Постанова № 32987769, 14.08.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 року (09 год. 10 хв.) Справа № 808/5740/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шари І.В. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя про стягнення коштів за податковим боргом

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя позивач) до Приватного підприємця ОСОБА_1 (далі - ПП ОСОБА_1, відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб, нарахований до 01.01.2011 у сумі 85,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-III (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України №2181-ІІІ) та зазначено, що відповідач має податковий борг перед бюджетом по єдиному податку в сумі 85,40 грн., а саме несплачену суму пені, яку донараховано податковим органом у зв'язку зі сплатою податкового боргу минулих років.

Ухвалою суду від 25 червня 2013 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №808/5740/13-а.

Рекомендоване поштове відправлення, яке містило зазначену ухвалу та надсилалось відповідачу за його місцем проживання, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, було повернуто до суду 01 серпня 2013 року з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання»», а відтак на підставі ст.ст. 33, 167 КАС України вважається таким, що було вручено відповідачу.

Станом на 14 серпня 2013 року до суду не надійшли заперечення проти позову.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні в справі докази у їх сукупності, вирішив продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 14.03.2007, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія НОМЕР_2, копія якого міститься в матеріалах адміністративної справи.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ФОП ОСОБА_1 взятий на облік до ДПІ 14.03.2007 за №142, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія Довідки позивача №127 від 16.03.2007.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ФОП ОСОБА_1 має борг з єдиного податку з фізичних осіб, який складається з залишку несплаченої пені та становить 58,40 грн.

У встановлені законодавством строки, сума податкового зобов'язання, нарахована податковим органом, відповідачем сплачена не була, у зв'язку з чим набула статусу податкового боргу.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідно до положень Закону України №2181-ІІІ, податковим органом були сформовані податкові вимоги:

- №1/769 від 24.09.2009, яка отримана відповідачем особисто 24.09.2009, про що свідчить підпис відповідача на корінці вказаної вимоги, копія якого міститься в матеріалах адміністративної справи;

- №2/953 від 24.10.2009, яка отримана відповідачем особисто 24.10.2009, про що свідчить підпис відповідача на корінці вказаної вимоги, копія якого міститься в матеріалах адміністративної справи.

Станом на час розгляду адміністративної справи, у відповідача існує податкова заборгованість перед бюджетом з єдиного податку в сумі 85,40 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень пп. 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.57.1. ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання відповідно до положень пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України є податковим боргом.

За правилами пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом;

Згідно з п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;

Пунктом 129.4 ст. 129 ПК України передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Органи державної податкової служби, відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 95.1 -95.2. ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Оскільки на момент виникнення податкового боргу відповідача діяв Закон України №2181-III, податкові вимоги, відповідно, формувались та направлялись за правилами, встановленими цим Законом.

За правилами п.п. 6.2.1. п.6.2 ст. 6 Закону України №2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з п.п. 6.2.2. п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181-III податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3. п.6.2 ст. 6 Закону України №2181-III встановлено, що податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно пп.6.2.4. п.6.2. ст.6 Закону України №2181-III податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (пп.6.2.4. п.6.2. ст.6 Закону України №2181-III).

Аналогічні норми містить і п.14.1.153. ст.14 та ст. 59 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3.1 Розділу 3 Інструкції про порядку ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контролю за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом ДПА України від 18.07.2005 №276 (далі - Інструкція №276), з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

У п.3.6 Інструкції №276 зазначено, що форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний боки. На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків. Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Згідно п. 4.1 Розділу 4 Інструкції №276 нарахуванню в особових рахунках платників підлягають, зокрема, податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства.

Податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри. Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі «Нараховано платежів - зменшено платежів» за відповідними кодами операцій (п. 4.2.1 Розділу 4 Інструкції №276).

Позивачем на підтвердження податкового боргу відповідача надано облікову картку платника податків (зворотній бік, скорочена форма) ФОП ОСОБА_1 з єдиного податку з фізичних осіб, нарахований до 01.01.2011, відповідно до якої за відповідачем обліковується податковий борг із вказаного податку у сумі 85,40 грн., - який відповідачем самостійно не погашено.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя звернулась до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкових зобов'язань відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 -12, 14, 86, 158 -162, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Місцевого бюджету Заводського району, ЄДРПОУ 38025372, ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, кошти у сумі 85,40 грн. (вісімдесят п'ять гривень 40 копійок) на р/р 34211379700004, код платежу 18050200 - єдиний податок з фізичних осіб, нарахований до 01 січня 2011 року.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. '

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара