Постанова № 32988354, 01.08.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2013 р. 10 год.08 хв.Справа № 821/1657/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Кургузовій Т.М.,

за участю представників:

позивача - Кермача А.І.,

відповідача - Мірошниченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Епоха" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про часткове скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Епоха" (далі - позивач, ТОВ "Епоха") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), яким з урахуванням уточнення позовних вимог просить скасувати

- податкове повідомлення - рішення від 11.12.2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 452 697,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 145 356,25 грн.;

- податкове повідомлення - рішення від 11.03.2013 р. № 0001652200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 288 743,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 63 584,75 грн.;

- податкове повідомлення - рішення від 11.03.2013 р. № 0001702200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за штрафними санкціями у сумі 24,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, про порушення порядку проведення перевірки в частині строків проведення документальної планової перевірки, встановлені ст.. 82 Податкового кодексу України, термінів складання акту та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Позивач також вказує про наявність з боку ревізора-інспектора безліч арифметичних помилок, а також, як зазначила ДПС у листі від 29.11.12 №14856/10/22-105 «методологічних» помилок, а саме невірне застосування діючих ставок оподаткування з податку на прибуток за 1 квартал та півріччя 2012 року. Заперечуючи проти висновків відповідача щодо збільшення зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, внаслідок визнання нікчемними правочини, укладені між ТОВ "Епоха" та контрагентами-постачальниками з ТОВ «Укрстройгермес», ТОВ «Розрахунковий центр», ТОВ "Кміс-Торгмаш МК", ПП «Нісан-09», ПП «Стальсервіс», ТОВ «Нікстройсервіс», ТОВ «Конкорд Транслюкс», ПП КФ «Пандора», позивач вказує, що на момент укладання договорів підприємством перевірялись всі дозвільні документи через офіційні податкові та інші державні сайти, а також віднесення вказаних підприємств до « Група ризику». Позивач вказує що фахівцями ДПІ в акті підтверджується факт того, що у ТОВ «Епоха» під час перевірки були в наявності всі первинні бухгалтерські та інші документи, які підтверджували реальність господарських операцій з вище приведеними контрагентам, що підтверджує право позивача на віднесення сум по даним взаємовідносинам до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування на їх підставі податкового кредиту з податку на додану вартість. Позивач також зауважує, що здійснюючи перевірку ДПІ забороняється складати матеріали з висновками про невідповідність первинних документів нормами діючого законодавства, не підтвердження реального факту здійснення господарських операцій лише на підставі показників звітності, даних особової справи, інформаційних баз даних податкового органу, оскільки вказані ресурси складаються працівниками податкової служби без належного дослідження та обґрунтування внесення таких даних без дослідження первинних документів. Проте, позивач вказує, що висновок про нікчемність господарських операцій з вказаними контрагентами ДПІ базується на висновках актів перевірок його контрагентів, з яких не вбачається дослідження їх первинних документів. Крім того, позивач вказує, що в акті не відображено яким чином встановлено перевіркою заниження валового доходу в сумі 2054,18 грн. та зобов'язань з ПДВ суми 411,0 грн. за серпень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «Міраж Газ». Також позивач вважає неправомірним висновки податкового органу щодо заниження податкових зобов'язань з ПДВ за травень 2011 року в сумі 63666,0 грн. за наслідками коригування вказаної суми по ТОВ ВКФ «Енергоспецмонтаж».

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких зазначив, що за наслідками документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Епоха" не підтверджено товарність господарсько-правових відносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Укрстройгермес», ТОВ «Розрахунковий центр», ТОВ "Кміс-Торгмаш МК", ПП «Нісан-09», ПП «Стальсервіс», ТОВ «Нікстройсервіс», ТОВ «Конкорд Транслюкс», ПП КФ «Пандора», що свідчить про документування господарських операцій без фактичного їх здійснення. Щодо інших порушень діючого законодавства, то в судовому засіданні представник відповідача вказав на їх доведеність обставинами, викладеними в акті перевірки.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Эпоха" зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Херсонської міської ради 02.07.1996 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи А00№703028.

ТОВ "Епоха" перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні та є платником податку на прибуток та податку на додану вартість згідно свідоцтва №30582040 від 09.07.1997 року.

Згідно довідки з ЄДРПОУ АА №096780 від 02.03.2009 року основними видами діяльності ТОВ "Епоха" є будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд, інші види оптової торгівлі, виробництво готових для використання бетонних сумішей, газопроводні роботи, будівництво будівель, діяльність у сфері інжинірингу.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 листопада 2012 року ДПІ у м. Херсоні, за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Епоха» з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.10 по 30.06.12, валютного та іншого законодавства за період 01.07.10 по 30.06.12 складено акт за № 2468/22-1/21297323 (далі - Акт) .

На підставі зазначеного Акту, податковою інспекцією встановлені порушення:

- п.4.1 ст.4, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134.1 ст.134 п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого за період, що перевірявся занижено податок на прибуток на загальну суму 312619,0 грн.;

- пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №168/97-ВР, п.192.1 ст.192, п.198.1, 198.2, п.198.6 ст.198, ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 454005 грн.

На підставі вищезазначеного акту, з урахуванням адміністративного оскарження відповідачем було прийнято податкові повідомлення - рішення -

- від 11.12.2012 року № 0008612200 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 454 005, 00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 145 356,25 грн.;

- від 11.03.2013 р. № 0001652200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 288 743,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 63 584,75 грн.;

- від 11.03.2013 р. № 0001702200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за штрафними санкціями у сумі 24,00 грн.

Оскільки в ході розгляду справи позивач визнав встановлені в ході перевірки порушення щодо завищення суми ПДВ 1 308,00 грн., задекларованої на підставі податкових накладних ТОВ «Санаторій «Карпати»», тому відповідно до заяви від 29.07.2013 р. про зменшення позовних вимог ТОВ «Епоха» просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.12.2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 452 697,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 145 356,25 грн.

Під час розгляду справи ДПІ у м. Херсоні на вимогу суду було надано службову записку від 29.05.2013 р. № 2095/22.1 щодо розрахунку нарахованих зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість в розрізі кожного порушення, контрагента з вказаними сумами та операціями, відповідно до якої судом встановлено, що на визначення оскаржуваних зобов'язань за податок на прибуток та ПДВ вплинули висновки податкового органу про те, що -

- правочини, укладені між позивачем та контрагентами - ТОВ «Укрстройгермес», ТОВ «Розрахунковий центр», ТОВ "Кміс-Торгмаш МК", ПП «Нісан-09», ПП «Стальсервіс», ТОВ «Нікстройсервіс», ТОВ «Конкорд Транслюкс», ПП КФ «Пандора» є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що вплинуло на завищення складу валових витрат та податкового кредиту у відповідних звітних періодах;

- по замовнику послуг ТОВ « Міраж Газ » згідно акту виконаних робіт за серпень 2010 року б/н. занижено валовий дохід у сумі 2 054,18 грн. та податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 410,84 грн.

- у зв'язку з не внесенням у повному обсязі до складу витрат, витрати по придбанню товаро - матеріальних цінностей занижено валові витрати на загальну суму 470 610,00 грн., у тому числі у 4 кварталі 2010 року у сумі 94 864,00 грн. у 2 кварталі 2011 року у сумі 181667,00 грн. у 3 кварталі 2011 року у сумі -104591,00 грн. у 4 кварталі 2011 року у сумі 89 488,00 грн.,;

- підприємством неправомірно здійснено коригування податкових зобов'язань в травні 2011 року в сумі 63 666,00 грн., що є порушенням п.192.1 ст. 192 Податкового кодексу України.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими, на момент виникнення спірних правовідносин, положеннями Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" ( далі - Закон України № 334/94-ВР), Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" ( далі - Закон України № 168/97-ВР, Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI ( далі - ПК України).

Враховуючи, що предметом оскарження в даній справі є правомірність нарахування суми податкового зобов'язання за декілька правопорушень, суд дійшов висновку про необхідність перевірки законності та обґрунтованості встановлення порушення окремо по кожному із них.

Так, під час розгляду справи встановлено, що однією із підстав для визначення позивачу суми грошового зобов'язання слугувала інформація, яка була отримана ДПІ за наслідками проведених перевірок контрагентів, за якими встановлено, що правочини, укладені між позивачем та контрагентами - ТОВ «Укрстройгермес», ТОВ «Розрахунковий центр», ТОВ "Кміс-Торгмаш МК", ПП «Нісан-09», ПП «Стальсервіс», ТОВ «Нікстройсервіс», ТОВ «Конкорд Транслюкс», ПП КФ «Пандора» є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Перевіряючи обґрунтованість даного висновку податкового органу, суд дійшов висновку про наступне.

Правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств до 01.04.2011 року визначалися вимогами Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", а з 01.04.2011 року положеннями Податкового кодексу України.

Отже, згідно з пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України №334/94-ВР, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п.5.3. ст.5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи зі змісту положень Податкового кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно з п.7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків:

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналогічна норма міститься у п. 198.2 ст. 198 Податковому кодексу України,

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічні приписи містяться у п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до складу витрат, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Епоха» у спірний період мав господарські відносини з ТОВ «Укрстройгермес», ТОВ «Розрахунковий центр», ТОВ «"Кміс-Торгмаш МК", ПП «Нісан-09», ПП «Стальсервіс», ТОВ «Нікстройсервіс», ТОВ «Конкорд Транслюкс», ПП КФ «Пандора», за наслідками дослідження ДПІ первинних документів, був зроблений висновок про порушення п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР щодо неправомірного включення до складу валових витрат вартість товару та послгу, отриманих від вказаних контрагентів, а також порушення пп.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР, п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України щодо неправомірного віднесення суми ПДВ до складу податкового кредиту, зокрема -

- по взаємовідносинам з TOB «Укстройгермес» завищення валових витрат на загальну суму 42700,00 грн., у тому числі: за 2 квартал 2011 року в сумі 42700,00 грн. та занижено податок на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року у сумі 9 821,00 грн., завищення податкового кредиту ПДВ за червень 2011 року в сумі 8540,00 грн.

- по взаємовідносинам з TOB "Розрахунковий центр" завищення валових витрат на загальну суму 149 166,70 грн., у тому числі: за 4 квартал 2011 року в сумі 149166,70 грн. та занижено податок на прибуток підприємств у 4 кв.2011 року у сумі 42 933,00 грн., завищення податкового кредиту ПДВ за серпень 2011 року в сумі 19 500,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 29 833,00 грн., за листопад 2011 року в сумі 7 500,00 грн.

- по взаємовідносинам з TOB "Розрахунковий центр" завищення валових витрат на загальну суму 220 000,00 грн., у тому числі: за 3 квартал 2011 року в сумі 220 000,00 грн. та занижено податок на прибуток підприємств у З кв.2011 року у сумі 50 600,00 грн., завищення податкового кредиту ПДВ за липень 2011 року в сумі 24500,00 грн.

- по взаємовідносинам з TOB "Кміс Торгмаш МК" завищення валових витрат на загальну суму 597 983,20 грн., у тому числі: за 4 квартал 2011 року на суму 325 000,00грн. та 1 квартал 2012 року на суму 275 985,00 грн. та занижено податок на прибуток за 4 квартал 2011 року у сумі 149 500,00 грн., та 1 квартал 2012 року у сумі 57 326,00 грн., завищення податкового кредиту ПДВ за листопад 2011 року в сумі 31 667,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 33 333,00 грн., за лютий 2012 року в сумі 42 000,00 грн., за березень 2012 року в сумі 12597,00 грн.

- по взаємовідносинам з ПП «Нісан -09» завищення валових витрат на загальну суму 110000,95 грн., у тому числі: за 4 квартал 2010 року на суму 110000,95 грн. та занижено податок на прибуток у 4 кварталі 2010 у сумі 27 500,00 грн., завищення податкового кредиту ПДВ за жовтень 2010 року в сумі 22 000,19 грн.,

- по взаємовідносинам з ПП «Стальсервіс» завищення валових витрат на загальну суму 2 612,60 грн., у тому числі: за 3 кв.2010 року в сумі 2 371,00 грн., за 4 кв.2010 року в сумі 242,00 грн. та занижено податок на прибуток підприємств у З кварталі 2010 року у сумі 593,00 грн. та у 4 кварталі 2010 року у сумі 61,00 грн., завищення податкового кредиту ПДВ за вересень 2010 року в сумі 397,00 грн., за жовтень 2010 року в сумі 48,33 грн.

- по взаємовідносинам TOB "Нікстройсервіс" завищення валових витрат на загальну суму 5 375,00 грн., у тому числі: за 4 кв.2010 року в сумі 5 375,00 грн. та занижено податок на прибуток у 4 кварталі 2010 року у сумі 1 344,00 грн., завищення податкового кредиту ПДВ за жовтень 2010 року в сумі 1 075,00 грн.

- по взаємовідносинам з TOB "Конкорд Транслюкс» завищення валових витрат на загальну суму 436 483,35 грн., у тому числі: за 3 кварталі 2010 року в сумі 436483,35 грн. та занижено податок на прибуток підприємств у 3 кварталі 2010 року у сумі 109 121,00 грн., завищення податкового кредиту ПДВ за серпень 2010 року в сумі 87 297,00 грн.

- по взаємовідносинам з ПП КФ "Пандора» завищення валових витрат на загальну суму 341666,65 грн., у тому числі: за 3 кв.2010 року в сумі 341666,65 грн., завищення податкового кредиту ПДВ за липень 2010 року в сумі 68333,00 грн.

Так, перевіряючи правомірність віднесення позивачем до складу витрат та податкового кредиту суми на підставі договірних відносин із вищезазначеними контрагентами, суд дійшов висновку про наступне.

З приводу господарських відносин з ТОВ «Укрстройгермес».

На стор. 3 акту перевірки ДПІ вказує, що у червні 2011 року TOB „Епоха" задокументувало придбання у TOB «Укрстройгермес» бітуму на загальну суму 51240,00 грн., у т.ч. ПДВ 8540,00 грн., про що свідчать видаткові та податкові накладні. Розрахунки здійснені грошовими коштами через розрахунковий рахунок на загальну суму 51240,00 грн.

З приводу господарських відносин з ТОВ «Розрахунковий центр».

На стор. 8-18 акту перевірки ДПІ вказує, що в жовтні 2011 року TOB „Епоха" задокументувало придбання у ТОВ "Розрахунковий центр" ТМЦ (бітумна емульсія, бітумная емульсія, каболка, щебень,соль технічна, дошка обрізна, арматура, бітум дорожній) на загальну суму 179000,40 грн., у т.ч. ПДВ 29 833,34 грн., про що свідчать видаткові та податкові накладні. Розрахунки здійснені грошовими коштами через розрахунковий рахунок на загальну суму 179000,40 грн. У липні, серпні 2011 року TOB „Епоха" задокументовано придбання у TOB "Розрахунковий центр" ТМЦ бітуемна емульсія, ізвість, кирпич, брускидоска обрізна, колони, насос , мазут, щебень, порошок мінеральний та отримання послуг а/скрейпера на загальну суму 264 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 44 000,00 грн., про свідчать акти виконаних робіт, видаткові та податкові накладні. Розрахунки здійснені грошовими коштами через розрахунковий рахунок на загальну суму 264 000,00 грн.

З приводу господарських відносин з ТОВ "Кміс Торгмаш МК".

На стор. 18-26 акту перевірки ДПІ вказує, що в березні 2011 року TOB „Епоха" задокументовано придбання у TOB "Кміс Торгмаш МК" арматура, бруски, клей, ПВА, бумага шліфувальна, дрова, муфта, труба, насос бітумний, опора железобетонная, щебень, відсів, сіль харчова, щебень ізв. фракція 40*70, бітумна емульсія, битум, пісок, скло рідке на загальну суму 717 579,84 грн., у т.ч. ПДВ 119 596,64 грн., про що свідчать видаткові та податкові накладні. Розрахунки здійснені грошовими коштами через розрахунковий рахунок на загальну суму 717580,08 грн.

З приводу господарських відносин з ПП «Нісан-09».

На стор. 26-29 акту перевірки ДПІ вказує, що в жовтні 2010 року TOB „Епоха" задокументовано придбання у ПП "Нісан -09" послуг з роботи фрези, на загальну суму 132001,14 грн., у т.ч. ПДВ 22000,19 грн., про що свідчать акти виконаних робіт та податкові накладні. Розрахунки здійснені грошовими коштами через розрахунковий рахунок на загальну суму 132001,14 грн.

З приводу господарських відносин з ПП «Стальсервіс».

На стор. 26-29 акту перевірки ДПІ вказує, що в липні, вересні, жовтні 2010 року TOB "Епоха" задокументовано придбання у ПП «Стальсервіс» металеві конструкції (труба, шестигранник) на загальну суму 3135,12 грн., у т.ч. ПДВ 522,52 грн., про що свідчать видаткові та податкові накладні. Розрахунки здійснені грошовими коштами через розрахунковий рахунок на загальну суму 3135,12 грн.

З приводу господарських відносин з ТОВ «Нікстройсервіс».

На стор. 26-29 акту перевірки ДПІ вказує, що TOB „Епоха" в серпні 2010 року задокументовано придбання у TOB "Нікстройсервіс" інформаційних послуг на загальну суму 6 450 грн., у т.ч. ПДВ 1 075 грн., про що свідчать акти виконаних робіт та податкові накладні. TOB „Епоха" розрахувалось з TOB "Нікстройсервіс" грошовими коштами через розрахунковий рахунок на загальну суму 6 450,00 грн.

З приводу господарських відносин з ТОВ «Конкорд Транслюкс».

На стор. 26-29 акту перевірки ДПІ вказує, що TOB „Епоха" в серпні 2010 року задокументовано придбання у TOB "Конкорд Транслюкс» бітумная емульсія, люк, битум, дизпаливо, бензин, масло, щебень, порошок мінеральний на загальну суму 523 780,02 грн., у т.ч. ПДВ 87 296,67 грн., про що свідчать видаткові та податкові накладні. TOB "Епоха" не розрахувалось з TOB "Конкорд Транслюкс» за отримані ТМЦ, на 30.06.2012 р. рахується кредиторська заборгованість у сумі 523780,02 грн.

З приводу господарських відносин з ПП КФ «Пандора».

На стор. 26-29 акту перевірки ДПІ вказує, що TOB „Епоха" в липні 2010 року задокументовано придбання у ПП КФ "Пандора" щебінь, пісок природний арматура, стекло рідке, щебінь, та послуги щодо роботи фрези на загальну суму 409 999,98 грн., у т.ч. ПДВ 68333,33 грн., про що свідчать акти виконаних робіт, видаткові та податкові накладні. TOB "Епоха" розрахувалось з ПП КФ "Пандора" грошовими коштами через розрахунковий рахунок на загальну суму 409999,98 грн.

Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в ході дослідження ревізором - інспектором вищеописаних господарських операцій, у податкового органу не виникли питання щодо відсутності у позивача договорів, видаткових накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних, товарно-транспортних накладних тощо. Проте, спір полягає у не підтвердженні, на думку податкового органу, реальності здійснення господарської діяльності з вищевказаними контрагентами внаслідок встановлених в актах перевірок податкових органів за місцем реєстрації контрагентів позивача недоліків їх фінансово-господарської діяльності, зокрема, з посиланням на нижчеперелічені висновки актів перевірок відповідач робить висновок про безтоварний характер господарських операцій.

Згідно акту ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 09.02.12р. №308/23-100/33251265 про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Укрстройгермес» з питань формування правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ « Діп Електрік»» за травень 2011 року та по взаємовідносинах з TOB «Топ - Альянсбуд» за червень 2011 року встановлено нікчемність угод у ІІ ланцюгу постачання по контрагенту TOB «Топ-Альянсбуд».

Згідно акту ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 01.03.2012№22/15-2/36419453 про результати невиїзної позапланової документальної перевірки TOB "Розрахунковий Центр" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з TOB „ТД „Діаніт" та контрагентами покупцями за червень 2011 року та з ПП „Шеду" та з контрагентами- покупцями за жовтень 2011 року встановлено нікчемність угод по постачальнику ІІ ланцюга ПП „Шеду" за жовтень 2011 року. А також згідно акту ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 30.01.12 №330/23-6/36419453 про результати невиїзної документальної перевірки TOB „ Розрахунковий Центр" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з TOB „ТД „Діаніт" та з контрагентами-покупцями за липень, серпень 2011 року, яким встановлено, що ДПІ у м. Херсоні від 05.10.11р. № 3412/15-2/36235885 складено акт перевірки про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання TOB „ТД „Діаніт" по ланцюгу постачання щодо його постачальника ПП ПФ « Текомс».

Згідно акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 07.06.2012 №345/22-317/37740366 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Кміс - Торгмаш - МК» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011., з 01.02.2012 по 31.03.2012 р., встановлено нікчемність угод по його контрагенту TOB «Мережа» внаслідок не встановлення факту реального здійснення господарських операцій TOB „КМІС- Торгаш МК" по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальника TOB «Мережа» та їх подальшої реалізації підприємствам-покупцям за жовтень-грудень 2011 року, лютий-березень 2012 року на підставі відібраних пояснень керівника гр. ОСОБА_3 про його невідомість щодо здійснення фінансово-господарських операцій між TOB «Кміс - Торгмаш - МК» та TOB «Мережа».

Щодо ПП "Нісан -09" встановлено стан підприємства 16 - припинено (ліквідовано, закрито). Відомості про скасування держреєстрації - 24.02.2011 р. №15561170008040044; відомості про зняття з обліку - 17.02.2011 р. Підтвердити фактичність здійснених господарських операцій ПП «Нісан-09» у жовтні 2010 року станом на 30.12.11 не надається можливим, у зв'язку з тим, що стан платника згідно ЄДР - «16» - припинено (ліквідовано, закрито).

Щодо ПП "Стальсервіс" встановлено, що у ході проведення даної планової перевірки було встановлено, що TOB «Епоха» у періоді, до перевіряється частину податкового кредиту та витрат було сформовано з вартості товарів (металовиробів), нібито отриманого по видатковим та податковим накладним, вписаними від імені службових осіб ПП "Стальсервіс", проте відповідно до матеріалів ГВПМ ДТП у м. Енергодар встановлено, з 03.06.10 р. ПП „Стальсервіс" перереєстровано на громадянина ОСОБА_4, який своїми свідченнями підтвердив відсутність первинних документів на підприємстві, так як були вилучені у ході обшуку УБОЗ України в Запорізькій області, по кримінальній справі №31009, з моменту перереєстрації, фінансово - господарська діяльність не здійснювалася, складських приміщень, транспортних засобів та найманих робітників на підприємстві не має.

Згідно бази даних ДПС України встановлено, що TOB "Нікстройсервіс" знаходиться на обліку у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, з аналізу податкової звітності підприємства встановлено, що підприємство з 01.04.2010 року не звітує про здійснення фінансово-господарської діяльності та отримання доходів. Остання податкова звітність з податку на прибуток подана за півріччя 2010 року, яка визнана недійсною. Нова декларація за півріччя 2010 року не надавалась, основні виробничі фонди на підприємстві відсутні, чисельність працюючих за 2 квартал 2010 року складає 9 чоловік (3 чоловіка за місяць), за 3 квартал 2010 року - 0 чоловік, з квітня 2010 року до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

З аналізу податкової звітності TOB "Конкорд Транслюкс" встановлено, що підприємство з 01.04.2010 року не звітує про здійснення фінансово-господарської діяльності та отримання доходів, податкова звітність з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, яка здана до ДПІ у Херсоні (вх.08.11.2010№237496), в якій підприємство не звітує про здійснення фінансово-господарської діяльності та отримання доходів, додаток К1 до декларації не наданий та Декларація з податку на додану вартість: за серпень 2010 року №182086 від 20.09.10 р. визнана «недійсною». Основні фонди на підприємстві відсутні, чисельність працюючих згідно податкового розрахунку комунального податку за 2 квартал 2010 року склала З чоловіка. Наявність за юридичною адресою: з квітня 2010 року до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

З аналізу податкової звітності ПП КФ "Пандора" встановлено, що підприємство з 01.04.2010 р. не звітує про здійснення фінансово-господарської діяльності та отримання доходів. Остання податкова звітність з податку на прибуток подана за 1 квартал 2010 року, до ДПІ у м. Херсоні 23.04.2010 р. № 900347317. Підприємством Декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року - не надана. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 27.10.2010 року. Наявність за юридичною адресою: з червня 2010 року запит на встановлення місцезнаходженням.

Отже, з посиланням на вказані акти документальних перевірок податкових перевірок контрагентів позивача, а також акти щодо неможливості проведення зустрічної звірки вказаних суб'єктів з іншими підприємствами, якими встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, в зв'язку з чим вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди, тобто господарські операції не мають реального товарного характеру, відповідач вважає, що первинні документи, надані до перевірки ТОВ « Епоха» щодо взаємовідносин з постачальниками не мають юридичної сили та доказовості, оскільки складені з метою надання вигоди покупцеві, а не фіксування фактично здійснених господарських операцій.

Суд не погоджується з вказаною позицією податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Акти податкових перевірок контрагента позивача не є достатніми доказами в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання угод між позивачем та його контрагентом, і не є підставою для визнання показників звітності позивача непідтвердженим, тому як доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.

Жодних доказів про самостійне дослідження відповідачем обставин укладання договорів позивачем, предмету правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочинів, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених позивачем грошових коштів, відповідачем в акті перевірки позивача не наведено.

Акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача не є належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання господарських операцій між контрагентом та позивачем, оскільки за умови складення актів про неможливість проведення зустрічної звірки фіксується факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю органом ДПС щодо платника, і реальність господарських операції такого платника предметом перевірки не є.

Відсутність контрагента позивача за юридичною адресою станом на момент звірки по не є доказом правомірності висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства по операціям за угодами із вказаним контрагентом у момент їх укладення та виконання.

Пояснення осіб, опитаних податківцями на предмет знаходження підприємства контрагента позивача за юридичною адресою не є належними доказами в підтвердження висновків податкової перевірки позивача, тому як згідно із вимогами законодавства належним доказом відсутності підприємства за місцезнаходженням є наявність запису в Єдиному державному реєстрі фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб. Відповідного витягу з реєстру з наявністю такого запису податковим органом не надано.

Проте, позивачем надано суду витяги з Єдиного Державного Реєстру по вищевказаним контрагентам, якими спростовуються вищевказані доводи ДПІ.

На жодну зі сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності установчих документів контрагента та дотримання ним вимог податкового і іншого законодавства, у тому числі щодо фактичного перебування за юридичною адресою.

Чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит та валові витрати з фактичним знаходженням підприємства-постачальника за юридичною адресою та в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів або виконуються роботи постачальником. Посилання ДПІ на відсутність у постачальника позивача об'єктивної можливості для виконання поставок товарів в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу також не можна розцінювати як доказ фіктивності спірних операцій. Укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки, а відсутність у власності нерухомого та рухомого майна не є єдиним доказом виникнення у цього витрат, пов'язаних зі збереженням або перевезенням товару від постачальника до покупця.

За таких обставин висновок податкового органу про безтоварний характер спірних операцій з поставки товару позивачеві та виконання на його користь робіт ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.

На підтвердження реальності вчинення вищеописаних господарських операцій позивачем залучено до матеріалів справи докази оприбуткування, внутрішнього переміщення товару та подальшого його використання у виробничій діяльності ТОВ « Епоха», зокрема витяг стану основних засобів по ТОВ «Епоха» на 30.06.2012 р., копії договорів, видаткових, податкових накладних, актів виконаних робіт з контрагентами, копії витягу з журналу ордерів і відомості по рахунку 361 та акти звірок по контрагентам, матеріальні звіти по матеріалам за місцем зберігання « База ТОВ « Епоха».

Отже, подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Підстав, з якими закон пов'язує недійсність (нікчемність) договору, контролюючим органом в акті перевірки не зазначено, судових рішень, що набули законної сили, яким договори, що укладалися між позивачем та його контрагентом визнані недійсними судом обох інстанцій не надано. Доказів наявності узгодженого умислу на вчинення дій у порушення податкового законодавства, безпідставне отримання податкової вигоди, встановлених судовим рішенням у кримінальній справі за звинуваченням працівників контрагентів постачальника позивача, податковим органом не наведено.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. У справі, що переглядається, податковим органом не доведено наявності таких обставин.

Отже, суд вважає, що наявними у справі письмовими доказами спростовано довід відповідача про безтоварність операцій між позивачем та його контрагентом.

Суд також приймає до уваги залучену до матеріалів справи постанову слідчого відділу ДПС у Херсонській області про закриття кримінального провадження від 22 травня 2013 року, згідно якої встановлено, що всі операції щодо фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Епоха» з ТОВ «Укрстройгермес», ТОВ «Розрахунковий центр», ТОВ "Кміс-Торгмаш МК", ПП «Нісан-09», ПП КФ «Пандора» ТОВ «Нікстройсервіс», ТОВ «Конкорд Транслюкс», ПП «Стальсервіс» відображені в бухгалтерських документах, які надавались до перевірки, в ході досудового розслідування не здобуто жодних даних про безтоварність операції ТОВ «Епоха» із зазначеними постачальниками та про наявність умислу службових осіб вказаного підприємства на ухилення від сплати податків.

Щодо висновку ДПІ про заниження валового доходу у сумі 2054,18 грн. та податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 410,84 грн. по замовнику послуг ТОВ «Міраж Газ» згідно акту виконаних робіт за серпень 2010 року б/н.

Як вбачається зі сторінок 38 та 51 акту перевірки, ДПІ вказує, що підприємством по замовнику послуг ТОВ «Міраж Газ» не включено до складу валового доходу суму виконаних робіт 2 054,18 грн., а також не включено до складу податкових зобов'язань суму ПДВ 410,84 грн. згідно акту виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року б\н на загальну суму 2 465,02 грн., у т.ч. ПДВ 410,84 грн. У бухгалтерському обліку такі операції відображені записом: Д-т 311 К-т 361». Вказані обставини стали підставою для збільшення податкових зобов'язання по ПДВ за серпень 2010 року на суму 410,84 грн. та збільшення валового доходу у ІІІ кв. 2010 р. на суму 2 054,18 грн.

