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного реєстратора Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації Бондаренко І.П., Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Головного управління Державного казначейства України у місті Києві про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко