Постанова № 32988042, 07.08.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3467/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

при секретарі - Мекенченко М.А.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Крижанівського О.В.

свідка - ОСОБА_4 у присутності педагога - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

13 червня 2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (наділі - позивач; ФОП ОСОБА_1) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Полтавській області (надалі - відповідач; РУД САТ ДПС України у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 15.05.2013 №160314 та №160315.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на незгоду із порядком проведення перевірки відповідачем, оскільки позивач та його законний представник не брали участі у проведенні перевірки та не підписували акт перевірки, у зв'язку з чим не мали можливості висловити свої заперечення. Акт перевірки підписано неповнолітньою особою, яка не має відношення до здійснення підприємницької діяльності позивачем, в трудових відносинах з позивачем не перебуває. Доказів невідповідності акцизних марок горілчаної продукції наявної в магазині позивача вимогам законодавства перевіряючими не доведено. До того ж, посилання перевіряючих в акті перевірки на факт продажу горілчаного товару за ціною нижчою від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі товари не відповідає дійсності.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю та просили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на правомірність висновків перевірки.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача та показання свідка, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця держаним реєстратором Оржицької районної державної адміністрації Полтавської області 23.04.2007, номер запису про включення відомостей про фізичну особу - підприємця до ЄДР 2 575 000 0000 000598 (а.с. 20).

08.05.2013 працівниками РУДСАТ ДПС України у Полтавській області на підставі наказу про проведення перевірки №32 від 29.04.2013 (а.с. 13) та направлень на перевірку від 30.04.2013 №148 та № 147 (а.с. 57-58) проведено фактичну перевірку господарської одиниці - кафетерію, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та належить суб'єкту господарювання - ФОП ОСОБА_1, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За результатами фактичної перевірки складено акт №6192/16-21-03/НОМЕР_1 від 08.05.2013, в якому зафіксоване порушення позивачем:

- вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", а саме, встановлено факт реалізації напою горілки "Прайм" місткістю 0,7 л, міцністю 40%, виробник ТОВ "ЛГЗ Прайм" за ціною 42 грн. нижчою від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі товари;

- вимоги абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР, а саме, встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку з ознаками фальсифікації, а саме: горілка "MAXMUM SILVER" місткістю 0,5 л, міцністю 40%, виробник ПрАТ "ЧЛГЗ "Чернігівська горілка" дата розливу 20.09.2012, маркована маркою акцизного податку 9,174 25 АААО 671197 09/12 тп настоянка з перцем "Білозірська" місткістю 0,5 л, міцністю 40%, виробник ПрАТ "ЧЛГЗ "Чернігівська горілка" дата розливу 099.03.2012, маркована маркою акцизного податку 9,174 25 АААЇ 595118 09/12 (а.с.59-61).

Перевірка проводилася в присутності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка в момент перевірки поводила розрахункову операцію та відпуск горілки "Прайм", а також в подальшому підписала акт перевірки без зауважень.

На підставі акту перевірки №6192/16-21-03/НОМЕР_1 від 08.05.2013 РУДСАТ ДПС України у Полтавській області прийняті:

- рішення №160314 від 15.05.2013 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 5 000 грн. (а.с. 18);

- рішення №160315 від 15.05.2013 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 8 500 грн. (а.с. 19).

Позивач, не погодившись із діями посадових осіб РУДСАТ ДПС України у Полтавській області під час проведення перевірки та винесеними рішеннями про застосування фінансових санкцій оскаржида їх до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом - сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (надалі - Закон № 481/95).

Відповідно до статті 16 вказаного Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1289 від 13.10.2011 Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів діє як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи у складі Державної податкової служби України і реалізує державну політику у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у даній сфері.

Питання виконання повноважень Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України та його територіальних органів, що не врегульовані вищевказаним спеціальним законом, регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПКУ).

Так, зокрема, підстави, порядок проведення перевірок та їх оформлення визначаються главою 8 вищевказаного Кодексу.

Щодо дотримання відповідачем порядку проведення перевірок при виконанні своїх контрольних функцій суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Нормою п.п. 75.1.3 п. 75 ст. 75 цього ж Кодексу визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПКУ).

За вимогами п. 80.2 ст. 80 даного Кодксу фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Судом встановлено, що начальником РУ Департаменту САТ ДПС України в Полтавській області винесено наказ від 29.04.2013 № 32 про призначення вищевказаної фактичної позивача, витяг з якого був наданий ревізорами перед початком перевірки особі, що здійснювала розрахунки у перевіряємому кафетерії (а.с. 13).

Разом з тим, в даному наказі не міститься посилання на наявність жодної із обставин, визначених п. 80.2 ст. 80 ПКУ, яка могла б слугувати підставою для проведення фактичної перевірки.

В ході судового розгляду представником відповідача обґрунтованих пояснень з приводу вищевказаного питання суду не надано, наявність хоча б однієї із вище перелічених обставин не доведено, а судом не встановлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не мав законних підстав для призначення та проведення зазначеної фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1

Цим же наказом визначено осіб, яким доручено провести дану перевірку, а саме ГДПРІ ІПС І рангу ОСОБА_10 та ГДПРІ ІПС І рангу ОСОБА_7

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п. 80.5 ст. 80 ПКУ).

За приписами п. 81.1 ст. 81 вищевказаного Кодексу посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, зокрема:

- копію наказу про проведення перевірки;

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу.

З аналізу копій направлень на перевірку, наданих відповідачем на вимогу суду, судом встановлено, що направлення від 30.04.2013 № 148 (а.с. 57), видане на ім'я ГДПРІ ІПС І рангу ОСОБА_7, не підписане керівником, а також не посвідчено печаткою контролюючого органу, як не посвідчене такою печаткою і направлення від 30.04.2013 № 147, видане на ім'я ГДПРІ ІПС І рангу ОСОБА_10 (а.с. 58).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що дані направлення є недійсними в силу п. 81.1 ст. 81 ПКУ, а відтак вказані ревізори не мали повноважень на проведення даної фактичної перевірки на підставі вищевказаних направлень.

Однак, вищезазначеними ревізорами було проведено фактичну перевірку на підставі вищезгаданих направлень і наказу, та складено акт від 08.05.2013 № 6192/16-21-03/НОМЕР_1, висновки якого полягли в основу оскаржуваних рішень.

Тобто акт перевірки складено з порушенням вимог закону та не уповноваженими особами.

Приймаючи до уваги наведене, суд погоджується із доводами відповідача про порушення відповідачем порядку проведення перевірки.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням суд дійшов наступних висновків.

Так, рішенням відповідача №160314 від 15.05.2013 до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 5000 грн. за порушення останнім вимоги пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (надалі - постанова КМУ № 957), а саме, щодо встановлення факту реалізації алкогольного напою горілки "Прайм" місткістю 0,7 л, міцністю 40%, виробник ТОВ "ЛГЗ Прайм" за ціною 42 грн. нижчою від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі товари суд виходить з наступного.

Наявність вищевказаного порушення підтверджували копією чеку № 3695 від 08.05.2013 про продаж вищевказаного алкогольного напою, вищеказаним актом перевірки та поясненнями неповнолітньої ОСОБА_4, особи, що здійснювала розрахунок.

Разом з тим, із копії чека № 3695 від 08.05.2013 (а.с. 63) вбачається, що згідно даного чека було здійснено продаж алкогольного напою горілки "Прайм" місткістю 0,5 л.

Згідно постанови КМУ № 957 мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту, що застосовується з 1 березня 2013 р. становить 150,5 гривень.

В розрахунку на горілку місткістю 0,5 літра та міцністю 40 % мінімальна роздрібна ціна становить 30,10 грн., виходячи з наступного 150,50 грн. (мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100% спирту) х 40% (міцність горілчаних виробів) / 100 * 0,7 (місткість пляшки горілки) (мінімальна роздрібна ціна на вищезазначену пляшку горілки).

Згідно того ж фіскального чеку № 3695 від 08.05.2013, вказаний алкогольний напій був проданий за 42,00 грн., а відтак позивачем не було допущено такого порушення, як продаж алкогольного напою за ціною нижче від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі товари.