При цьому, суд зауважує, що ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи відповідачем не надано пояснення, на підставі яких облікових документів встановлено вказане порушення.

Представник позивача в судовому засіданні висловив своє припущення щодо помилки ревізора-інспектора при підрахунку валового доходу, оскільки вважає, що відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, а саме пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, валовий доход обчислюється за подією, що сталася раніше, або виконані роботи, або сплачені за них кошти. Відповідачем зроблено висновок про необхідність відображення робіт за першою подією, тобто після виконання робіт, проте врахування доходу ще й при її оплаті призведе до подвійного врахування у складі валового доходу вказаних сум, що й було здійснено перевіряючим.

З огляду на викладене, суд вважає недоведеним з боку податкового органу порушення позивачем п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому збільшення у 3 кварталі 2010 року складу валового доходу на суму виконаних робіт 2 054,18 грн. та податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 410,84 грн. з по замовнику TOB «Міраж Газ» є неправомірним.

Щодо висновку відповідача про порушення ТОВ «Епоха» п.192.1 ст. 192 Податкового кодексу України в частині неправомірного коригування податкових зобов'язань в травні 2011 року в сумі 63666,00 грн.

Як вбачається зі стор. 50 акту перевірки, ДПІ перевіркою відображених у рядку 8 колонка Б Декларацій « коригування на основі попередніх звітних періодів (+ чи -)» показників за період з 01.07.10 р. по 30.06.12 р. у загальній сумі 242 026,00 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення підприємством операцій із коригування податкових зобов'язань шляхом зменшення на загальну суму 63 666,00 грн., у т. ч.: за травень 2011 року у сумі 63666,00 грн. та збільшення на загальну суму 307 931,00 грн. внаслідок самостійно виправлених помилок. ТОВ «Епоха» самостійно нараховано та сплачено суму штрафу, у зв'язку з самостійно виправленими помилками. Перевіркою також встановлено, що підприємством у травні 2011 року зменшено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 63 666,00 грн., на підставі розрахунків коригування кількісних і вартісних показників №1/312 від 31.05.2011 р. до податкової накладної від 20.05.2010 р. № 312 у сумі (-) 36 999,80 грн., коригування кількісних і вартісних показників № 2/371 від 31.05.2011 до податкової накладної від 30.07.2010 № 371 у сумі (-) 26 666,67 грн., виписаних покупцю TOB ВКФ «Енергоспецмонтаж». Отже, з посиланням на п. 192.1 ст.192 Податкового кодексу України податковий орган вважає неправомірним коригування суми податкового зобов'язання з ПДВ на суму 63 666,00 грн., відображених у рядку 8 колонка Б Декларацій « коригування на основі попередніх звітних періодів (+ чи -)», оскільки підставою є рішення Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2011 р. по справі № 27/173-10-5401 щодо стягнення з TOB ВКФ « Енергоспецмонтаж» заборгованості.

Щодо вказаного порушення, то позивач надав суду письмові пояснення, відповідно до яких вказує на помилковість даного висновку, оскільки фактичною підставою для коригування податкових зобов'язань слугувало не рішення Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2011р. по справі № 27/173-10-5401, а помилкове оформлення податкових накладних у зв'язку з не поставкою на адресу TOB ВКФ « Енергоспецмонтаж» матеріалів, що підтверджено вищевказаним судовим рішенням. Отже, внаслідок допущених помилок при оформлені податкових накладних №312 від 20.05.2010 р. та №371 від 30.07.2010 р., та з метою їх виправлення, позивач 20.06.2011 року подав до ДПІ уточнюючу декларацію та розрахунок коригування податкового зобов'язання (Додаток 1 до податкової декларації). При цьому, позивач визнає помилковим посилання в розрахунку коригування на статтю 192 Податкового кодексу України, так як зазначена стаття дійсно не передбачає коригування податкових зобов`язань внаслідок самостійно виявлених помилок. Отже, TOB «Єпоха» повинно було надати уточнюючі розрахунки за відповідні періоди 2010 року, ( за травень та липень 2010 року) у червні 2011 року, як самостійні звітні документи, або відобразити суму 63 666,0 грн. у рядку 1 декларації у складі поточних зобов'язань та надати уточнюючі розрахунки, як додаток до декларації з поясненням, та Реєстром виданих податкових накладних в якому б вказані показники зазначались із знаком (-), а не відображати суму помилки в рядку 8 декларації. Однак, позивач вважає, що перевіряючий не повинен був лише зробити висновок щодо порушення п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, а й надати оцінку обставинам, які були фактичною підставою спірного коригування, зокрема самостійне виявлення платником податків помилки. Позивач вказує, шо при проведенні перевірки, фахівцю ДПІ було надано зазначені документи, у т.ч. як доказ правомірного коригування, копію постанови Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2011р. по справі №27/173-10-5401 щодо стягнення заборгованості з ТОВ ВКФ «Енергозбереження», в якій зазначалося, що товар на суму 381996,0 грн. в т.ч. 63666,0 грн. ПДВ покупець - ТОВ ВКФ «Енергозбереження» від ТОВ «Епоха» не отримував.

Статтею 192 ПК України встановлені особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту).

