ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
12.08.13р. Справа № 904/4654/13
за позовом Прокурора Царичанського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпропетровськ
до Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, смт. Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області
Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відділ Держземагенства у Царичанському районі Дніпропетровської області, смт. Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області
Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство „Укргазвидобування", м. Київ
про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Царичанської районної державної адміністрації
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від прокурора: Несевря Д.С. - прокурор відділу прокуратури м. Дніпропетровська, посв. від 24.10.2012р. №011405;
Захарчук В.О. - прокурор відділу прокуратури м. Дніпропетровська, посв. від 01.11.2012р. № 012333 (був присутній у судових засіданнях 04.07.2013р. та 24.07.2013р.);
від позивача: Гарус К.А.- представник, дов. від 13.06.2013р. №42-4063/0/2-13;
Дикусар Д.М. - головний спеціаліст, дов. від 02.08.2013р. вих.№42-5567/0/2-13 (був присутній у судовому засіданні 06.08.2013р.);
від відповідача: Бондар О.М. - представник, дов. від 15.04.2013р. №814/01-50/13 (був присутній у судовому засіданні 04.07.2013р.);
від третьої особи-1: Хорхота С.В. - представник, дов. від 03.07.2013р. №1/13-431 (був присутній у судовому засіданні 04.07.2013р.);
від третьої особи-2: Ємець А.М. -представник, дов. від 28.12.2012р. №2-88.
СУТЬ СПОРУ:
Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерву до 15 год. 30 хв.
Прокурор в інтересах держави в особі позивача просить визнати незаконними та скасувати розпорядження голови Царичанської районної державної адміністрації від 05.06.2009р. №309-р „Про надання дозволу ДК „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками на території Михайлівської сільської ради", розпорядження голови Царичанської районної державної адміністрації від 02.12.2010р. №466-р „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками ДК „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України" та розпорядження голови Царичанської районної державної адміністрації від 24.12.2010р. №534-р „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками ДК „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України".
Позивач у поясненнях (вз.№40375/13 від 04.07.2013р.) просить задовольнити позовні вимоги прокурора в повному обсязі, оскільки Царичанська районна державна адміністрація при прийняті розпоряджень вийшла за межі своєї компетенції, так як відповідно до чинного законодавства надання зазначених земельних ділянок в постійне користування за межами населеного пункту є компетенцією виключно Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Відповідач у клопотаннях (вх.№44845/13 від 24.07.2013р., вх.№44961/13 від 24.07.2013р.) про розгляд справи без представника, що надійшли електронною поштою та факсимільним зв'язком, проти позову не заперечує, просить справу слухати у відсутність його представника у зв'язку з великою завантаженістю.
Третя особа-2 у поясненнях (вх.№40655/13 від 04.07.2013р.) по суті заявленого позову просить повністю відмовити в задоволені позову, оскільки: - державними актами лише посвідчується право власності або користування земельними ділянками, яке вже набуто на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування; - оскаржувані розпорядження голови Царичанського районну державної адміністрації були прийняті у відповідності до вимог земельного законодавства України, твердження прокурора не відповідають дійсності та спростовуються наявними у справі доказами, а свердловини безпосередньо пов'язані з обслуговуванням жителів територіальної громади Царичанського району.
Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками прокурора, сторін та третіх осіб-1,2 заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників прокурора, сторін та третіх осіб-1,2 господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
05.06.2009р. відповідачем - Царичанською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження №309-р „Про надання дозволу ДК „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками на території Михайлівської сільської ради", яким Дочірній компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками загальною площею 1,892 га за межами населеного пункту на території Михайлівської сільської ради, для експлуатації існуючих установок, комплексної підготовки газу, газових свердловин №9, №22, №24 з задавочними вузлами та амбарами для аварійного згорання газу і кранових площадок на газопроводах.
В подальшому Відділом Держкомзему у Царичанському районі Дніпропетровської області Дочірній компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" було надано висновки від 13.08.2010р. №№755, 756, 757, 758 та 759 про погодження технічної документації із землеустрою, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками промисловості, відповідно до яких Відділ Держкомзему у Царичанському районі було погоджено технічну документацію із землеустрою, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками промисловості на території Михайлівської сільської ради (за межами населеного пункту), а саме: - для обслуговування існуючих споруд майданчика УКПГ; - під крановою площадкою; - для обслуговування існуючих споруд свердловини №9 (свердловина №9, задавочний вузол та амбар); - для обслуговування існуючих споруд свердловини №22 (свердловина №22, задавочний вузол та амбар); - для обслуговування існуючих споруд свердловини №24 (свердловина №24, задавочний вузол та амбар).