Також суд зазначає, що зазначений акт перевірки не відповідає критеріям допустимості доказів у справі, оскільки отриманий з порушенням закону, та в силу ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністравтивного судочинства України судом до уваги не приймається.

Таким чином, в ході судового розгляду спростовано доводи відповідача про допущення позивачем вищевказаного порушення.

Рішенням відповідача №160315 від 15.05.2013 до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 8 500 грн. за порушення останнім вимоги абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР, в результаті чого встановлено факт зберігання позивачем з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку з ознаками фальсифікації, а саме: горілка "MAXMUM SILVER" місткістю 0,5 л, міцністю 40%, виробник ПрАТ "ЧЛГЗ "Чернігівська горілка" дата розливу 20.09.2012, маркована маркою акцизного податку 9,174 25 АААО 671197 09/12 тп настоянка з перцем "Білозірська" місткістю 0,5 л, міцністю 40%, виробник ПрАТ "ЧЛГЗ "Чернігівська горілка" дата розливу 099.03.2012, маркована маркою акцизного податку 9,174 25 АААЇ 595118 09/12.

Дане порушення підтверджували вищезгаданим актом перевірки та додатком до нього № 92 із переліком марок акцизного збору наклеєних на алкогольні напої, що викликали в ході перевірки сумнів у перевіряючих (а.с. 61).

При цьому, за змістом акту вказані алкогольні напої були зняті з реалізації та залишені на відповідальне зберігання до вирішення питання про порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (а.с 60). Тобто марки акцизного збору не вилучалися.

Як пояснював представник відповідача в ході судового розгляду дане порушення було встановлено на підставі службової записки завідувача сектору ОСОБА_8 від 13.05.2013 на ім'я начальника відділу ліцензування ОСОБА_9, в якій повідомлялося про те, що марки акцизного податку за реквізитами: 9,174 грн. код регіону 25 АААО № 671177 09/12; 9,174 грн. код регіону 25 АААІ № 595118 09/12 підприємству ПрАТ Чернігівський лікеро-горілчаний завод "Чернігівська горілка" не видавались (а.с. 64).

Аналізуючи дану службову записку на предмет її належності та достовірності як доказу у справі, судом встановлено, що даний документ не містить ні реквізитів, ні печатки, ні навіть назви органу, службовими особами якого його видано. Крім того, в даній службовій записці міститься інший номер однієї із описаних акцизних марок, а саме в додатку до акту перевірки № 92 описано акцизну марку за реквізитами 25 АААО 671197 09/12, а висновок у вказаній службовій записці був зроблений по акцизній марці за реквізитами код регіону 25 АААО № 671177 09/12.

Пунктом 6.2 Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.10.2011 № 1289 закріплено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу, пов'язану із замовленням, зберіганням, продажем та обліком марок акцизного податку на алкогольні напої та тютюнові вироби, відбором зразків з метою проведення експертизи щодо їх автентичності, здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації.

Пунктом 8.2 цього ж Положення передбачено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань і повноважень має право в установленому порядку проводити відбір зразків марок акцизного податку з метою проведення експертизи щодо їх автентичності. Результати експертизи за загальними вимогами законодавства оформлюються відповідним висновком.

Однак, в ході перевірки відбір марок не здійснювався, відповідна експертиза не проводилася.

За приписами ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З огляду на зазначене, відповідачем не підтверджено належними доказами порушення позивачем вимог абз. 3 ч. 4 ст. 11 ЗУ "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення винесені безпідставно, є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Полтавській області про застосування фінансових санкцій від 15.05.2013 № 160315, яким до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 8 500 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень).

Визнати протиправним та скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Полтавській області про застосування фінансових санкцій від 15.05.2013 № 160314, яким до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 5000 грн. (п'ять тисяч гривень).

Стягнути з Державного бюджету України в особі Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Полтавській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 135 грн. (сто тридцять п'ять гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12 серпня 2013 року.

Суддя Л.О. Єресько