Згідно з п. 192.1 ст. 192 названого Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Як встановлено пп. 192.1.2 п.192.2 ст.192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Пунктом 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 вказаного Кодексу), а саме шляхом подання Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок):

а) або як самостійний документ зі сплатою суми недоплати та штрафу у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації (як додаток до неї), що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Відповідно до розділу IV наказу ДПА України «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.01.2011 року № 41, що діяв на час виправлення помилки - в разі проведення коригування податкових зобов`язань платник податків виправляє помилки шляхом складання розрахунку коригування в якому відобразити «помилково складена накладна» або шляхом надання уточнюючого розрахунку або уточнюючої декларації за відповідний період за формою, затвердженою наказом ДПА України № 41 від 25.01.11 р.

Згідно з пунктом 201.6. ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1002 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено «Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних». Згідно п. 1 зазначеного Порядку, виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок.

Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

В ході розгляду справи судом встановлено, що не заперечувалось представниками сторін, що ТОВ « Епоха» здійснило коригування податкових зобов'язань саме внаслідок самостійно виявлених помилок, які були виправлені підприємством шляхом подання до ДПІ Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ (додаток № 1), розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 312 від 20.05.2010 р. на суму 36 999,63 грн. та № 371 від 30.07.2010 р. на суму 26 666,67 грн. та відповідно відображення такого коригування у рядку 8.1 декларації «коригування згідно зі ст.192 розділу V Кодексу обсягів постачання та податкових зобов'язань» шляхом зменшення суми ПДВ на 63666,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в електронній формі подав до ДПІ декларацію з ПДВ за травень 2011 р. ( нова звітність), додаток № 1 до декларації «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 312 від 20.05.2010 р. та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 371 від 30.07.2010 р., які прийняті податковим органом без зауважень.

При цьому, відповідачем не надано суду жодних письмових запитів податкового органу щодо проведення зустрічних звірок з покупцем позивача ТОВ ВКФ «Енергозбереження» на предмет встановлення розбіжностей у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

Листом Державної податкової адміністрації України від 23.03.2011 р. № 8073/7/16-1617 "Щодо питань адміністрування податку на додану вартість" роз'яснено, що під час перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:1) розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість:- арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків); - даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї; 2) розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних; 3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів; 4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних; 5) розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов'язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок; 6) розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних); 7) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

В акті перевірки не зафіксовано жодних із зазначених вище розбіжностей.

З метою з'ясування питання щодо впливу на розрахунки з бюджетом помилкове відображення позивачем відкоригованого податкового зобов'язання в сумі 63666,00 грн. до рядку 8 декларації «коригування згідно зі ст.192 розділу V Кодексу обсягів постачання та податкових зобов'язань» замість рядка 1 декларації «операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів» внаслідок повідомлення податковий орган про самостійно виявлені помилки при оформленні податкової накладної № 312 від 20.05.2010 р. та податкової накладної № 371 від 30.07.2010 р., ТОВ «Епоха» на вимогу суду надало письмові пояснення від 31.07.2013 р. та додатки з даними декларацій TOB "Епоха" з ПДВ за 2011 рік із показниками, що відображені фактично та даними декларацій TOB "Епоха" з ПДВ за 2011 рік із показниками, що відображені фактично у порівняні з показниками, що повинні були відображені або по рядку 01 декларації або наданням окремих звітних уточнюючих розрахунків.

Внаслідок дослідження вказаних розрахунків судом встановлено, що помилковість дій позивача при відображення суми коригувань податкових зобов'язань у рядку 8 декларації замість рядку 1 декларації у описаній ситуації не впливає на розрахунки з бюджетом, оскільки фактично відображене значення по рядку 18 декларації за травень 2011 року, до якої включено вказану суму не змінюється незалежно від наслідків віднесення відкоригованої суми податкових зобов'язань до рядку 8 декларації чи до рядку 1 декларації, а тому значення по декларації усе одно дорівнює сумі (-14 237,0 грн.).

Отже, оскільки в ході розгляду справи не встановлено факту заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за травень 2011 року навіть при наявній помилки віднесення суми коригування податкових зобов'язань не до того рядку декларації, а податковим органом не доведено, що надання позивачем до ДПІ додатку № 1 до декларації « Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 312 від 20.05.2010 р. та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №371 від 30.07.2010 р., вплинуло на заниження податкових зобов'язань та як наслідок бюджет не отримав вказану суму ПДВ, тому суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для збільшення позивачу податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 63666,00 грн. внаслідок коригування податкових зобов'язань згідно декларації з ПДВ за травень 2011 року.

Оскільки визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 452697,00 грн. та з податку на прибуток за основним платежем у сумі 288743,00 грн. є неправомірним, а тому неправомірним є і застосування до позивача штрафних санкцій згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту планової перевірки позивача, тому вважає їх необґрунтованими, з огляду на що, прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення, - підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.12.2012 р. №0008612200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині основного платежу у сумі 452697,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 145356,25 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.03.2013 р. №0001652200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 288 743,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 63584,75 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.03.2013 р. № 0001702200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за штрафними санкціями у сумі 24,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 серпня 2013 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.6