Відповідно до вказаних висновків зазначено умови відведення - постійне користування та категорію земель, за рахунок яких здійснюється передача, а саме: землі, що перебувають в постійному користуванні підприємства „Полтавагазпром".
В подальшому 02.12.2010р. відповідачем - Царичанською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження №466-р „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками ДК „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України" для промисловості на території Михайлівської сільської ради", яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками для промисловості: свердловин №9, №22 з задавочними вузлами та амбрами для аварійного згорання газу, УКПГ ДК „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України" загальною площею 1,696 га за межами населеного пункту на території Михайлівської сільської ради Царичанського району; надано ДК „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України" дозвіл на отримання державного акту на право постійного користування земельними ділянками промисловості: свердловин №9, 22 з задавочними вузлами та амбарами для аварійного згорання газу, УКПГ загальною площею 1,696 га за межами населеного пункту на території Михайлівської сільської ради.
Також 24.12.2010р. відповідачем - Царичанською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження №534-р „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками ДК „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України" для промисловості на території Михайлівської сільської ради", яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою для промисловості: свердловина №24 з задавочним вузлом та амбаром для аварійного згорання газу ДК „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України" загальною площею 0,0618 га за межами населеного пункту на території Михайлівської сільської ради Царичанського району; надано ДК „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України" дозвіл на отримання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою для промисловості: свердловина №24 з задовочним вузлом та амбаром для аварійного згорання газу загальною площею 0,0618 га за межами населеного пункту на території Михайлівської сільської ради.
На підставі вказаних розпоряджень Дочірній компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" були видані державні акти на право постійного користування земельною ділянкою від 12.04.2012р. серії ЯЯ №№044893, 044894, 044895, 044896, 044897, 044898, 044899, 044900, 044901, 044902, 044903.
Згідно пункту 1.2 Статуту третьої особи-2 - Публічного акціонерного товариства „Укргазвидобування" товариство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав і обов'язків Дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України".
Відповідно до чинного законодавства акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання акта незаконним (недійсним) є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт; обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Позивач вважає, що приймаючи оскаржувані розпорядження відповідач припустився порушення права позивача як фактичного орендодавця спірних земельних ділянок та вийшов за межі своєї компетенції; відповідач проти позову не заперечує; третя особа-2 заперечує проти позову та вважає, що спірні розпорядження голови Царичанської районної державної адміністрації були прийняті у відповідності до вимог земельного законодавства.
Враховуючи викладене, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить до висновку про часткову обґрунтованість вимог прокурора виходячи з наступного.
Відповідно до акту від 18.07.1984р. на право користування землею Полтавському газопромисловому управлінню відведено у постійне користування 3,8 гектарів землі згідно з планом земель, наданих у постійне користування, і описом меж
Відповідно до рішення виконавчого комітету Михайлівської сільської Ради народних депутатів Царичанського району Дніпропетровської області від 26.05.1998р. №17 „Про затвердження матеріалів інвентаризації земель під територією Михайлівського ГКР підприємства „Полтавагазпром" було вирішено: затвердити матеріали інвентаризації земельних ділянок під територією об'єктів Михайлівського ГКР підприємства „ПОЛТАВАГАЗПРОМ", а саме: - майданчик установки комплексної підготовки газу з факельним амбаром та під'їзною дорогою площею 1,508га та закріпити право постійного користування ними; - свердловина №9 з факельним амба ром, задавочним вузлом, майданчиком на період експлуатації свердловини площею 0,109га та закріпити право постійного користування землею; - свердловина №22 площею 0,081га та закріпити право постійного користування землею; - свердловина №24 площею 0,132га та закріпити право постійного користування землею; - кранові майданчики на газопроводах Михайлівське УКПГ - Царичанка і Михайлівську УКПГ - Руденківську УКПГ площею 0,062 га та закріпити право постійного користування землею; - під'їзні шляхи до свердловин та кранових майданчиків площею 0,421 га та закріпити тимчасове користування землею (пункт 1); скласти та видати державний акт на право постійного користування земельними ділянками (пункт 2); - покласти відповідальність за збереження межових знаків, встановлених у натурі, на землекористувача (пункт 3).
В подальшому на підставі зазначеного рішення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради народних депутатів підприємству „ПОЛТАВАГАЗПРОМ" було видано акт на право постійного користування землею серії ДП №000083 в тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 1,892 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування; землю надано у постійне користування для експлуатації існуючих установки комплексної підготовки газу, газових свердловин №9, 22, 24 з задавочними вузлами та амбарами для аварійного згорання газу такранових площадок на газопроводах.
Відповідно до наказу від 06.11.1998р. №68/234 „Про реорганізацію АТ „Укргазпром" припинено діяльність акціонерного товариства „Укргазпром" у зв'язку з його реорганізацією шляхом поділу та приєднання до дочірніх компаній Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" з 01.01.1998р., в т.ч. до дочірньої компанії „Укргазвидобування" дочірнє підприємство „Полтавагазпром".
Пунктом 1.5 Статуту Дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" компанія є правонаступником майнових та немайнових прав та обов'язків гозовидобувних підприємств та структурних підрозділів Відкритого акціонерного товариства „Укргазпром", визначених спільним наказом Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" та державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України від 06.11.1998р. №68/234.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.
Відповідно до частини 3 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:
а) сільськогосподарського використання;
б) ведення водного господарства;
в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.
Згідно із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріали справи не містять доказів в підтвердження надання третій особі-2 земельних ділянок для сільськогосподарського використання, ведення водного господарства чи будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).
До того ж надані акти на право користування чи постійного користування земельними ділянками не свідчать про надання у користування (постійне користування) одних і тих же земельних ділянок, оскільки їх площі різні.
Як вбачається кожне оформлення права постійного користування земельними ділянками передбачало встановлення меж земельних ділянок в натурі, які також не були одними і тими ж.
Отже, суд вважає, що надаючи ДК „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України" дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками, та затверджуючи спірними розпорядженнями технічну документацію із землеустрою відповідач фактично розпорядився надати правопопереднику третьої особи-2 - Дочірній компанії „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України" земельні ділянки у постійне користування, оскільки технічна документація, яка була розроблена та затверджена на підставі спірних розпоряджень, містить умови відведення: постійне користування та саме передача здійснюється за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні підприємства „Полтавагазпром".
Таким чином, відповідач, приймаючи спірні розпорядження, вийшов за межі своєї компетенції за відсутності повноважень щодо розпорядження землями за межами населених пунктів.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що прокурор не оскаржує права третьої особи-2 щодо постійного користування земельними ділянками, що перебували у постійному користуванні Підприємства „ПОЛТАВАГАЗПРОМ".
Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Також відповідно до статті 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом: - визнання наявності або відсутності прав; - визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; - визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; - відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; - припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; - присудження до виконання обов'язку в натурі; - відшкодування збитків; - застосування штрафних санкцій; - застосування оперативно-господарських санкцій; - застосування адміністративно-господарських санкцій; - установлення, зміни і припинення господарських відносин; - іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
ґ) відшкодування заподіяних збитків;
д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до пункту 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011, № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій; у спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування; разом з тим господарським судам слід враховувати, що право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому з огляду на приписи частини першої статті 16 ЦК України та статті 152 ЗК України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку.
Для правильного вирішення спору необхідно встановити, яке право особи порушено, яким чином здійснено таке порушення, та на підставі цього визначити спосіб захисту певного порушеного права та правові норми, що регулюють відповідні правовідносини.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною; спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату; спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Отже, стосовно вимог прокурора щодо скасування спірних розпоряджень відповідача суд вважає, що, по-перше, відсутній такий спосіб захисту як скасування рішень органів державної влади та місцевого самоврядування, по-друге, визнання незаконним (недійсними) таких рішень передбачає їх невідповідність вимогам закону на момент прийняття, а по-третє, саме скасування рішення можливе тільки на майбутнє. Тобто вимога про скасування рішення органу державної влади та місцевого самоврядування не може бути пред'явлена у поєднанні з вимогою про визнання незаконним (недійсним) рішення зазначених органів.
Тому, спірні розпорядження не можна вважати такими, що відповідають вимогам закону та вони підлягають визнанню незаконними.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача, виходячи з часткового задоволення позову.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконними розпорядження голови Царичанської районної державної адміністрації:
- від 05.06.2009р. №309-р „Про надання дозволу ДК „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками на території Михайлівської сільської ради";
- від 02.12.2010р. №466-р „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками ДК „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України";
- від 24.12.2010р. №534-р „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками ДК „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України".
Стягнути з Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (51000, смт. Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області, вул. Театральна, буд. 17; ідентифікаційний код 04052413) в доход Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 379 892 69 Банк одержувача Відділення банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805 012; п/р 312 142 067 830 05; КБКД 220 300 01) 1 720 грн. 50 коп. - судового збору.
В решті позову відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
"14" серпня 2013р.
Судове рішення № 32988217, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 12.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 904/4654/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: